Постанова № 69386655, 02.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2017 року № 826/11096/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРИС" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРИС" (далі - позивач) державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 01.06.2016 № 0011351201 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте всупереч нормам законодавства, чинного на момент здійснення реєстрації податкової накладної.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11096/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову. Представник відповідача також зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних позивача, за результатами якої складено акт № 1135/26-55-12-01 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки, позивачем несвоєчасно здійснено реєстрацію податкової накладної від 09.10.2015 № 100910 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 79506,97 грн., чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У зв'язку з викладеним, на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 7950,70 грн., про що прийнято оскаржуване рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних передбачена ст. 120-1 ПК України.

Згідно п. 120.1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Аналіз наведених вище правових норм дає суду підстави дійти висновку про наявність обов'язку у платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати останню у Єдиному реєстрі податковий накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

В той же час, порушення зазначених термінів тягне за собою накладення штрафу у відповідності до норм ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна від 09.10.2015 № 100910 на суму ПДВ 79506,97 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована 30.10.2015, що підтверджується квитанцією № 1 про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, яка наявна в матеріалах справи.

Факт порушення граничного терміну реєстрації зазначених вище податкових накладних представником позивача у ході судового розгляду справи та у позовній заяві не заперечується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкова накладна від 09.10.2015 № 100910 зареєстрована позивачем з порушення строків встановлених Податковим кодексом України саме з вини позивача.

Оскільки позивачем не заперечується факт порушення строків реєстрації податкової накладної, що передбачений п. 201.1 ст. 200 ПК України, суд не вбачає підстав скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01.06.2016 № 0011351201.

Щодо твердження позивача про застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 120-1 ПК України, до 01.01.2016 мало б відбуватися із обов'язковим застосуванням п. 120-1.3 цієї статті, та про хибність позиції контролюючого органу про можливість застосування ним положень ПК України в редакції 2016 року на правовідносини, що склались у 2015 році, без застосування порядку передбаченого п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України , суд зазначає наступне.

Пункт 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 20.09.2015 по 31.12.2015) передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України від 24.12.2015 № 909-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році (який набрав чинності з 01 січня 2016 року) були внесені зміни до ст. 120-1 ПК України, якими п. 120-1.3 було виключено.

Разом з тим, порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у виді штрафу були закріплені в ПК України як до 01.01.2016, так і після цієї дати.

Тобто, факт відсутності порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику, про що зазначено в п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (що був виключений з 01.01.2016) не звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем у червні 2016 року у межах визначених законодавством строків, суд вважає, що відповідач з 01.01.2016 має право притягувати платників податків до відповідальності на підставі ст. 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених після 01.10.2015, без урахування застережень, які були передбачені п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду: від 18.01.2017 по справі № 826/7240/16, від 22.09.2016 по справі № 825/1142/16 та від 14.09.2016 по справі № 825/1228/16.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРИС".

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда