Ухвала суду № 69389534, 26.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

26 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 червня 2017 року залишив без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження за касаційною скаргою Офісу.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Офіс подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 88 та частини третьої статті 214 КАС у подібних правовідносинах, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 16 серпня 2016 року, 24 квітня та 3 липня 2017 року (справи №№ К/800/18818/16, К/800/6078/17, К/800/16022/17).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, вимоги до неї та порядок її подання встановлені статтями 237, 239-2391 КАС.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви інших судових рішень висновується, що суд касаційної інстанції не інтерпретував названих у заяві норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував поважність причин пропуску строку подачі касаційної скарги і необхідність відкриття касаційного провадження. Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням вказані у клопотанні причини для поновлення строку касаційного оскарження, за відсутності належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість вчасно вчинити процесуальні дії, цей суд визнав неповажними і відмовив у відкритті касаційного провадження.

Поновлюючи процесуальні строки для звернення з касаційними скаргами, Вищий адміністративний суд України у рішеннях від 16 серпня 2016 року та 3 липня 2017 року встановив, що у одному випадку процесуальний строк порушено внаслідок тривалого неотримання касатором кореспонденції, а в іншому - внаслідок неодноразового блокування рахунків, що призвело до браку коштів у податкового органу для своєчасної сплати судового збору, про що суду були надані відповідні докази.

Щодо порівнюваної ухвали того самого суду від 24 квітня 2017 року, то вона не містить висновків про застосування норм процесуального права відмінних від висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Зазначені обставини в розумінні положень пункту 2 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко