Ухвала суду № 69385850, 02.10.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивачів - представник ОСОБА_1;

відповідача 1 - представник ОСОБА_2;

відповідача 2 - Москаля Геннадія Геннадійовича;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація - представник не з'явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Березівська сільська рада Хустського району Закарпатської області - представник не з'явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кошелівська сільська рада Хустського району Закарпатської області - представники ОСОБА_7 та ОСОБА_8;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Липчанська сільська рада Хустського району Закарпатської області - представник ОСОБА_10;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Горінчівська сільська рада Хустського району Закарпатської області - представник ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Ріка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріка Енерго" до Закарпатської обласної державної адміністрації, голови Закарпатської обласної державної адміністрації Москаля Геннадія Геннадійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Березівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, Кошелівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, Липчанська сільська рада Хустського району Закарпатської області, Горінчівська сільська рада Хустського району Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо прийняття розпорядження та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 02 жовтня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 06 жовтня 2017 року.

28 липня 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулися Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Ріка" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріка Енерго" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація, якою у відповідності до остаточних позовних вимог просять суд: "1. Визнати неправомірними дії голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаль щодо прийняття розпорядження № 370 від 20.07.2017 року про скасування розпоряджень голови Хустської районної державної адміністрації № 194 від 23.05.2016 "Про розроблення детального плану території для будівництва руслової гідроелектростанції, за межами населеного пункту", № 560 від 12.12.2016 року "Про розроблення детального плану території для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій (МГЕС-2, МГЕС-3, МГЕС-4, МГЕС-5, МГЕС-6), за межами населених пунктів сіл Кошельово, Липча, Горінчево Хустського району Закарпатської області", 25.04.2017 року № 145 "Про внесення змін до розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації від 23.05.2016 року № 194"; 2.Визнати нечинним та скасувати Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаля № 370 від 20.07.2017 року про скасування розпоряджень голови Хустської районної державної адміністрації № 194 від 23.05.2016 "Про розроблення детального плану території для будівництва руслової гідроелектростанції, за межами населеного пункту", № 560 від 12.12.2016 року "Про розроблення детального плану території для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій (МГЕС-2, МГЕС-3, МГЕС-4, МГЕС-5, МГЕС-6), за межами населених пунктів сіл Кошельово, Липча, Горінчево Хустського району Закарпатської області", 25.04.2017 року № 145 "Про внесення змін до розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації від 23.05.2016 року № 194".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

11 серпня 2017 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника позивачів про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даній адміністративній справі було відмовлено.

11 серпня 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивачів повторно надійшло клопотання, яким останній на підставі статті 117 КАС України, просив постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у задоволенні повторного клопотання представника позивачів про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даній адміністративній справі було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року яка занесена до журналу судового засідання судом було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Горінчівську сільську раду Хустського району Закарпатської області, Липчанську сільську раду Хустського району Закарпатської області(Т.2 а.с.а.57-60).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року яка занесена до журналу судового засідання судом було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Березівську сільську раду Хустського району Закарпатської області та Кошелівську сільську раду Хустського району Закарпатської області (Т.2 а.с.а.с.112-119).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року у задоволенні клопотання представника відповідача Москаля Геннадія Геннадійовича про закриття провадження в даній адміністративній справі було відмовлено ( Т.2 а.с.а.с. 147-151).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року яка занесена до журналу судового засідання судом було залучено в якості другого відповідача Москаля Геннадія Геннадійовича ( Т.2 а.с.а.с. 147-151).

27 вересня 2017 року в представником позивачів було подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд: « 1. Визнати неправомірними дії голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаль щодо прийняття Розпорядження голови Закарпатської ОДА №484 від 20.09.2017 р. "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов'язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій"; 2. Визнати нечинним та скасувати Розпорядження голови Закарпатської ОДА №484 від 20.09.2017 р. "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природне середовище під час вирішення питань, пов'язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій".

У судовому засіданні, яке проходило 02 жовтня 2017 року представником позивачів було надано суду заяву про відвід судді у даній справі № 807/910/17.

Зокрема, позивач як підставу для відводу у вказаній заяві вказав не те, що розгляд даної справи неодноразово відкладався з необґрунтованих причин, жодна із заяв позивачів про забезпечення позову задоволена не була. А відтак вважають, що суддя Гаврилко С.Є. не може брати участь у розгляді вищезазначеної справи і підлягає відводу, оскільки його ставлення до позивачів є упередженим та суперечить вимогам статті 2 КАС України.

Представники відповідачів та третіх осіб в судовому засіданні заперечили щодо задоволення заяви представника позивачів про відвід судді Гаврилко С.Є.

Оцінюючи мотиви, які зазначені позивачем як підстави для відводу, зокрема головуючого судді Гаврилко С.Є., необхідно вказати наступне.

Підстави для відводу судді наведені у статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до статті 27 частини першої КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Згідно частини другої цієї ж статті суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу, яка передбачає неприпустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Питання про відвід суд вирішує в порядку передбаченому статтями 30-32 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з приписами статті 30 частини третьої Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти відвід після цього дозволяється лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду.

З огляду на той факт, що розгляд справи по суті розпочато ще 28 серпня 2017 року, (після постановлення ухвал суду про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову) то заявлений 02 жовтня 2017 року відвід задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Водночас необхідно зазначити, що учасники судового процес зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.

Суд вважає, що представником позивачів не наведено жодних доказів на підтвердження факту існування передбачених КАС України обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Гаврилко С.Є., та за яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справ №807/910/17, а також не наведено мотивів та інших обґрунтованих підстав для відводу.

Крім того, суд звертає увагу представника позивачів, що незгода особи, що бере участь у розгляді справи, з процесуальними рішеннями судді, прийнятими під час розгляду адміністративної справи, не є підставою для задоволення заяви про відвід такого судді відповідно до статті 27 частини 1 пункту 4 КАС України. Така незгода може бути зазначена стороною при подачі апеляційної чи касаційної скарги у разі не погодження з рішенням суду.

Таким чином, заява представника позивачів про відвід судді Гаврилко С.Є. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 160, 165 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивачів про відвід судді - відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.