Ухвала суду № 69375908, 05.10.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/662/17 Справа № 707/1129/17 Категорія: ч.2 ст.289 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 05.07.2017, яким:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_10 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладанням обовязків, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, українець, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий:

- 26.01.2015 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 26.01.2015 та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

Вирішено стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз 1385 грн. 08 коп., по 692 грн. з кожного.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_10 та ОСОБА_7 визнані винуватими та засуджені за те, що ОСОБА_10 16.05.2017, близько 02 год. 30 хвилин, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їхніми умисними протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, незаконно заволоділи транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з д68-46ЧК, який належить ОСОБА_11, прикріпивши один кінець тросу до мотоциклу марки «ІЖ», моделі «Юпітер 5», за кермом якого перебував ОСОБА_10, а інший до вказаного автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_7 та відбуксирували автомобіль на територію колишньої тракторної бригади, де зняли з нього номерні знаки приховавши їх серед купи деревяних дощок, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 збитки, згідно висновку експерта в сумі 14560 грн..

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації його дій, вважаючи його незаконним, просив скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме порушення його права на захист та призначити більш мяке покарання. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що судом не в повному обсязі зясовано обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а також судом не було розяснено право на залучення захисника за рахунок держави.

В апеляційній скарзі прокурор, не заперечуючи доведеності вини обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та кваліфікації їх дій за ч. 2 ст. 289 КК України, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого ОСОБА_7 внаслідок мякості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 289 КК України 6 років позбавлення волі.

Вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_10 в апеляційному порядку не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, просили вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, при цьому заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, та ніким не оспорюється.

Дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, судом першої інстанції кваліфіковано правильно.

Що стосується призначеного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7, районний суд достатньо виконав вимоги ст.ст. 50,65,66,67 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дані про особу винного, який являється особою молодого віку, по місцю проживання характеризується позитивно, не одружений, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку, визначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 05.01.2015, з врахуванням обставин, що помякшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повернення автомобіля власнику та обставини, що обтяжує покарання рецидив злочину, обґрунтовано призначив ОСОБА_7 мінімальне покарання в межах санкції ч.2 ст. 289 КК України, та частково приєднав відповідно до ст. 71 КК України невідбуту частину покарання за попереднім вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 05.01.2015.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення його апеляційної скарги і призначення йому більш мякого покарання, оскільки обвинувачений раніше судимий, судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені, новий умисний злочин вчинив в період іспитового строку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Крім того, відповідно до ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду. Вказані вимоги закону районним судом були дотримані.

При призначенні ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції було в достатній мірі враховано ті обставини, на які обвинувачений посилається в своїй апеляційній скарзі.

Також, колегія суддів невбачає підстав для погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_7, шляхом призначення більш суворого покарання, на чому наполягав прокурор в апеляційній скарзі.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про порушення судом першої інстанції його права на захист, оскільки судом не було розяснено його право на залучення захисника за рахунок держави є необгрунтованими.

Так, з матеріалів провадження та звукозапису судового засідання вбачається, що в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 було вручено памятку про права та обовязки, в якій зазаначено, з поміж іншого, що обвинувачений має право на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави, в тому числі у звязку з відсутністю коштів на його оплату. При виконанні судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 345 КПК України та зясуванні чи зрозумілі обвинуваченому ОСОБА_7 його права та обовязки та чи потребують вони додаткового розяснення, останній пояснив, що права та обовязки йому зрозумі та додаткового розяснення не потребують.

Крім того, в подальшому, на протязі всього розгляду справи ОСОБА_7 ніяких заяв про порушення його прав та про необхідність в юридичній допомозі адвоката не заявляв.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлений щодо ОСОБА_7 вирок є законним і обґрунтованим, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Керуючись ст. 404, ч.1 п.1 ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 05.07.2017 відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :