Ухвала суду № 69380441, 02.10.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5847/17

У Х В А Л А

02 жовтня 2017 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Лялюк Є.Д.,

при секретарі Станкевич Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

представник третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ОСОБА_5», про визнання протиправним та скасування ухвали,

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ОСОБА_5», про визнання протиправним та скасування ухвали Львівської міської ради №2242 від 29 червня 2017 року «Про надання ТзОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_5» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. П. Шафарика, 11».

Представник третьої особи в судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки існує спір про право, який потрібно вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі та просив відмовити в задоволенні такого.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши клопотання представника третьої особи, заслухавши думки учасників процесу з приводу такого, перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Предметом позовних вимог у справі є оскарження ухвали Львівської міської ради №2242 від 29 червня 2017 року «Про надання ТзОВ «УКР ОСОБА_5» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. П. Шафарика, 11».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

За правилами частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз наведених норм права у взаємозв'язку дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Тому, покликання представника третьої особи на те, що даний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства є безпідставними, відтак на увагу суду не заслуговують.

Згідно ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 6-12, 86, 160 - 162, 167 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ОСОБА_5» про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Є.Д. Лялюк