Рішення № 69378385, 04.10.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/1404/17 Номер провадження 22-ц/775/1519/2017

Єдиний унікальний номер 233/1404/17 Головуючий у 1 інстанції Мартиненко В.С.

Номер провадження 22-ц/775/1519/2017 Доповідач Дундар І.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів Хейло Я.В. , Корчистої О.І.

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк»

на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року ПАТ «АБ «Експрес-Банк» звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що між ним та відповідачем 2 жовтня 2013 року було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит на споживчі потреби в сум 11500 грн. строком на 36 місяців зі сплатою 28% річних. Відповідач зобов’язання не виконав, в зв’язку з чим станом на 17 лютого 2017 року склалась заборгованість у розмірі 11282,38 грн., яку просили стягнути користь.

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року з урахуванням ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про виправлення описки позов ПАТ «АБ «Експрес-Банк» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Експрес-Банк» заборгованість за кредитним договором № 136992/47/к від 21 жовтня 2013 року станом на 17 лютого 2017 року, яка включає заборгованість за кредитом в розмірі 3361 грн. 25 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за кредитом в розмірі 702 грн. 28 коп., а всього 4063 грн. 53 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Експрес-Банк» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 576 грн. 27 коп.

Додатковим рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року у задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Експрес-Банк» заборгованості за кредитним договором № 136992/47/к від 21 жовтня 2013 станом на 17 лютого 2017 року, яка включає заборгованість за кредитом в розмірі 1738 грн. 75 коп., несплачених процентів за користування кредитом в розмірі 2375 грн. 10 коп., суми несплаченої комісії в розмірі 3105 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Експрес-Банк» просили змінити рішення суду в частині стягнення з відповідача суми боргу, а саме стягнути заборгованість в сумі 8177,38, в тому числі сума залишку кредиту, що не сплачений – 5100 грн., сума несплачених процентів за користування кредитом – 2375,10 грн., сума інфляційних нарахувань на суму боргу по кредиту за ст.625 ЦК України – 702,28 грн., здійснити перерозподіл судових витрат. Вважають, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, суд не повно з’ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив наявні у справі докази, а саме суд не звернув уваги, що комісія була на рахована з 1 серпня 2015 року і жодного разу отримані від відповідача кошти не були спрямовані банком на її оплату, всі грошові кошти, які отримані банком після 1 серпня 2015 року були спрямовані на погашення заборгованості по відсоткам та кредиту.

В судове засідання сторони не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином – під особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник ПАТ «АБ «Експрес-Банк» надали суду заяву з проханням розглянути справу без їх участі.

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з’явились, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно апеляційної скарги позивачем рішення суду оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 1738,75 грн. та несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 2375,10 грн., а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що 21 жовтня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір №136992/47/к, пунктом 1.7 якого передбачено сплату щомісячної комісії за послуги з супроводження кредиту, станом на 17 лютого 2017 року заборгованість складає 11500 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 1738,75 грн. та несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 2375,10 грн., суд першої інстанції виходив з того, що передбачена п.1.7 умова кредитного договору, яка передбачає сплату комісії є нікчемною, тому безпідставно зараховані позивачем кошти в сумі 4113,85 грн. як комісія підлягають зарахуванню у рахунок погашення заборгованості у визначеній кредитним договором черговості – на погашення простроченої заборгованості за процентами та кредитом.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 1738,75 грн. та несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 2375,10 грн., не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Дійсно, умови, передбачені пунктом 1.7 кредитного договору щодо сплати щомісячної комісії за послуги з супроводження кредиту є нікчемними, оскільки суперечать вимогам закону.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку в цій частині, дана обставина позивачем в апеляційній скарзі не оскаржується.

В той же час суд першої інстанції помилково вважав, що 4113,85 грн., які були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, були віднесені ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на погашення нарахованої комісії.

Так, в матеріалах справи містяться окремі розрахунки несплаченої заборгованості по кредиту (арк..спр.6), комісії (арк..спр.6 зв.), прострочених та несплачених відсотків (арк..спр.7), з яких вбачається, що загальна сума кредиту 11500 грн., з яких погашено 6400 грн., заборгованість – 5100 грн.; комісія нарахована з 1 серпня 2015 року в сумі 3105 грн.,

сплачено – 0,00 грн., сума нарахованих відсотків – 6488,95 грн., сума сплачених відсотків – 4113,85 грн., сума прострочених та несплачених відсотків – 2375,10 грн.

Дійсно, в розрахунку відсотків (арк..спр.7) на початку зазначено, що це розрахунок комісії, але з аналізу всіх доказів, наданих в обґрунтування заборгованості, вбачається, що це розрахунок саме відсотків та 4113,85 грн. позивачем правильно віднесено на їх погашення.

На підставі ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви, ст.121 суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення. Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику, п.23- розглядаючи і вирішуючи цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності, суди відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК повинні роз'яснювати особам, які беруть у ній участь, їх права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду, ч.3 - з метою врегулювання спору до судового розгляду суди мають з'ясовувати: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Зазначені процесуальні дії можуть бути вчинені лише в позовному провадженні та повинні здійснюватися не формально; суди мають вживати дієві заходи для примирення сторін та врегулювання спору до судового розгляду, зберігаючи при цьому об'єктивність і неупередженість. Зокрема, вони мають роз'яснювати сторонам можливості розгляду справи у третейському суді та порядок виконання його рішення, суть та процедуру здійснення кожної дії та їх наслідки, п.13 - при з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом, зокрема статтею 61 ЦПК.

На підставі ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надавав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Суд на зазначені положення закону уваги не звернув, не в повній мірі з’ясував обставини по справі, не дав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи та дійшов помилкового висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам.

Виходячи з викладеного рішення суду підлягає скасуванню в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення даних позовних вимог.

Рішення суду в частині стягнення інфляційних нарахувань та відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії не оскаржувалось, тому апеляційним судом не перевірялось.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач оплатив судовий збір в сумі 1600 грн. (арк.спр. 1).

Отже, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по оплаті судового збору в сумі 1159,67 грн., тобто рішення суду в частині розподілу судових витрат належить змінити.

Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту, несплачених процентів за користування кредитом та змінити в частині загальної суми та розміру судового збору.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом та несплачених відсотках за користування кредитом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» заборгованість за кредитом в сумі 5100 грн., несплачені відсотки за користування кредитом в сумі 2375,10 грн., а всього 8177,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 1159,67 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: