Ухвала суду № 69391724, 05.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 жовтня 2017 року м. Київ № 826/951/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши в письмовому провадженні заяву Дочірнього підприємства "АРДАЛ" про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами

Дочірнього підприємства "АРДАЛ" до третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" про скасування постанови від 14.01.2014 В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року ДП "АРДАЛ" звернулось до суду з позовом, у якому просило скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №17/14/7/26-20/1401/02/1 від 14.01.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

11.03.2015 ДП "АРДАЛ" звернулося до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2014 по справі № 826/951/14 і прийняти нову постанову, якою скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 17/14/7/26-20/1401/02/1 від 14.01.2014.

Згідно з ст.246 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.06.2016 відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 826/951/14.

В судовому засіданні допущено заміну Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві її правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23 квітня 2014 року № 150 ліквідовано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 09 липня 2014 року № 294 Державній архітектурно-будівельній інспекції доручено забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Заявник в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

Представник відповідача заперечував проти заяви ДП "АРДАЛ" про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2014 за нововиявленими обставинами та просив суд зупинити провадження у даній справі до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення за касаційною скаргою Держархбудінспекції у справі № 826/20676/13-а.

Представник третьої особи підтримав заяву позивача та заперечував щодо клопотання відповідача.

Враховуючи неявку заявника та приписи ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про подальший розгляд поданої заяви в письмовому провадженні.

Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи й надавши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Зі змісту даних норм Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є, по-перше, їх наявність на час вирішення адміністративної справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, по-третє, обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як встановлено судом зі змісту заяви ДП "Ардал", в якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на наявність істотних для справиобставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначає позивач у своїй заяві, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2014 по справі №826/951/14 в задоволенні позовних вимог ДП «Ардал» відмовлено в повному обсязі.

У даній постанові суду від 24.02.2014 зазначено - «Також встановлено експлуатація автозаправної станції на пр-т. Броварському 3-Б у Деснянському районі м. Києва без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку після виконання вищезазначених будівельних робіт, чим порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону №3038. При цьому, даним приписом було заборонено позивачу з 28.11.2013 експлуатацію вказаної АЗС, до усунення допущеного правопорушення.

Станом на дату винесення постанови №17/14 вказаний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2013 позивачем не виконано, він був діючий та зупинений не був».

В той же час, як зазначає заявник, ДП «Ардал» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2013 не порушувало. Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2013 скасовано.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 було задоволено позовні вимоги ДП «Ардал» про визнання протиправними та скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28.11.2013 щодо заборони експлуатації з 28.11.2013 АЗС на проспекті Броварському, З-б та зобов'язання ДП «Ардал» усунути допущене порушення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/20676/13-а від 12.02.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 у справі №826/20676/13-а залишено без змін.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 по справі № 826/20676/13-а набрала законноїсили 12 лютого 2015 року.

Враховуючи твердження заявника, суд зазначає, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне за собою виникнення або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставинами обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставин, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010 у справі №К-45458/09, «істотність» обставини означає те, що якби суд міг її врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Проаналізувавши усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення, оскільки зазначені заявником обставини, як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються, адже, судове рішення на яке посилається позивач, як на новояиявлену обставину, було прийняте судом після ухвалення постанови, яку заявник просить переглянути.

Тобто обставини, на які посилається заявник, є такими, що виникли чи змінились тільки після ухвалення судового рішення , а тому не могли бути враховані судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по даній справі, внаслідок чого є новими обставинами, а не нововиявленими.

Як зазначено в листі Верховного Суду України «Про практику перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства» (http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/478338dcf9710ebbc22577af004276c8?OpenDocument): «Судам необхідно звернути увагу, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду».

Аналогічними чином, в Розділі І Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 № 7 зазначено, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Однією з необхідних та загальних ознак нововиявлених обставин є існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Таким чином, обставини, що повідомлені заявником, не відповідають п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, та не є нововиявленими.

Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.11.1999 наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003).

Згідно з ч. 1 ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

За таких обставин суд вважає, що заяву необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Дочірнього підприємства "Ардал" про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами у адміністративній справі 826/951/14 - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам та третій особі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статей 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов