Постанова № 69385060, 03.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2017р. справа №905/1124/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі судового засідання ОСОБА_4за участю представників: від позивача: не з"явивсявід відповідача: не з"явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради, м.Слов»янськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від13.07.2017р.по справі№905/1124/17 (суддя Паляниця Ю.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» м.Київдо відповідача Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради, м.Слов»янськ, Донецька областьпростягнення 3% річних у сумі 11 708,78грн., інфляційних у сумі 108 544,98грн.

В С Т А Н О В И В:

16.05.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради, м.Слов»янськ, Донецька область про стягнення 3% річних у сумі 11 708,78грн., інфляційних у сумі 108 544,98грн. (а.с.3-7).

22.06.2017р. Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради, м.Слов»янськ, Донецька область звернулось до господарського суду з заявою №01-30/883 від 14.06.17р. про застосування строків позовної давності (а.с.85-87).

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. у справі №905/1124/17 позов задоволено частково (а.с.107-109).

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» 3% річних у розмірі 9 986,97грн., інфляційні втрати у розмірі 107 668,01грн, судовий збір у розмірі 1 764,83 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення.

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про те, що за рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/1537/16 від 07.06.2016р., яке набрало законної сили, сума основного боргу у розмірі 136 191,94грн. підлягала стягненню, але не була сплачена відповідачем, у зв"язку з цим позовні вимоги, заявлені у даній справі про стягнення з відповідача 3% річних за період з 17.05.2014р. по 25.11.2016р. у розмірі 9986,97грн. та інфляційні витрати за період з 17.05.2014р. по 31.10.2016р. у розмірі 107668,01грн. підлягали частковому задоволенню за здійсненим судом розрахунком. В іншій частині щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат відмовлено у зв»язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Відповідач, Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради, не погодився із прийнятим судовим рішенням та звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. у даній справі та прийняті нове рішення, яким у задоволені позову відмовити (а.с.116-119).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в мотивувальній частині рішення відсутні розрахунки, з яких виходив суд при задоволенні позовних вимог, а також допущення місцевим господарським судом помилок при визначенні початку перебігу строку позовної давності (відсутність його переривання), що зумовило безпідставне стягнення 3% річних та інфляційних.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1780 від 02.10.2017р., на виконання службової записки головуючого судді по справі ОСОБА_1, у зв»язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_5 через перебування у відпустці на дату слухання справи 03.10.2017р., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1124/17.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.

Апелянт у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Позивач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторін, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта Град Строй» (ідентифікаційний код 35559557) є юридичною особою, що підтверджено Статутом (а.с 63-70) .

Відповідач, Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради (ідентифікаційний код 03364636) є юридичною особою, що підтверджено витягом з ЄДРПОУ (а.с.71-72).

19.07.2013р. між Управлінням житлово-комунального господарства Словянської міської ради (за договором замовник, далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй (за договором підрядник, далі - позивач) був укладений договір №128, за приписами п.1.1 якого підрядник зобовязується в 2013 році виконати роботи з капітального ремонту дорожнього покриття транспортної розвязки на вул.Юних Комунарів м.Словянськ, а замовник прийняти та оплатити такі роботи (а.с.12-14). Відповідно до п.3.1 укладеного сторонами правочину ціна договору становить 968 495,23 грн з ПДВ. Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки за виконанні роботи провадяться у національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку замовника на рахунок підрядника. Замовник здійснює оплату протягом 7 банківських днів, після підписання сторонами актів прийняття виконаних робіт. За змістом п.10.1 договору №128 від 19.07.2013р. останній набирає чинності з часу його укладання і діє до 31.12.2013р. Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2016р. по справі №905/1537/16, яке набуло законної сили, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй до Управління житлово-комунального господарства Словянської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 136191,94грн. задоволені у повному розмірі. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 136 191,94грн, витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 042,89 грн. (а.с.14-21). При цьому, у мотивувальній частині рішення, місцевий господарський суд дослідив обставини укладання договору №128 від 19.07.2013р.; наявність обставин виконання робіт відповідно до умов укладеного сторонами договору, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1/128 за серпень 2013 року, №2/128, №3/128 за вересень 2013 року, №4/128, №5/128, №6/128, №11 за жовтень 2013 року, №8/128 за листопад 2013 року, №7/128, №9/128, №10 за грудень 2013 року, відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 968 495,23грн; наявність заборгованості за виконані роботи за Актом №11 від 28.10.2013р. (жовтень 2013 року) у розмірі 136 191,94 грн. Позивачем до матеріалів справи було залучено виписку по рахунку з обслуговуючого банку, з якої вбачається, що 25.11.2016р. відповідачем у повному обсязі було виконано рішення суду від 07.06.2016р. у справі 905/1537/16 (а.с.57). Між тим, враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов»язання з оплати Акту виконаних будівельних робіт №11 від 28.10.2013р на суму 136 191,94грн., позивач, у відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував на означену суму несвоєчасно виконаного зобов»язання 3% річних за період з 13.01.2014р. по 25.11.2016р. та інфляційні у розмірі 108 544,98грн. за період з січня 2014р. по листопад 2016р., звернувшись з відповідним позовом до господарського суду Донецької області. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2016р. по справі №905/1537/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй до Управління житлово-комунального господарства Словянської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 136 191,94грн задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 136 191,94грн, витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 042,89грн. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За умовами п. 4.1 договору, розрахунки за виконані роботи проводяться в національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку замовника на рахунок підрядника. Замовник здійснює оплату протягом 7 (семи) банківських днів, після підписання сторонами акту прийняття виконаних робіт (ф КБ 2в). До акту прийняття виконаних робіт додається довідка про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3).

Таким чином, враховуючи дату підписання Акту приймання виконаних робіт 28.10.2013р., а також умови п. 4.1 договору замовник мав сплатити вартість виконаних підрядником робіт протягом 7 банківських днів, а відтак, строк оплати за договором підряду настав 06.11.2013 року.

За таких обставин, право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у позивача виникло з 07.11.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне виконання рішення суду у справі №905/1537/16 в частині повного погашення заборгованості у розмірі 136 191,94грн. відбулось 25.11.2016р., про що свідчить банківська виписка (а.с. 57).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, 25.11.2016р. слід вважати датою, коли зобовязання припинилося.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.1 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт, позивачем нараховано 108 544,98грн. інфляційних втрат за період з січня 2014 року по листопад 2016 року та 11 708,78грн. 3% річних за період з 13.01.2014 р. по 25.11.2016 року.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання вчасно, у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Разом з тим, відповідачем у справі подано заяву про застосування позовної давності щодо заявлених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних (а.с.85-87).

При прийнятті рішення, судом першої інстанції за заявою відповідача до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовано строк позовної давності та визначено вірним період нарахування з 17.05.2014р. по 16.05.2017р. (25.11.2016р. дата повної оплати заборгованості), у звязку з чим за висновками місцевого господарського суду стягненню підлягають 3% річних у розмірі 9 986,97грн. (за період з 17.05.2014р. по 25.11.2016р.) та інфляційні втрати у розмірі 107 668,01грн. (за період з 17.05.2017р. по 31.10.2016р.)

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Главою 19 Цивільного кодексу України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України ).

При цьому, позовна давність обчислюється та застосовується для кожної вимоги окремо.

Враховуючи, що позивач звернувся за стягненням інфляційних та 3% річних за період прострочення платежу, то суд повинен встановити, чи даний період, визначений позивачем, заявлений в межах строку позовної давності, чи з його пропуском.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 Цивільного кодексу України ).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю Ялта Град Строй, м.Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою 16.05.2017р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Донецької області, наявний на примірнику позовної заяви (а.с.3).

За таких обставин, вірним періодом нарахування 3% річних в межах строку позовної давності слід вважати 17.05.2014р. 25.11.2016р. (25.11.2016р. день здійснення повної оплати).

Разом з тим, позивачем визначено період для стягнення 3% річних з 13.01.2014р. по 25.11.2016р. у розмірі 11 708,78грн., а інфляційних з 01.01.2014р. по 30.11.2016р. у розмірі 108 544,98грн.

Враховуючи визначений позивачем період, в межах якого здійснено нарахування заявлених до стягнення сум та заяву відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволенню підлягають 3% річних у розмірі 9 986,97грн., нараховані за період з 17.05.2014р. по 25.11.2016р.

Стосовно розрахунку інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що вірним періодом в межах строку позовної давності та приписів п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013р. є січень 2014 року жовтень 2016 року.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період січень 2014 року листопад 2016 року, колегією суддів встановлено, що інфляційні збитки у листопаді 2016р. не підлягали включенню, оскільки погашення боргу відбулось 25.11.2016р., тобто вірним періодом для нарахування інфляційних є травень 2014 року жовтень 2016 року.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 9 986,97грн. та інфляційних втрат у розмірі 107 668,01грн. правильним. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 1 721,81грн. за період з 13.01.2014р. по 15.05.2014р. та інфляційних у сумі 876,97грн. за період (січень-квітень 2014р.) судом обґрунтовано відмовлено, оскільки строк позовної давності в частині стягнення 3% річних та інфляційних є таким, що сплинув.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в мотивувальній частині рішення розрахунків, з яких суд виходив при задоволенні грошових вимог, не спростовують правильність таких розрахунків та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, адже всі необхідні параметри визначення належної до стягнення суми позовних вимог судом визначено чітко і однозначно на підставі встановлених, згідно наданих доказів обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і обєктивно зясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. у справі №905/1124/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Слов»янської міської ради, м.Слов»янськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. у справі №905/1124/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. у справі №905/1124/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: Д.О.Попков

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу;1. Відповідачу;. 1 у справу; 1. ДАГС; 1. ГСДО