Постанова № 69385846, 05.10.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/824/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 25.04.2017 року)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені у сумі 12141,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 06 жовтня 2017 року.

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, ЗОВ ФСЗІ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_2О.) про стягнення адміністративно - господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11765,00 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у сумі 376,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що кількість інвалідів, які повинні працювати у відповідача відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особу, в той же час, відповідно до поданого відповідачем звіту, на підприємстві протягом 2016 року середньооблікова кількість інвалідів становила 0 осіб. Оскільки відповідач не виконав вимогу закону щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до нього застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 11765 грн. та нараховано пеню у розмірі 376,08 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції у сумі 11765,00 грн. та пеню у сумі 376,80 грн.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судове засідання не направив, не повідомив суд про причини не прибуття, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження в адміністративній справі, про дату, час і місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та відповідно до п.6 ст.128 КАС України, справа вирішується на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 05 травня 2017 року позивачем було проведено планову перевірку відповідача щодо додержання субєктом господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування. В ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", а саме: при середньообліковій кількості 10 найманих працівників у 2016 році не надав докази про подання звіту до відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Крім того, згідно ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. ФОП ОСОБА_2 не подав докази про дотримання нормативу працевлаштування інвалідів у 2016 році. Також, в порушення п.4 Постанови КМУ № 442, на день перевірки, ФОП ОСОБА_2 не провів атестацію робочих місць у виробничих приміщеннях повязаних з лісопереробною. За наслідками перевірки складено ОСОБА_1 № 07-15-020/261, який підписаний та отриманий відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286. Згідно з п. 3.2.5 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12. Пунктом 3.2.1 вказаної Інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Відповідно до п. 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 № 42, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2016 році, за даними акту перевірки становила 23530 грн., то за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 11 765 грн. (23530 : 2 = 11765).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідач до 15 квітня 2017 року, строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив.

На день подачі позовної заяви до суду строк прострочення платежу становить 80 днів, а отже пеня , при обліковій ставці НБУ 12,5% становить 376,8 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань і правил здійснення господарської діяльності та необхідності встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Закарпатським відділенням фонду соціального захисту інвалідів доведено наявність адміністративно - господарських санкцій ФОП ОСОБА_2 у розмірі 12141,8 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення адміністративно - господарських санкцій до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з ФОП ОСОБА_2 адміністративно - господарські санкції та пеню в загальному розмірі 12141,8 грн.

Згідно ст. 94 КАС України, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються..

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені у сумі 12141,80 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (Закарпатська область, Рахівський район, с. Чорна Тиса, вул. Б.Хмельницького, 356 код НОМЕР_1) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14 код 13592841) адміністративно - господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11765,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у сумі 376,80 грн. (триста сімдесят шість гривень вісімдесят копійок).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_3