Ухвала суду № 69380434, 02.10.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5847/17

У Х В А Л А

02 жовтня 2017 року

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Лялюк Є.Д.,

при секретарі Станкевич Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

представник третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ОСОБА_5», про визнання протиправним та скасування ухвали,

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до Львівської міської ради, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ОСОБА_5», про визнання протиправним та скасування ухвали Львівської міської ради №2242 від 29 червня 2017 року «Про надання ТзОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_5» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. П. Шафарика, 11».

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просить зупинити дію ухвали Львівської міської ради №2242 від 29 червня 2017 року «Про надання ТзОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_5» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. П.Шафарика, 11» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що оскаржувана ухвала ЛМР є незаконною, оскільки прийнята Львівською міською радою незважаючи на наявність судових спорів щодо нерухомого майна та оренди земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Шафарика, 11, в тому числі стороною в яких є Львівська міська рада. Вважає, що виконання оскаржуваної ухвали ЛМР унеможливить чи значно утруднить вирішення питання відновлення права власності.

В судовому засіданні представник відповідача при вирішенні клопотання поклалась на розсуд суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити в задоволенні такого.

Вивчивши подане клопотання про забезпечення адміністративного позову, заслухавши думки учасників процесу з приводу такого, дослідивши інші матеріали адміністративного позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу наведеної норми процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.5 ст.117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та враховує співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд приходить до висновку, що позивачем не вказані очевидні ознаки протиправності рішень та дій відповідача та не наведені ознаки небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Крім того, суд вважає, що у клопотанні про забезпечення позову, з урахуванням предмету спору, позивачем не наведено реальних обставин та обґрунтування щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, належним чином не обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, з матеріалів поданого позову суд не вбачає очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень,а тому подане клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6-12, 86, 160 - 162, 167 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Є.Д. Лялюк