Рішення № 6939221, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/32821.10.09

За позовом Малого приватного підприємства "Атлант - плюс"

До Приватного підприємства "Стройстиль"

Про стягнення заборгованості 18 600,36 грн.

                                                                                           Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Горбатенко В.А. - предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 15999,46 грн. основного боргу, 2095,93 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 504,97 грн. та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2009 було порушено провадження у справі № 47/328, розгляд справи було призначено на 08.07.2009.

08.07.2009 у зв»язку із знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою від 07.09.2009 справу №47/328 було призначено до розгляду на 23.09.2009, а 23.09.2009 розгляд справи було відкладено на 21.10.2009.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2009 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було надано відповідачу послуги автокрана, які відповідачем були прийняті, однак оплачені лише частково.

В судові засідання 07.09.2009 та 21.10.2009 представник відповідача не з»явився, відзиву на позов не надав, причин неявки суду не повідомив, ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 07.09.2009 та 21.10.2009 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2008 між відповідачем - ТОВ "Стройстиль", в якості замовника та позивачем –МПП "Атлант-плюс", в якості виконавця, було укладено договір №19, відповідно до умов (п. 1.1.) якого, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов’язання надавати послуги автокрана замовникові , а замовник (відповідач) в свою чергу зобов»язується прийняти та оплатити зазначені послуги відповідно до умов цього договору (п.1.1.. даного договору).

Відповідно до умов даного договору, (п.п.4,4.2,4.3) замовник здійснює розрахунки за надані послуги в національній валюті шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця. Підставою для здійснення оплати замовником є рахунок-фактура, який виставляється виконавцем після 14 календарних днів надання послуг автокрана. Оплата за надані послуги замовником здійснюється протягом трьох календарних днів з моменту отримання від виконавця рахунку-фактури.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт надання послуг № А-00000035 від 13.05.2008 року який підписаний уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідченого печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем робіт (наданих послуг) склала 28000,00 грн.

Відповідно до рахунку № А-000172 від 13.05.2008 виставленого позивачем відповідачу сума виконаних робіт яка підлягає оплаті складає 28000,00 грн.

Згідно з банківською випискою № А00000242 від 19.08.2008р. відповідач сплатив на користь позивача частину заборгованості за послуги автокрана в розмірі 12000,54 по рахунку № А-000172 від 13.05.2008р.

10.02.2009 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №37 з вимогою про оплату заборгованості в розмірі 15999,46 (28000,00 грн (сума наданих послуг) –12000,54 грн. часткова оплата), однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач відповіді не надав та суму боргу не оплатив, у зв”язку з чим позивач (виконавець) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача (замовника) 15999,46 грн. основного боргу, 2095, 93 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 504,97 грн. та судових витрат.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, а саме: надав послуги автокрана, що підтверджується відповідним актом приймання передачі виконаних робіт (надання послуг), який був підписаний сторонами (виконавцем та замовником) без заперечень на суму 28000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, свого обов’язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт (надання послуг) у строк, передбачений умовами укладеного між сторонами договору, суму боргу не сплатив, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору по суті не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 15999,46 грн. (28000,00 грн. виконаних позивачем робіт –12000,54 грн. оплат відповідача), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем роботи, які прийняті але оплачені відповідачем лише частково роботи в розмірі 15999,46 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто позовні вимогу позивача про стягнення з відповідача 2095,93 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 504,97 грн.

Оскільки відповідач свої зобов’язання перед позивачем по оплаті виконаних останнім робіт повністю вчасно не виконав, а основна заборгованість відповідача перед позивачем так і не була погашена ним станом на день розгляду справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції є законними, обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочки відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за виконані позивачем роботи, які судом перевірені і з якими суд погоджується, суми, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складають: 2095,93 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 504,97 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, тобто стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 15999,46 грн. основного боргу, 2095,93 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 504,97 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –186,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройстиль" (код ЄДРПОУ 31611956, місцезнаходження: 04205, м. Київ, Оболонський пр.-т,21 кв.164) на користь Малого приватного підприємства «Атлант-плюс»(код ЄДРПОУ 24892670, місцезнаходження: 07400, Київськаобл., м. Бровари, вул. Металургів, 32) 15 999 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять ) грн. 46 коп. основного боргу, 2 095 (дві тисячі дев’яносто п’ять) грн. 93 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 504 (п’ятсот чотири) грн. 97 коп., 186 (сто вісімдесят шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять)грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.Р. Станік

підписано: 03.12.2009