Постанова № 69387123, 03.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 810/882/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Мацедонської В.Е., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення №0055481303-1494 від 16.12.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податковою інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0055481303-1494 від 16.12.2016 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Стягнуто на користь позивача судовий збір в сумі 640 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець та як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів і перебуває на податковому обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

16 грудня 2016 року Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №0055481303-1494, яким нараховані штрафні санкції у сумі 5270,00 грн.

Вважаючи зазначене рішення, прийняте відповідачем протиправним, ФОП ОСОБА_2 звернулась із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про протиправність та необґрунтованість винесення контролюючим органом рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Податкового кодексу України визначені основні засади, на яких ґрунтується податкове законодавство України. Зокрема, до основоположних принципів податкового законодавства належать: принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, яким передбачено забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; принцип презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; принцип соціальної справедливості, яким передбачено установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, тощо.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Положеннями п.7 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 1 розділу ІІІ зазначеного Порядку встановлено, що страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання Звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до фіскальних органів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць.

Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування звіт до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання Звіту в електронній формі він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом);

- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти;

- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти.

Положеннями п. 14 зазначеного Порядку встановлено, що при прийнятті Звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа фіскального органу зобов'язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, на паперових носіях.

Відповідальна особа фіскального органу, яка приймає Звіт від страхувальника, реєструє Звіт, проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати фактичного отримання фіскальним органом та обов'язково засвідчує власним підписом.

Розписка про одержання Звіту заповнюється відповідальною особою фіскального органу, що прийняла пакет документів. При прийнятті документів розписка про одержання Звіту завіряється штампом з грифом «ОТРИМАНО» та повертається страхувальнику.

Таким чином, одним із обов'язків платника єдиного соціального внеску є своєчасне подання до податкових органів звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Водночас, неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою відповідної звітності передбачає застосування податковим органом до платника ЄСВ штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали висновки податкового органу про несвоєчасність подання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за березень 2016 року та за травень - вересень 2016 року.

Матеріали справи підтверджують факт подання до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у паперовій формі звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (а.с. 47-67):

- за березень 2016 року від 19.04.2016, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 6891,73 грн.;

- за травень 2016 року від 17.06.2016, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 4000,53 грн.;

- за червень 2016 року від 07.07.2016, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 7507,61 грн.;

- за липень 2016 року від 11.08.2016, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 9051,74 грн.;

- за серпень 2016 року від 12.09.2016, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 7103,35 грн.;

- за вересень 2016 року від 13.10.2016, в якому самостійно визначено суму ЄСВ, яка підлягає до сплати, у розмірі 6236,71 грн.

Вказана звітність була отримана контролюючим органом в межах встановлених строків (протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду), що підтверджується штампом з грифом «ОТРИМАНО» на титульних аркушах звітності.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п.15 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №435, при прийнятті Звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу доходів і зборів зобов'язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, на паперових носіях. За відсутності зауважень відповідальна особа органу доходів і зборів, яка приймає Звіт від страхувальника, реєструє Звіт датою фактичного отримання органом доходів і зборів та обов'язково засвідчує власним підписом. На примірнику, що залишається у платника за його бажанням, проставляється штамп "ОТРИМАНО".

Водночас відповідно до п.16 розділу ІІ зазначеного Порядку №435 встановлено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції зазначені звіти подавались позивачем з помилками. Так позивачем подавались звіти у паперовій формі про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень - 20.04.2016, травень - 17.06.2016, червень - 13.07.2016, липень - 11.08.2016, серпень - 19.09.2016, вересень - 17.10.2016 з помилками.

Тому за результатами обробки звітність страхувальника не внесено до Реєстру застрахованих осіб, оскільки в звітах за березень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2016 року страхувальником допущена помилка у таблиці 6 по двох працівниках у полі «код застрахованої особи» значення не відповідає даним довідника про що зазначено в квитанції №2. Також податковим органом зазначено, що пакет даних про звітність страхувальника не прийнято та запропоновано виправити помилки та надіслати повторно зазначений документ.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №435 встановлено, що звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Фактично звітність з виправленням помилок за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2016 року подана в електронному вигляді до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області тільки 02.12.2016.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області правомірно застосувала штрафні санкції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, оскільки вищезазначені звіти фактично вважались неподаними.

Однак при розрахунку суми штрафних санкцій Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області було допущено помилку.

Так відповідно до п.7 ч.11 т. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в запереченнях до позову поданих представником Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області протягом 20016 року штрафні санкції до позивача не застосовувались

З огляду на зазначене, сума штрафних санкцій, що має застосовуватись до позивача повинна становити 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, тобто 1020 грн. ((17*10)*6).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0055481303-1494 від 16.12.2016 в частині стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 4250 грн.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення №0055481303-1494 від 16.12.2016 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0055481303-1494 від 16.12.2016 в частині застосування суми штрафних санкцій у розмірі 4250грн.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: В.Е. Мацедонська

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 04 жовтня 2017 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Мацедонська В.Е.

Сорочко Є.О.