Ухвала суду № 69389409, 20.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №757/5772/17-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.

секретар: Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капіталь Груп» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Капіталь Груп» до ОСОБА_2, третя особа: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання права та звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капіталь Груп» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Капіталь Груп») до ОСОБА_2, третя особа: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання права та звільнення майна з-під арешту.

Не погодившись із таким рішенням суду генеральний директор ТОВ «ФК «Капіталь Груп» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання позову та в порушення положень процесуального законодавства не постановив ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову. Крім того, на його думку, суд не взяв до уваги висновки, встановлені рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року щодо обставин набуття ТОВ «ФК «Капіталь Груп» права вимоги заборгованості за кредитним договором №1239н-09-07 від 25 вересня 2007 року, що є преюдиціальними для вирішення даного спору.

ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

В судове засідання представники ТОВ «ФК «Капіталь Груп», Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/9794/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Васильєва Н.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

вручення поштових відправлень, генеральний директор ТОВ «ФК «Капіталь Груп» ОСОБА_3 просив розглядати справу за відсутності представника ТОВ «ФК «Капіталь Груп», ОСОБА_2 забезпечила явку уповноваженого представника, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 2-3230/2009 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_7 та ОСОБА_2, зокрема, на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що у м. Києві, яка на праві власності належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31 жовтня 2001 року (а.с. 11-12).

23 вересня 2010 року постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Штойка JI.P. у виконавчому провадженні ВП № 21513912 по примусовому виконанню ухвали суду м. Києва від 19 жовтня 2009 року у справі № 2-32230/2009, на майно ОСОБА_2 було накладено арешт й заборону на його відчуження, окрім іншого на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що у м. Києві, яка на праві власності належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31 жовтня 2001 року (а.с. 13).

24 вересня 2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 23 вересня 2010 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 21513912 та накладення арешту на майно й заборони на його відчуження, ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було внесено запис за № 10284185 про накладення арешту на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що у м. Києві, що належить ОСОБА_2 (відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року) (а.с. 26-28).

03 грудня 2010 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 2- 3722/2010 з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Банк Петрокоммерц- Україна» було стягнуто суму заборгованості за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25 вересня 2007 року, яка станом на 06 жовтня 2009 року становила 5 725 965,89 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентна 45 864 986,86грн., 1 100,00 грн. штрафу за невиконання зобов'язань, судовий збір у сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.

20 травня 2011 року на виконання рішення суду від 03 грудня 2010 року у справі № 2- 3722/10, Солом'янським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2- 3722/2010 про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» суми боргу по кредитному договору № 1239н-09-07 від 25 вересня 2007 року.

27 травня 2011 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнка Р.В. було відкрито виконавче провадження ВП № 26751228 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3722/10.

28 серпня 2015 року між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та ТОВ «ФК «Централ Капітал» укладено договір відступлення права вимоги (договір цесії), за яким ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Централ Кепітал» свої права до боржника - ОСОБА_7 за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25 вересня 2007 року, укладеним між боржником та ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», а ТОВ «ФК «Централ Капітал» прийняло (набуло) права вимоги за договором (а.с. 47-49).

19 травня 2016 року між ТОВ «ФК «Централ Капітал» та ТОВ «ФК «Капіталь Груп» укладено договір відступлення права вимоги (договір цесії), за яким ТОВ «ФК «Централ Капітал» передало (відступило) ТОВ «ФК «Капіталь Груп» свої права вимоги до боржника - ОСОБА_7 за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25 вересня 2007 року, укладеним між боржником та ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», а ТОВ «ФК «Капіталь Груп» прийняло (набуло) права вимоги за договором (а.с. 1-28).

30 березня 2016 року ТОВ «ФК «Капіталь Груп» звернулося до ОСОБА_2 з пропозицією про добровільний продаж 1/2 частки у спільному майні за адресою: АДРЕСА_2, з подальшим направленням коштів на погашення боргу по виконанню рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 солідарно заборгованості за кредитним договором № 1239н-09- 07 від 25 вересня 2007 року (а.с.25).

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна від 29 січня 2017 року № 79094589 ТОВ «ФК «Капіталь Груп» є співвласником 1/2 частини квартири АДРЕСА_3.

У січні 2017 року ТОВ «ФК «Капіталь Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання права та звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що арешт й заборона відчуження 1/2 частини квартири АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_2, накладений державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві на підставі постанови від 23 вересня 2010 року у виконавчому провадженні №21513912, перешкоджає ТОВ «ФК «Капіталь Груп» у здійсненні свого переважного права на придбання у ОСОБА_2 1/2 частки квартири АДРЕСА_4, а ОСОБА_2 - виконати судове рішення шляхом продажу належної їй частки у спільному майні з подальшим направленням коштів на погашення боргу по виконанню рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «Капіталь Груп».

При цьому, ухвалюючи рішення суд виходив із того, що арешт на квартиру було накладено судовим рішенням з метою забезпечення позову, а не постановою державного виконавця, а тому позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого права. Крім того, спір між ТОВ «ФК «Капіталь Груп» та ОСОБА_2 відсутній.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

У відповідності до положень статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Вказаний у Законі України «Про виконавче провадження» перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Виходячи з вищенаведених вимог Закону позов про звільнення майна з під арешту може бути заявлений власником цього майна, право власності якого оспорюється або не визнається, або особою, яка вважає себе власником майна

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право власності ТОВ "Фінансова компанія "Капітал груп" на 1/2 частину квартири ніким не оспорюється, ОСОБА_2, який належить інша 1/2 частина квартири, самостійних позовних вимог не заявляє.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 2-3230/2009 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_7 та ОСОБА_2, зокрема, на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що у м. Києві, яка на праві власності належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31 жовтня 2001 року (а.с. 11-12).

Вимоги позивача про скасування арешту 1/2 (одної другої) частини квартири та оголошення заборони на її відчуження, який накладений постановою головного державного виконавця Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Штойки Л.Р. у виконавчому провадженні ВП № 21513912 та зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 24 вересня 2010 року за реєстраційним номером 10284185 (номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 16951688), є безпідставними, оскільки постановою державного виконавця від 23 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва № 2-3230 від 19 жовтня 2009 року про забезпечення позову, яке постановою від 15 жовтня 2010 закінчено (а.с. 13-14), тобто арешт був накладений судовим рішенням з метою забезпечення позову, а не постановою державного виконавця, як стверджує позивач.

Відповідно до вимог ч. З ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Таким чином, позивач як правонаступник ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» вправі був порушити питання про скасування заходів забезпечення позову у справі про стягнення кредитної заборгованості, а не пред'являти позов про звільнення майна з під арешту.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги преюдиціальність рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року, яким встановлено обставини набуття ТОВ «ФК «Капіталь Груп» права вимоги заборгованості за кредитним договором, спростовуються змістом оскаржуваного рішення суду, де викладена дана обставина. Крім того, такі доводи апеляційної скарги ніяким чином не впливають на обґрунтованість висновків щодо відмови у заявленому позові.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання позову та не постановив відповідну ухвалу також відхиляються колегією суддів, оскільки таке визнання позову суперечило положенням чинного законодавства, а тому правильно не прийнято судом першої інстанції. Не постановлення судом першої інстанції ухвали з цього приводу є порушенням норм процесуального права, але відповідно до вимог ч.3 ст.309 ЦПК України не може слугувати підставою для скасування рішення , оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капіталь Груп» відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

В.М. Ратнікова