Постанова № 69385158, 02.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р. Справа№ 911/1220/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Чайка Я.В. (довіреність б/н від 23.05.2017 р.);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд»

на рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2017 р.

у справі №911/1220/17 (суддя Мурашко І.Г.)

за позовом Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області

до Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» в особі Будівельного управління №1 Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» в особі Будівельного управління №1 Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 129644,20 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.06.2017 р. залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 37747,76 грн. вартості послуг з централізованого опалення по приміщенню загальною площею 262,5 кв.м. (І поверх) за адресою: м. Прилуки, вул. Бособрода, 108, - за період з 23 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Укргазбуд» в особі Відокремленого підрозділу Будівельного управління № 1 ПрАТ «Укргазбуд» на користь Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради 91272,81 грн. заборгованості та 1369,04 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2017 р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника позивача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Залежно від функціонального призначення до житлово-комунальних послуг, відповідно до п. 1.2 ч. 1 ст. 13 вказаного Закону, належать комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

01.02.2011 р. між КП «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області (виконавець) та Відокремленим підрозділом Будівельним управлінням № 1 ПАТ «Укргазбуд» (споживач) було укладено договір № 719 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Виходячи з умов вказаного договору, позивач зобов'язався надати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води (при технічній можливості) та холодної води і водовідведення, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Додатком № 1 до договору від 01.02.2011 р. № 719, який є його невід'ємною частиною, сторони погодили, що об'єкт, по якому надаються обумовлені договором послуги, розташований за адресою вул. Бособрода, буд. 108, та складається з приміщення опалювальною площею 642,7 кв.м. (1); квартири № 13 опалювальною площею 24,31 кв.м. (2) та квартири № 19 опалювальною площею 24,67 кв.м. (3). Норми витрат з постачання холодної та гарячої води, а також водовідведення визначаються приладами обліку.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами неодноразово переукладались додатки до договору від 01.02.2011 р. № 719, що змінювали перелік об'єктів, щодо яких здійснювалось обслуговування.

У період дії договору від 01.02.2011 №719 сторонами були складені наступні додатки: № 2 від 01.04.2011 р., № 3 від 05.05.2011 р., № 4 від 01.06.2011 р., № 5 від 01.04.2012 р., № 6 від 01.12.2012 р., № 7 від 01.02.2013 р., № 8 від 03.03.2014 р., № б/н від 01.04.2015 р. Вказані додатки є невід'ємними частинами договору від 01.02.2011 р. № 719, підписані сторонами, підписи сторін завірені печатками.

У період з 01.02.2013 р. по 02.03.2014 р. діяв Додаток №7, за яким до об'єктів обслуговування, розташованих за адресою м. Прилуки, вул. Бособрода, буд. 108, належали: І поверх - приміщення опалювальною площею 300,5 кв.м.; ІІ поверх (гуртожиток) - кв. 7 (опалювальною площею 25,56 кв.м.), кв. 13 (опалювальною площею 24,77 кв.м.), кв. 17 (опалюваною площею 24,50 кв.м.), кв. 17а (опалювальною площею 25,50 кв.м.), кв. 21 (опалювальною площею 25,03 кв.м.), кв. 27 (опалювальною площею 23,32 кв.м.). Норми витрат з постачання холодної та гарячої води, а також водовідведення визначаються лічильниками.

У період з 03.03.2014 р. по 31.03.2015 р. діяв Додаток № 8 від 03.03.2014, за яким до об'єктів обслуговування, розташованих за адресою м. Прилуки, вул. Бособрода, буд. 108, належали: І поверх - приміщення опалювальною площею 262,5 кв.м.; ІІ поверх (гуртожиток) - кв. 7( опалювальною площею 25,56 кв.м.), кв. 13 (опалювальною площею 24,77 кв.м.), кв. 17 (опалюваною площею 24,50 кв.м.), кв. 17а (опалювальною площею 25,50 кв.м.), кв. 21 (опалювальною площею 25,03 кв.м.), кв. 27 (опалювальною площею 23,32 кв.м.). Норми витрат з постачання холодної та гарячої води, а також водовідведення визначаються лічильниками.

У період з 01.04.2015 р. по теперішній час діє Додаток № б/н від 01.04.2015 р., за яким до об'єктів обслуговування, розташованих за адресою м. Прилуки вул. Бособрода, буд. 108, належать: І поверх - приміщення опалювальною площею 206,4кв.м.; ІІ поверх (гуртожиток) - кв. 17 (опалюваною площею 24,50 кв.м.), кв. 17а (опалювальною площею 25,50 кв.м.) та кв. 27 (опалювальною площею 23,32 кв.м.). Норми витрат з постачання холодної та гарячої води, а також водовідведення визначаються лічильниками. Теплове навантаження складає 0,0127 Гкал/год.

Пунктом 1.2 договору № 719 від 01.02.2011 р. сторони визначили плату на момент укладення договору. Так, за централізоване опалення, у разі відсутності лічильника, плата складала 10,59 грн. (з ПДВ) в місяць за 1 кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону; 2,03 грн. (з ПДВ) в місяць за 1 кв.м. опалювальної площі протягом року. При наявності гарячого водопостачання: за лічильником - 25,91 грн. (з ПДВ) за 1 куб.м. За холодне водопостачання при наявності лічильника - 4,70 грн. (з ПДВ) за 1 куб. м. За водовідведення при наявності лічильника - 4,21 грн. (з ПДВ) за 1 куб. м.

При цьому, сторони погодили, що зміна вартості послуг доводиться до абонента через засоби масової інформації і розрахунки провадяться з дня оприлюднення нових тарифів, які змінюються згідно з рішеннями виконкому Прилуцької міської ради (п. 1.3 договору).

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що облік наданих послуг здійснюється за показаннями сертифікованих приладів обліку, які знаходяться на балансі відповідача та мають бути опломбовані. На підставі спільно знятих показань складається акт, який підписується обома сторонами договору.

При відсутності приладів обліку або виході їх з ладу, прострочення повірки, кількість наданих послуг відповідачу, визначається позивачем розрахунковим способом відповідно до законодавства (п. 5.2 договору).

Виходячи зі змісту додатків до договору, приміщення, в яких надавались послуги з централізованого опалення, не були обладнані приладами обліку тепла. Тобто, обсяг наданих послуг з централізованого опалення визначався позивачем розрахунковим методом у відповідності до пункту 5.2 договору, та не потребував узгодження зі споживачем шляхом підписання двосторонніх актів прийому - передачі наданих послуг, всупереч твердженням відповідача.

Водночас, обсяг послуг з гарячого та холодного водопостачання, а також водовідведення, визначався за показниками приладів обліку, а тому, виходячи з умов пункту 4.2 договору, потребував складання сторонами актів спільно знятих показників.

На виконання умов чинного договору від 01.02.2011 р. № 719 та додатків № 7 від 01.02.2013 р., № 8 від 03.03.2014 р., № б/н від 01.04.2015 р. до нього, позивачем у період з листопада 2013 року по листопад 2016 року були надані, а відповідачем спожиті послуги з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення на загальну суму 129644,20 грн., з яких 129020,57 грн. вартість послуг з централізованого опалення та 623,63 грн. вартість послуг з постачання гарячої, холодної води та водовідведення (з урахування корегування їх вартості, що проведено у травні 2014 року на суму - 4473,10 грн.).

До оплати відповідачу у спірному періоді виставлялись наступні рахунки - фактури: № СУ - 0007577 від 27.11.2013 р. на суму 7080,53 грн., № СУ - 0008348 від 26.12.2013 р. на суму 7076,57 грн., № СУ - 0000038 від 28.01.2014 р. на суму 7108,22 грн., № СУ - 000080 від 26.02.2014 р. на суму 6415,32 грн., № СУ - 0001732 від 27.03.2014 р. на суму 5721,64 грн., № СУ - 0002503 від 25.04.2014 р. на суму 7080,68 грн., № СУ - 0003285 від 26.05.2014 р. на суму 827,64 грн., № СУ - 0004068 від 25.06.2014 р. на суму 848,65 грн., № СУ - 0004843 від 28.07.2014 р. на суму 848,65 грн., № СУ - 0007098 від 27.10.2014 р. на суму 344,96 грн., № СУ-0008751 від 28.11.2014 р. на суму 2703,41 грн., № СУ - 0007870 від 24.11.2014 р. на суму 2953,70 грн., № СУ - 0009817 від 25.12.2014 р. на суму 3586,30 грн., № СУ - 0009861 від 25.12.2014 р. на суму 4134,82 грн., № СУ - 0000759 від 27.01.2015 р. на суму 7776,83 грн., № СУ - 0000885 від 27.01.2015 р. на суму 1187,06 грн., № СУ -0001697 від 25.02.2015 р. на суму 7776,83 грн., № СУ - 0001647 від 25.02.2015 р. на суму 1187,06 грн., № СУ - 0002748 від 27.03.2015 р. на суму 1187,06 грн., № СУ -0002621 від 27.03.2015 р. на суму 8176,08 грн., № СУ - 0003767 від 27.04.2015 р. на суму 1786,04 грн., № СУ - 0003717 від 27.04.2015 р. на суму 304,43 грн., № СУ - 0003592 від 27.04.2015 р. на суму 3013,92 грн., № СУ - 0009399 від 26.11.2015 р. на суму 771,64 грн., № СУ - 0009479 від 26.11.2015 р. на суму 2115,49 грн., № СУ -0009273 від 26.11.2015 р. на суму 2912,33 грн., № СУ - 0010579 від 29.12.2015 р. на суму 1258,91 грн., № СУ - 0010454 від 29.12.2015 р. на суму 5397,78 грн., № СУ - 0000780 від 26.01.2016 р. на суму 7505,80 грн., № СУ - 0000908 від 26.01.2016 р. на суму 1258,91 грн., № СУ - 0001909 від 25.02.2016 р. на суму 2741,64 грн., № СУ -0001721 від 25.02.2016 р. на суму 4353,48 грн., № СУ - 0001851 від 25.02.2016 р. на суму 1258,91 грн., № СУ - 0002995 від 25.03.2016 р. на суму 1258,91 грн., № СУ - 0002866 від 25.03.2016 р. на суму 4617,80 грн., СУ - 0003949 від 27.04.2016 р. на суму 1595,00 грн., № СУ - 0003820 від 27.04.2016 р. на суму 3359,84 грн., № СУ - 0009516 від 23.11.2016 р. на суму 1784,69 грн., № СУ - 0009386 від 23.11.2016 р. на суму 2799,77 грн.

Виходячи з приписів п. 4.1 договору, остаточний розрахунок за отримані послуги проводиться відповідачем в термін не пізніше останнього розрахункового дня місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому, у разі не отримання рахунку до 20 числа місяця розрахункового періоду відповідач повинен звернутися в абонвідділ (бухгалтерію) позивача для отримання інформації про належну до оплати суму. Неотримання рахунку не звільняє відповідача від своєчасної оплати послуг.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору, за отримані послуги з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення не розрахувався, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Заперечення відповідача щодо передачі будівлі гуртожитку, за адресою вул. Бособрода, 108 (вул. Скоропадського Івана), м. Прилуки, у комунальну власність Територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради за актом прийому - передачі від 25.07.2013 та, як наслідок, розірвання відповідачем з 01 вересня 2013 року в односторонньому порядку договору від 01.02.2011 за № 719, на підставі якого позивачем надавались послуги, оцінюються колегією суддів критично, виходячи з наступного.

05.10.2011 р. Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області було винесено ухвалу по справі № 2-а-233 2007, якою задоволено заяву Прилуцької міської ради Чернігівської області про поворот виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.12.2007 р. та зобов'язано АТ «Укргазбуд» повернути приміщення гуртожитку по вул. Бособрода 108, м. Прилуки, у власність територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області, шляхом підписання акта прийому - передачі та передачі карток обліку громадян у гуртожитку.

На виконання ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.10.2011 р. по справі № 2-а-233 2007, 25.07.2013 р. ПАТ «Укргазбуд» було передано, а територіальною громадою міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області прийнято гуртожиток, розташований за адресою вул. Бособроба, 108, м. Прилуки, про що складено двосторонній акт прийому - передачі від 25.07.2013 року, який підписаний та завірений печатками обох сторін.

За змістом акта прийому-передачі від 25.07.2013 р., складеного між відповідачем та Прилуцькою міською радою Чернігівської області, неможливо встановити чи була передана відповідачем Прилуцькій міській раді в цілому 4-х поверхова будівля, за адресою вул. Бособрода, 108 (вул. Скоропадського Івана), м. Прилуки, чи окремі приміщення даної будівлі, оскільки сторонами в акті прийому-передачі від 25.07.2013 р. не визначено ні площі об'єктів нерухомості, що передавались, ні ідентифіковано їх будь-яким іншим чином, виходячи із технічної документації.

Водночас, після складання відповідачем та Прилуцькою міською радою акта прийому-передачі від 25.03.2013 р., відповідачем в особі директора Відокремленого підрозділу БУ № 1 ПАТ «Укргазбуд» Красіловця С.Л., були укладені додатки від 03.03.2014 р. та 01.04.2015 р. до діючого договору № 719, якими змінено перелік об'єктів, що обслуговувались позивачем.

Зазначене свідчить, що відповідач залишився фактичним споживачем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води та водовідведення за діючим договором від 01.02.2011 р. № 719 по приміщенням, змінений перелік яких встановлений додатковими угодами від 03.03.2014 р. та 01.04.2015 р. до цього договору. Відповідачем зазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано.

Твердження відповідача про припинення дії договору від 01.02.2011 р. № 719, внаслідок його розірвання в односторонньому порядку починаючи з 01.09.2013 р. не відповідає матеріалам справи.

Пунктом 11.4 договору, на який посилається позивач, передбачено, що він може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору на вимогу однієї сторони дозволяється у разі письмового попередження іншої сторони за один місяць до очікуваної дати розірвання.

Матеріали справи містять лист від 26.07.2013 р. № 461, з яким відповідач звертається до позивача з пропозицією про припинення дії (розірвання) договору від 01.02.2011 р. №719 та оформлення його у відповідності до норм чинного законодавства додатковою угодою. Відповідач просив позивача розглянути його звернення та прийняти відповідне рішення. При цьому пропозиції про розірвання договору лист не містить.

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази подальших дій сторін по розірванню договору від 01.02.2011 р. № 461. Позивач свою згоду на розірвання зазначеного правочину не надавав, додаткова угода про розірвання договору від 01.02.2011 р. № 719 сторонами не складалась, відповідач із відповідним позовом до суду не звертався, хоча про існування між сторонами спору відносно договора позивачу було відомо, так як він звертався до відповідача з претензіями щодо невиконання останнім зобов'язань за договором.

Належних доказів на підтвердження направлення листа від 26.07.2013 р. № 461 на адресу позивача, відповідачем до матеріалів справи не надано. Завірена копія опису вкладення від 26.07.2013 р. без додання фіскального чеку не підтверджує направлення на адресу позивача листа від 26.07.2013 р. № 719, з огляду на положення Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270.

За змістом пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ, встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, за змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми та номер поштового відправлення проставлений працівником поштового зв'язку на опису вкладення. Однак, відповідачем не надано розрахункового документа на підтвердження пересилання зазначеного листа позивачу, а опис вкладення, наданий відповідачем до матеріалів справи, не містить номер такого поштового відправлення.

Отже, опис вкладення до цінного листа без зазначення номеру поштового відправлення та без додання фіскального чеку, не підтверджує факт направлення на адресу позивача вказаного листа.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши проведений позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову в частині стягнення основного боргу за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 листопада 2013 року по 22 жовтня 2014 року та за період з 01 квітня 2015 року по 29 листопада 2016 року, в сумі 91272,81 грн., виходячи з того, що розмір заявлених вимог є правомірним, обґрунтованим та підтверджуються матеріалами справи.

Щодо позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 37747,76 грн. за надані послуги з централізованого опалення за період з 23 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, ухвалами неодноразово було зобов'язано позивача надати розгорнутий розрахунок щодо обсягу наданих послуг з централізованого опалення з листопада 2014 р., починаючи з якого позивачем змінено порядок нарахування (розрахунок обсягу спожитих послуг проведений в Гкал із застосуванням теплового навантаження, погодженого сторонами додатком від 01.04.2015 р. до договору).

Проте, вимог ухвал суду позивачем виконано не було, витребуваних доказів до матеріалів справи не надано.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 37747,76 грн. за надані послуги з централізованого опалення за період з 23 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року, оскільки позивачем не було надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження даних, використаних у розрахунку позовних вимог в заявленому періоді.

З розрахунку позивача вбачається, що обсяг наданих послуг з централізованого опалення у період з 23 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року визначався розрахунковим методом в гігакалоріях із застосуванням Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 Україна 244-94). Разом з тим, теплове навантаження у розмірі 0,0161 Гкал/год, застосоване при визначені вартості наданих послуг у вказаному періоді, належними та допустимими доказами у розумінні статей 32, 33, 34 ГПК України, позивачем не підтверджено. Умовами договору теплове навантаження у розмірі 0,0161 Гкал/год сторонами взагалі не погоджувалось, а теплове навантаження у розмірі 0,0127 Гкал/год було встановлено сторонами у додатку від 01.04.2015 р. до договору від 01.02.2011 р. № 719, починаючи лише з 01 квітня 2015 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2017 р. у справі №911/1220/17 залишити без змін.

Справу №911/1220/17 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк