Ухвала суду № 69392406, 04.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 р.Справа № 818/969/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - Шевченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017р. по справі № 818/969/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області , Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області

про стягнення пені,

ВСТАНОВИЛА

Приватне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) , Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області (далі по тексту - Управління держказначейства, другий відповідач), в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" пеню у розмірі 24 821,68 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017р. по справі № 818/969/17 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області про стягнення пені - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" (вул. Зарічна, буд. 1, с. Бездрик, Сумський район, Сумська область, 42350, код ЄДРПОУ 00375160, п/р № 26008302055229 в Філії СОУ "Ощадбанк", МФО 337568) пеню у розмірі 24 821,68 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять одна гривня 68 коп.).

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" (вул. Зарічна, буд. 1, с. Бездрик, Сумський район, Сумська область, 42350, код ЄДРПОУ 00375160, п/р № 26008302055229 в Філії СОУ "Ощадбанк", МФО 337568) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (Покровська площа, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39563287) суму судового збору в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017р. по справі № 818/969/17 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість по декларації за січень 2016 року згідно з інтегрованою карткою платника відсутній, оскільки був зарахований у погашення поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійним виправленням помилок за лютий 2016 р. (вх. №9169353574 від 15.09.2016р.), яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 437000 грн., і сформувати висновок про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 286762,25 грн. по декларації за січень 2016 року не є можливим. Отже, дії першого відповідача не порушують права позивача як платника на перерахування відповідних коштів у вигляді бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, оскільки рішення про відмову позивачу у видачі висновку про визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не приймалось. Також зазначив, що розрахунок пені, доданий позивачем до матеріалів справи, не відповідає вимогам п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України. Враховуючи, що повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за висновками контролюючих органів не передбачено нормами чинного законодавства, стягнення пені на користь позивача у спірних відносинах вважає безпідставним.

Представники першого та другого відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, про причини неприбуття до суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. На підтвердження своїх доводів зазначив, що відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного статтею 200 строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня. Враховуючи, що відповідачами всупереч діючому законодавству не виконані приписи вищенаведених норм права щодо своєчасного відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2016 року у розмірі 286 762,25 грн., яке підтверджене рішеннями суду й не потребує додатковому доказуванню, вимоги апеляційної скарги є безпідставними. Також зауважив, що апелянтом під час розгляду справи у суді першої інстанції не ставилося під сумнів розрахунок пені.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.02.2016 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року, а також відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображеного у поданій податковій декларації, яка становила 437 00,00 грн. (а.с. 30-35).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року по справі № 818/845/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання до управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновку про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 437 000,00 грн. за декларацією за січень 2016 року та зобов'язано ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області подати до Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновок про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 437 000,00 грн. за декларацією за січень 2016 року (а.с. 8-11).

25 жовтня 2016 року на розрахунковий рахунок платника було відшкодовано 150 237,75 грн. залишку бюджетного відшкодування по декларації за січень 2016 року, згідно з висновком про суми відшкодування податку на додану вартість від 20 жовтня 2016 року № 2351-07 (а.с. 23, 47).

14.12.2016 року ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" було направлено лист № 1670 до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області з вимогою подати до Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновок про залишок суми відшкодування ПДВ за декларацією за січень 2016 року на суму 286 762,25грн. (а.с. 26).

Однак, відповідачем не було своєчасно в повному обсязі відшкодовано позивачу бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, крім того висновок про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" на суму 286 762,25 грн. по декларації за січень 2016 року першим відповідачем подано не було.

В зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням в повному обсязі бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з вимогою про стягнення пені у розмірі 31 603,59 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року у справі № 818/1757/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 року, позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" пеню у розмірі 31 603,59 грн. (а.с. 12-20).

У даній справі позивач просив стягнути пеню за період з 27.12.2016 року по 10.07.2017 року в розмірі 24 821,68 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 24 821,68 грн., суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано статтею 200 ПК України.

Положеннями пункту 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 ст.200 ПК України, в редакції чинній на час закінчення процедури судового оскарження сум податку, заявлених до відшкодування, орган державної податкової служби зобов'язаний був у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Положеннями пункту 200.15. статті 200 ПК України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, обов'язок податкового органу, протягом п'яти днів з моменту закінчення перевірки, направити до органу казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування - прямо був встановлений Податковим кодексом України.

В даному випадку представником відповідача не надано доказів виконання ДПІ у м. Сумах норми п.200.12 Податкового кодексу України.

Судом першої та апеляційної інстанцій по справі № 818/845/16 підтверджено достовірність нарахування ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" відшкодування за січень 2016 року.

Згідно зі статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Разом з цим, 25.10.2016 року на розрахунковий рахунок позивача було відшкодовано лише 150237,75 грн., в порушення п.200.15 ст.200 ПК України, першим відповідачем не вчинив жодних дій щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) на рахунок позивача податку на додану вартість у розмірі 286762,25 грн.

Доказів на спростування відповідачами вказаних обставин не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, вказаною нормою визначено період часу, за який платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов'язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ та передбачено, що розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року по справі № 21-131а14.

Враховуючи положення п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, за період з 27.12.2016 року по 10.07.2017 року ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" на суму бюджетної заборгованості з ПДВ донараховано пеню в розмірі 24 821,68 грн. (а.с. 24).

Посилання апелянта на застосування позивачем при розрахунку пені облікової ставки НБУ, яка не існувала на день виникнення пені, спростовані в ході апеляційного перегляду справи.

Правомірність визначення судом першої інстанції періоду та сума пені, яка підлягає стягненню, підтверджена в суді апеляційної інстанції.

Посилання позивач, що залишок невідшкодованої суми ПДВ у розмірі 286 762,25 грн. по декларації за січень 2016 року відсутній, оскільки ця сума в повному обсязі була зарахована в рахунок погашення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року (вх. №9169353574 від 15.09.2016р.), яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 437 000,00 грн., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки підприємство не заявляло бюджетне відшкодування ПДВ по податковій декларації за лютий 2016 року та не претендувало на таке відшкодування за вказаний період, а тому не підпадає під пункт 200.14 Податкового кодексу України, тобто вказаний уточнюючий розрахунок не має жодного відношення до декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року. Дане питання вже досліджувалося у справі № 818/845/16 і під час засідань у Сумському окружному адміністративному суді, і під час засідання у Харківському апеляційному адміністративному суді.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" пені у розмірі 24 821,68 грн. за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017р. по справі № 818/969/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09.10.2017 р.