Ухвала суду № 6937638, 28.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.10.09№ 05-5- 14 / 31084 Суддя , розглянувши

позовну заяву Малого приватного підприємства "Атлант - будсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Райффайзен Лізинг Аваль"

про визнання окремих умов договору оренди (фінансового лізингу) недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Позивач в позовній заяві звернувся до суду, з позовною вимогою, в якій поєднано дві вимоги: 1) визнати недійсними розділ 6 та пункт 9.2 Загальних умов фінансового лізингу - Додатка № 4 до договору фінансового лізингу від 24.12.2007 р. № L1570-12/07; 2) визнати, що станом на поточну позивач не має перед відповідачем заборгованості з сплати лізингових платежів.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарським судам підвідомчі справи визначені в ст. 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер.

Вимоги щодо визнання, що станом на поточну позивач не має перед відповідачем заборгованості з сплати лізингових платежів, є нічим іншим як встановленням фактів, що мають юридичне значення і відповідно до ст. 12 ГПК України непідвідомчі господарським судам. Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Їх встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правило об’єднання позовних вимог, а саме позивачем об’єднано вимоги, які підлягають вирішенню в господарському суді з вимогами, які не підлягають вирішенню в господарському суді.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Доданий до матеріалів позовної заяви фіскальний чек № 5530 від 07.09.2009 р. судом до уваги не приймається, оскільки з його змісту неможливо дійти висновку про направлення саме копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль".

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України" у вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що до позовної заяви додані передбачені п. 2 ст. 57 ГПК України документи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Згідно листа від 26.03.2008 р. за 1340/9/17-307 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва повідомила реквізити рахунків, відкритих для зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Реквізити рахунку державного бюджету:

р/р - 31110095700011; одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва; код одержувача - 26077968; банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019; код бюджетної класифікації - 22090200; символ звітності - 095.

Проте, позивачем в якості доказу сплати витрат державного мита додано платіжне доручення № 171 від 07.09.09., з якого вбачається, що мито сплачено за іншими реквізитами.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем додані документи передбачені п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно листа Управління державного казначейства у Шевченківському районі № 04-08/745 від 17.04.2007 р. реквізитами для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах по коду економічної класифікації доходів 22050000 є:

р/р - 31213259700011; одержувач: УДК у Шевченківському районі; код - 26077968 ; банк одержувача - ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019; в рядку "призначення платежу зазначається - "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Проте, позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 172 від 07.09.09., з якого вбачається, що витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем додані документи передбачені п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; порушено правила поєднання вимог або в одній позовній заяві об’єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

          Керуючись п. п. 4, 5, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя                                                                                           М.М. Нарольський