Ухвала суду № 69389640, 02.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест» про визнання майнового права та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам статей 357, 358 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 357 ЦПК України у заяві про перегляд судових рішень зазначаються обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених в статті 355 цього Кодексу.

У заяві ОСОБА_1 просить переглянути ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах і на обґрунтування своїх вимог заявниця надала ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2012 року, але не зазначила яка саме норма закону неоднаково застосована судом.

Заявниці, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 357 ЦПК України необхідно зазначити які саме норми матеріального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції та в чому полягає їх неоднакове застосування.

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини 1 статті 355 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.

Проте заявницею до заяви не додано документ про сплату судового збору.

З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII. Вказаний закон значно змінив положення Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Цим Законом внесені зміни й до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII від сплати судового збору звільнялися згідно з пунктом 7 статті 5 Закону України «Про судовий збір» споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Після набрання цим Законом чинності відповідно до пункту 7 статті 5 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заявниця звернувся до Верховного Суду України із заявою щодо захисту своїх прав та інтересів.

Посилання заявниці на частину третю статті 22 Закону України «Про захист справ споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням змін внесених до Закону України «Про судовий збір», статтю 5 викладено в іншій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.

За змістом підпункту 8 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання та розгляд заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України складає 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Реквізити для сплати судового збору; отримувач коштів - УК у Печерському районі, 22030102 р/о №31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.

Заявниці слід подати документ установи банку чи відділення зв'язку, яка прийняла платіж, про сплату судового збору з відміткою про його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Документ установи банку чи відділення зв'язку, яка прийняла платіж, про сплату судового збору подається в оригіналі.

Відповідно до частини 2 статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подану без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заяву про перегляд судових рішень на підставі вимог ст. 359 ЦПК України вважаю за необхідне залишити без руху і надати термін для усунення недоліків.

у х в а л и в :

Надати ОСОБА_1 строк до 16 жовтня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.І. Гуменюк