Рішення № 69384307, 27.09.2017, Господарський суд м. Києва

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12157/17

за позовом комунального закладу освіти «Навчально-реабілітаційний центр «Шанс» Дніпропетровської обласної ради», м. Дніпро,

до публічного акціонерного товариства «РВС Банк», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5», м. Новомосковськ,

про стягнення грошових коштів за банківською гарантією від 27.01.2017 № 243-17Г,

за участю представників:

позивача - не з'явилися;

відповідача - Куліша В.В. (довіреність від 03.01.2017 № 01/17);

третьої особи - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальний заклад освіти «Навчально-реабілітаційний центр «Шанс» Дніпропетровської обласної ради» (далі - Центр) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «РВС Банк» (далі - Банк) про стягнення грошових коштів за банківською гарантією від 27.01.2017 № 243-17Г (далі - Гарантія) у сумі 85 860 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 12.09.2017. 01.09.2017 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

11.09.2017 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

12.09.2017 відповідач подав суду заяву про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» (далі - Товариство).

Суд визнав клопотання відповідача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 було відкладено розгляд справи на 27.09.2017; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство.

25.09.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвал суду та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю; повідомив про неможливість направити повноважного представника через відсутність бюджетного фінансування.

27.09.2017 третя особа подала суду письмові пояснення, в яких вказало, що гарантій випадок за Гарантією не настав, а тому відсутні підстави для стягнення грошових коштів у сумі 85 860 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.2017 надав пояснення по суті спору; просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися; про причини неявки повноважних представників Товариство суд не повідомило; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Центром було проведено в електронній системі «Prozorro» відкриті торги із закупівлі послуг з організації шкільного харчування (pro2orro.gov.ua/tender/UA-2017-01-12-001406-b), на які Товариством було подано тендерну пропозицію.

Умовами торгів від учасників вимагалось надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії.

Третя особа на забезпечення своєї тендерної пропозиції надало видану Банком Гарантію.

За результатами торгів протоколом розгляду тендерних пропозицій Тендерного комітету позивача №11 пропозицію Товариства було визнано переможцем, оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.

Листом від 02.02.2017 №02/02-17-1 третя особа повідомила Центр про те, що відмовляється від укладення та підписання договору про закупівлю.

Враховуючи відмову Товариства від укладення та підписання договору про закупівлю, рішення про визнання третьої особи переможцем та про намір укласти із нею договір були скасовані, протоколом розгляду тендерних пропозицій №12 пропозицію Товариства було відхилено.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.

Відповідно до Гарантії Банк безвідклично зобов'язався виплатити Центру протягом 5 робочих днів за письмовою вимогою суму у межах загальної суми гарантії, що складає 85 860 грн. в разі не підписання принципалом (Товариство), який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.

На думку позивача, в даному випадку настав гарантійний випадок, а тому Банк зобов'язаний перерахувати грошові кошти за Гарантією.

09.02.2017 позивач надіслав Банку лист №13, з вимогою сплатити гарантійної суми в розмірі 85 860 грн. для їх подальшого перерахування в обласний бюджет відповідно до вимог частини п'ятої статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі».

Банк відмовив у виплаті гарантійної суми (лист від 24.02.2017 № 282/17), посилаючись на таке:

- вимога про сплату гарантійної суми подана Банку не міжнародною кур'єрською поштою, хоча саме такий спосіб подання вимоги зазначений у гарантії;

- до письмової вимоги не додано відповідний лист за підписом керівника принципала, що засвідчує настання гарантійного випадку з його вини;

- Гарантія не набрала чинності, оскільки Товариством не виконано обов'язку по здійсненню повного грошового покриття за договором про надання гарантії від 27.01.2017 №Д-243-17-Г (далі - Договір), що відповідно до пункту 1.4 Договору є умовою вступу в силу Гарантії.

Позивач вважає, що відмова Банку є необґрунтованою і відповідач зобов'язаний сплати гарантійну суму.

Крім того, Банк і Товариство не подали позивачу копію Договору; третя особа при поданні тендерної пропозиції на електронному майданчику в системі «Prozorro» не надала жодної інформації про те, що Гарантіє нечинна.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що третя особа не виконала умов Договору, а тому Гарантія не є чинною, у зв'язку з чим підстав для сплати гарантійної суми немає.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Статтею 560 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частинами першою та другою статті 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Зі змісту Гарантії чітко вбачається, що вона діє на умовах та з моменту визначеного у Договорі.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що гарантія вступає в силу з моменту повного грошового покриття принципалом на відповідних рахунках гаранта.

Банк повідомив, що третьою особою не було здійснено повного грошового покриття, а тому Гарантіє не є чинною; доказів протилежного суду не подано.

Оскільки Гарантія не набрала чинності з вини третьої особи, яка, у свою чергу, подала Центру документ, який був неналежним, то підстав для стягнення гарантійної суми саме з Банку немає.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів (у розумінні статі 32 ГПК України) наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 05.10.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук