Ухвала суду № 69392403, 04.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 р.Справа № 816/242/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 816/242/17

за позовом Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА

Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - Охтирське ОУПФУ, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" (далі по тексту - ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко", відповідач), в якому просило суд стягнути з ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій списком № 2 за період березня по грудень 2016 року у розмірі 15607,47 грн.

07.03.2017 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року /а.с.43/.

03.04.2017 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з вересня 2016 року по березень 2017 року /а.с.115/.

28.04.2017 року та 04.05.2017 року до суду надійшли заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року /а.с.137-138, 158/.

02.06.2017 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ПрАТ "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з січня 2017 року по травень 2017 року /а.с. 171/.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду із заявами про зміну одночасно підстав та предмету спору, то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що уточнені позовні вимоги не відповідають вимогам статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, тому не можуть бути розглянуті у межах цієї адміністративної справи.

Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з вимогами, зазначеними у заявах про уточнення адміністративного позову, у межах іншого позову.

Отже, у даній справі судом першої інстанції розглянуті позовні вимоги, зазначені Охтирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в адміністративному позові, наданому до Полтавського окружного адміністративного суду 13.02.2017 року щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, за період з березня по грудень 2016 року в розмірі 15607,47 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 816/242/17 у задоволенні адміністративного позову Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 816/242/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на положення ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 вказує, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з березня 2016 року по грудень 2016 року згідно зі списком № 2 у розмірі 15 607,47 грн., яка самостійно сплачена не була і підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідач в надісланих до суду письмових запереченнях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зважаючи на те, що Хухрянська філія ПрАТ "Райз-Максимко" відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», пп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, ст.ст. 80 та 95 Цивільного кодексу України є відокремленим підрозділом ПрАТ "Райз-Максимко", яке віднесено до четвертої групи платників єдиного податку, стверджує про відсутність у неї обов'язку з відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у 2016 році.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ "Райз-Максимко" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30382533 /а.с. 81-90/.

До складу юридичної особи ПрАТ "Райз-Максимко" входить відокремлений структурний підрозділ - Хухрянська філія ПрАТ "Райз-Максимко", що не є юридичною особою /а.с. 71-73/.

Відповідно до особового рахунку Хухрянської філії ПрАТ "Райз-Максимко" відображено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 у загальному розмірі 15607,47 грн /а.с. 91-93/.

Посилаючись на несплату структурним підрозділом відповідача заборгованості у визначені законом строки, Охтирське об'єднане УПФУ звернулось до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність обов'язку у філії з відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у 2016 році.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 названого Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004 р., не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Указаний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема в постанові від 25.09.2012 в справі № 21-251а12.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі - Інструкція).

В абзацах першому та другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).

За приписами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Водночас, положеннями абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено коло осіб, що зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Так, відповідно до наведеної норми Закону такими особами є платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону.

За змістом пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на вищенаведені норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що платники єдиного податку четвертої групи звільнені від обов'язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій.

Наданою представником відповідача копією довідки Лохвицького відділення Гадяцької ОДПІ від 08.07.2016 №123/10/16-17-12-08 підтверджено, що ПрАТ "Райз-Максимко" відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України у 2016 році є платником єдиного податку четвертої групи /а.с. 75/.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у ПрАТ "Райз-Максимко" відсутній обов'язок з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій у 2016 році.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Відповідно до частини четвертої статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

З огляду на зазначене, саме на підприємство, включаючи філії, може бути покладено обов'язок з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, окрім випадків, коли підприємство разом з філією віднесено до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до Положення про Хухрянську філію ПрАТ "Райз-Максимко" філія є відокремленим підрозділом ПрАТ "Райз-Максимко", не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює частину регіональних (територіальних) функцій юридичної особи /а.с. 71-73/.

Відповідно до вимог частини третьої статті 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що її створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Частиною другою статті 80 Цивільного кодексу України встановлено, що саме юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно із вимогами частини першої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями ( юридичними особами).

Зважаючи на те, що Хухрянська філія ПрАТ "Райз-Максимко" відповідно до наведених вище положень закону є відокремленим підрозділом ПрАТ "Райз-Максимко", яке віднесено до четвертої групи платників єдиного податку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у неї обов'язку з відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у 2016 році, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 816/242/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09.10.2017 р.