Постанова № 69385167, 12.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа№ 910/6480/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зеленіна В.О.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: Лобода М.А., дов. № 0116-317 від 30.12.2016р.

від відповідача: Дубовий О.С., дов. № 101-2017 від 03.08.2017р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова

компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп"

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2017 р.

у справі № 910/6480/17 (суддя Дьогтяр О.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова

компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп"

про стягнення 39 619, 10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду м. Києва звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 39 619, 10 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.06.2016 р. в селі Малокаховка Херсонської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "Тедіс Україна", під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого був пошкоджений транспортний засіб "Форд". У подальшому позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на загальну суму 39 619,10 грн.

Цивільно-правова відповідальність особи, винної у ДТП, - ОСОБА_5 була застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" (Поліс № АЕ/4815115). Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" перейшло право на отримання від відповідача суми відшкодованих збитків, завданих ДТП, позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" витрати на страхове відшкодування в сумі 39 619, 10 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.06.2017р. у справі № 910/6480/17 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" про стягнення 39 619, 10 грн. задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування в сумі 39 119 (тридцять дев'ять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 10 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. У решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2017р. у справі № 910/6480/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю в обгрунтованому розмірі 21 086,76 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.08.2017 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" у справі № 910/6480/17 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 у справі № 910/244/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Зеленін В.О. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на12.09.2017 р.

12.09.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшли уточнення до апеляційної скарги, в якому він просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2017р. у справі № 910/6480/17 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" суму страхового відшкодування в розмірі 27 176,44 грн.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

За договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0197-00057 від 05.05.2016 р., укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна", правонаступником якого є ТОВ "Тедіс Україна", було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2016 р. в селі Малокаховка Херсонської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "Тедіс Україна", під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого був пошкоджений транспортний засіб "Форд".

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30.06.2016 у справі № 658/2033/16-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000066 від 09.06.2016 р. вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 41 219,10 грн.

Також судом встановлено, що на підставі заяви страхувальника від 09.06.2016 р., страхового акту № ПСКА-6096 від 06.07.2016 р. ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" сплатила на користь страхувальника страхове відшкодування у розмірі 39 619,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12442 від 08.07.2016 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01.07.2004р. № 1961-IV, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Отже, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються саме Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

г) підпис заявника та дата подання заяви.

Перелік документів, що мають додаватись до заяви про страхове відшкодування визначений п 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, власників транспортних засобів».

Підстави та обов'язок щодо здійснення виплат за полісом № АЕ/4815115 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 26.08.2015р. у відповідача виникає виключно з підстав та в порядку передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з абз. 2 п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу № ПСКА-6096 від 09.06.2016р.

Відповідачем був складений страховий акт № ПСКА-6096 від 06.07.2016р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Судом встановлено, що 08.07.2016р. відповідачем було здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 39 619,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12442 від 08.07.2016р.

20.04.2017р. позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача.

Щодо розміру страхового відшкодування, яке було виплачене позивачу у розмірі 39 619,10 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З позовної заяви вбачається, що розмір шкоди, яка була виплачена позивачем був розрахований на підставі рахунку №СФ-0000066 від 09.06.2016р на суму 39 619,10 грн.

Відповідно до Звіту №1876/17 з визначенням фізичного зносу складових та ринкової вартості КТЗ складеного 17.07.20167. ТОВ «Еспертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» згідно якого матеріальний збиток в результаті пошкодження автомобіля «Форд», номерний знак НОМЕР_3 складає 0,4017%.

Згідно вказаного рахунку вартість дверей здвижних правих становить 30 975 грн.

З у рахуванням коефіцієнту фізичного зносу (розрахованих відповідачем) вартість дверей здвижних правих становить 18 532,34 грн.

Таким чином, різниця між між вартістю дверей та цією ж вартістю з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 12 442,66 грн.

Таким чином, максимально можлива сума, що підлягає стягненню із Страховика, становить 27 176,44 грн. (39 619,10 - 12 442,66).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного, користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортноі пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, вказані норми матеріального права містять пряму вказівку на те, що розмір витрат, пов'язаний з відновлювальним ремонтом, розраховується у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку та оціночну діяльність» положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Згідно з підп. 2 ст. 3 «Про оцінку та оціночну діяльність» майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Згідно з підп. 12 ст. 7 Закону України «Про оцінку та оціночну діяльність» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін. (ч. 3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 898-ІV).

Отже, у разі настання страхового випадку страховик, який застрахував цивільну-правову відповідальність відшкодовує оцінену шкоду визначену на підставі Звіту суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, складання якого є обов'язковим при визначені збитків, що підлягають відшкодуванню згідно вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За змістом положень статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998р. №16.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 27 176,44 грн., оскільки позивач сплатив страхове відшкодування своєму страхувальнику на підставі рахунку № СФ-0000066 від 09.06.2016р. в розмірі 39 619,10 грн., при цьому розмір коефіцієнт фізичного зносу не розраховувався.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В процесі перегляду справи судом апеляційної інстанції доводи представника відповідача, наведені в апеляційній скарзі та з урахуванням уточнень до апеляційної скарги, підтвердились, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" є обґрунтованою та підлягає задоволенню з урахуванням уточнень до апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2016 року у справі № 910/6480/17 слід скасувати частково в частині задоволення позовних вимог в розмірі 12 442,34 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року у справі № 910/7232/16 скасувати частково в частині задоволення позовних вимог в розмірі 12 442,34 грн..

3. Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування в сумі в розмірі 27 176,44 грн.

В іншій частині в позові відмовити.»

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієна Іншуранс груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524) судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 1 097,51 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 760,00 грн..

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/6480/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді В.О. Зеленін

Н.Ф. Калатай