Ухвала суду № 69389541, 02.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» до СДПІ про визнання протиправними дій, скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 вересня 2017 року на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, СДПІ подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 212, 214 КАС. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 18 серпня, 6 жовтня, 17 листопада 2016 року, 26 травня 2017 року (справи №№ К/800/22334/16, К/800/25981/16, К/800/26009/16, К/800/3558/17).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви ухвал касаційного суду висновується, що цей суд не інтерпретував названих у заяві норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував поважність підстав для поновлення пропущеного строку на подання касаційних скарг, обґрунтованість доводів касаційних скарг і необхідність відкриття касаційних проваджень.

Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням касаційний суд дійшов висновку про те, що заявник не навів поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. У рішеннях, наданих для порівняння - доводи касаційних скарг суд визнав достатніми для відкриття касаційних проваджень, а клопотання, долучені до них, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Отже ці рішення не містять висновків, як саме має застосовуватись норма, що була неоднаково застосована.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними дій, скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 вересня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко