Рішення № 69384436, 02.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2017Справа №910/15250/17За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансбрікет»

про стягнення заборгованості в розмірі 11 516,70 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Шукліна О.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансбрікет» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 11 516,70 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах від 09.10.2014 № 3512/578-2014, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 10 757,17 грн. боргу за надані послуги та 759,53 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15250/17, розгляд справи призначено на 02.10.2017.

Представник позивача у судове засідання 02.10.2017 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.10.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Додатковою угодою № 3 від 01.12.2015 до Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах від 09.10.2014 № 3512/578-2014 (далі - Договір), у зв'язку з утворенням Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспортну загального користування» від 23.02.2012 № 4442-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 № 200, правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр», Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» за Договором є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», в зв'язку з чим, сторони дійшли згоди змінити у тексті Договору сторони Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр», Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод», Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на нову сторону - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» - виконавець, у зв'язку з чим, сторони виклали Договір у новій редакції.

За Договором про надання послуг з організації перевезень вантажів виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах (п. 1.1 Договору).

Відповідно до підпункту 2.2.5 Договору замовник зобов'язується здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця № 26038300148905 у ТВВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код за ЄДРПОУ № 40123465 та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок

Пунктом 2.2.7 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний проводити оплату за надані послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів та інші додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, які замовлені замовником, відповідно до розділу 3 Договору.

У відповідності до пункту 3.2 Договору оплата послуг відповідно до Договору здійснюється сторонами у національній валюті України, на умовах попередньої оплати. У разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується, як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень.

Пунктом 3.4.1 Договору визначено, що загальна ціна Договору визначається сторонами в протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 2 до Договору).

Відповідно до п. 3.4.2 Договору виконавець має право змінювати ціну Договору та вартість послуг пов'язаних з організацією перевезень вантажів, відповідно до індексації тарифів, з дати введення в дію відповідного наказу про індексацію тарифів, зборів і плати за вантажні перевезення залізничним транспортом. Зміна ціни Договору та вартості послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, оформляється сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору.

За умовами пункту 3.4.6 Договору виконавець надає замовнику не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, акти наданих послуг та виписки з особового рахунку за звітний місяць. В акті наданих послуг відображається вартість: послуг з перевезення по кожній регіональній філії ПАТ «Укрзалізниця» окремо, вагонної складової плати (тарифу), плати за користування вагонами за межами України, пені, ПДВ.

Відповідно пункту 3.4.7 Договору, акти наданих послуг та виписки з особового рахунку оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця. Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акту наданих послуг зобов'язаний надіслати основному виконавцю підписаний акт наданих послуг або підписати акт наданих послуг з зауваженнями. У випадку підписання акту наданих послуг із зауваженням між замовником та основним виконавцем здійснюється перевірка наданих послуг та за результатами перевірки проводиться коригування, яке відображається в наступних актах. У випадку, якщо одна із сторін не підписала акт наданих послуг протягом 15 днів з дня їх складання без письмового обґрунтування, акт наданих послуг вважається затвердженим обома сторонами.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків. Якщо жодна із сторін не звернулась письмо за один місяць до закінчення Договору з пропозицією до інших сторін про припинення його дії, то цей Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п. 9.1 Договору).

Додатком № 2 від 01.12.2015 до Договору сторонами викладено протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого, вартість послуг з організації перевезення вантажів замовника згідно з наданими заявками по кожному вагону включає в себе:

- тариф на перевезення вантажу в межах України, встановлений Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, для вагонів парку залізниць, який складається з інфраструктурної складової для вагонів парку залізниць та вагонної складової плати (тарифу) (при перевезенні вантажів на особливих умовах - тариф збільшується відповідно до положень Збірника тарифів, як для вагонів парку залізниці);

- вартість додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням вантажів, включених до перевізних документів та встановлених збірником тарифів;

- тариф за перевезення на піввагону у порожньому стані, що слідує у випадках, передбачених Правилами перевезень (на промивку, дезінфекцію, дезінсекцію), встановлений Збірником тарифів (при наявності заявки замовника);

- вартість інших додаткових послуг, що замовлені замовником. Згідно з додатком № 1 до цього Договору;

- плату за користування вагоном за межами України, яка складає 21,03 швейцарських франків (без врахування ПДВ) за добу та сплачується в гривнях згідно з курсом швейцарського франку до гривні відповідно до курсу встановленого НБУ на перший робочий день місяця, що передує місяцю в якому будуть надаватися послуги. Розмір плати за користування вагоном за межами України в гривні буде розміщуватися на офіційному сайті філії «ЦТЛ» ПАТ «Укрзалізниця»;

- при розрахунку вагонної складової плати (тарифу) нараховується ПДВ 20 %.

Позивач зазначає, що замовнику надано послуги з перевезення на загальну суму 16164,00 грн., що підтверджується накладними №51553428 від 09.10.2016, № 51553444 від09.10.2016 та №51553469 від 09.10.2016, однак відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати послуг, в зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 10 757,17 грн. з урахуванням здійсненої часткової передоплати.

24.11.2016 позивач надіслав на адресу відповідача Претензію на суму 10 935,19 грн. від 24.1.12016 № ЦТЛ-15/557, яка залишена відповідачем без задоволення та без відповіді.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як встановлено судом, між позивачем як перевізником та відповідачем як замовником було укладено договір перевезення вантажу.

Частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 307 ГК України.

Відповідно до частин 3, 4 та 5 ст. 307 ГК України вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що замовнику надано послуги з перевезення на загальну суму 16 164 грн., що підтверджується накладними №51553428 від 09.10.2016 на суму 4 509 грн., № 51553444 від 09.10.2016 на суму 4 452 грн. та №51553469 від 09.10.2016 на суму 4 509 грн.

Враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25 грудня 1996 р. N 1548 затверджено повноваження Мінтрансзв'язку, за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном на встановлення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року N 317 «Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги» затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 310/16356, погоджений Міністром економіки України, В. о. Міністра фінансів України та Головою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Також, наказом Міністерства інфраструктури України № 161 від 26.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за N 665/28795, затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги

В свою чергу, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми вартості перевезення, з урахуванням Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених коефіцієнтів, на час здійснення позивачем перевезень, суд дійшов висновку, що вона розрахована вірно.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач за надані позивачем послуги з перевезення в повному обсязі не розрахувався та здійснив лише часткову передоплату на суму 5 106,83 грн.

Таким чином, розмір заборгованості за надані послуги складає 10 757,17 грн. Відповідачем доказів оплати заборгованості у розмірі 10 757,17 грн. на час вирішення спору не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання в частині оплати послуг, наданих позивачем, заборгованість у розмірі 10 757,17 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 10 757,17 грн.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 759,53 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.3 Договору у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів замовник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості, але не більше шести місяців від дня виникнення заборгованості. Моментом виникнення заборгованості у замовника ж дата фактичного надання виконавцем послуг за цим Договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника.

Судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку, а саме помилково розраховано пеню у період з 28.10.2016 по 20.11.2016 за 65 діб, а відтак здійснивши перерахунок заявленого розміру пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 590,62 грн.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансбрікет» (04053, м. Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 7; ідентифікаційний код: 36935542) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі філії «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03038, м. Київ, вулиця Федорова, будинок 32; ідентифікаційний код: 40123465) заборгованість у розмірі 10 757 (десять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 17 коп., пеню в розмірі 590 (п'ятсот дев'яносто) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 64 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.10.2017.

Суддя О.А. Грєхова