Рішення № 69371387, 02.10.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"02" жовтня 2017 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017р. Справа №642/2638/17 Провадження №2/642/1165/17Суд у складі: Головуючого судді Секретаря ОСОБА_1; ОСОБА_2;

За участю позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Управління охорони здоровя Харківської обласної державної адміністрації Комунального заклад охорони здоровя «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання рішення противоправним та покладення обовязку, -

В С Т А Н О В И В:

В мотивувані позовних вимог позивачка вказала, що вона є інвалідом третьої групи, загального захворювання. Згідно висновку Обласного центру медико-соціальної експертизи, для неї розроблена програма реабілітації, щодо її захворювання та призначено заняттям спортом. Але в вказану програму відповідач не включив її право на безоплатне право відвідування плавання у басейну. незалежно від форм власності.

Означені дії відповідача суперечить Закону України «Про реабілітацію інвалідів в України» та «Про основи соціальної захищеності в Україні»

З наведених обставини позивачка заявляє позовні вимоги:

- поновити порушене право позивачки на отримання послуг безкоштовно, як особі зі статусом інваліда, в межах медичної допомоги, в фізкультурно-спортивних обєктах в їх складі басейнах, в том числі приватної форми власності;

- визнати противоправним рішення відповідача від 23 листопада 2015р.№9 про відмову у включенні до індивідуальної програми позивачки реабілітації інваліда заняттям плаванням та його скасувати;

- зобовязати відповідача включити до індивідуальної програми реабілітації позивачки як інваліда заняттям плаванням;

- на підставі статті 1, частини 2 статті 8 ЦПК України, ст.267 КАС України встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання судового рішення;

Відповідач заперечень стосовно позивних вимоги суду не надав.

Позивачка на позові наполягала, в пояснені послалась на підставі заявлених позовних вимог Закону України «Про реабілітацію інвалідів в України» та «Про основи соціальної захищеності в Україні»

Представник відповідача позовні вимоги не визнала. В пояснені вказала, що законом встановлена форма висновку МСЕК в якому не визначено такого виду реабілітації як відвідування басейну. Відповідач діє в межах закону, а тому у відповідача не має такого права як надання право позивачки на безкоштовне відвідування басейну в межах програми реабілітації.

З урахування правової позиції сторін, пояснень сторін, дослідив та оцінив в сукупності докази матеріалів справи, судом встановлені наступні факти та обставини:

Відповідно до пенсійного посвідчення серії АГ №704605 від 15.12.2009р. позивачки встановлена третя група інвалідності.

За висновком відповідача, позивачки була визначена індивідуальна програма реабілітації інваліда №1711/1780 від 23.11.2016р. в якої в розділу 6 не визначено для позивачки заняттям фізкультурно-спортивною реабілітацією.

Позивачка з вказаною програмою частково не погоджується посилаючись на консультативний висновок №784519, від 30.12.2015р. в якому рекомендовано позивачки водні процедури, басейн.

За даними висновком, позивачка звернулась до відповідача з метою включення в її програму реабілітації заняттям плаванням, в чому ї було відмовлено листом №5/5 від 13.01.2017р. та листом від 23.11.2016р. №9, т.я, висновком МСЕК вказаний вид реабілітації не передбачено.

Вимогами статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в України» визначено:реабілітація інвалідів - система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство, а також забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення.

Статтею 7 вказаного закону визначено: Медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Медико-соціальні експертні комісії визначають: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана інвалідом однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір інваліда. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

Медико-соціальні експертні комісії: встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації;

- складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми.

Вимогами статті 35 вказаного закону визначено:

Фізична реабілітація передбачає відновлення та/або компенсацію втрачених функцій організму, досягнення фізичної самостійності та активності, покращення фізичного стану життєдіяльності інваліда, дитини-інваліда.

Фізична реабілітація інвалідів, дітей-інвалідів здійснюється відповідно до індивідуальної програми реабілітації, яка розробляється на підставі фізичного обстеження та визначає комплекс фізичних вправ і рекомендацій інвалідам, дітям-інвалідам стосовно їх послідовності, дозованості, тривалості тощо, спрямованих на поліпшення діяльності організму і координації вправності рухів, відновлення фізичної дієздатності, підтримання нормального рівня життєдіяльності.

З аналізу встановлених норм закону та встановлених обставини, МСЕК у виконання закону та стану здоровя позивачки при встановлені групи інвалідності, а також медичному обстеженні в розділу 6 індивідуальної програми позивачки не визначив обовязок для позивачки заняттям фізкультурно-спортивною реабілітацією, а тому заняття плаванням як від реабілітації суперечить її стану здоровя. Крім того, висновок №784519, від 30.12.2015р. рекомендовано позивачки водні процедури, басейн. Але, вказаний висновок не зазначає, плавання як від реабілітації, а тому правова позиція позивачки безпідставна.

Таким чином, дії відповідача відповідали вимогам закону, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Крім того, нормами цивільно-процесуального кодексу України не визначено, право суду покладення обовязку на відповідача на надання звіту виконання рішення суду.

Керуючись ст.11, 15, 62,81, 169, 203, 213, 215, 226, ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління охорони здоровя Харківської обласної державної адміністрації Комунального заклад охорони здоровя «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання рішення противоправним та покладення обовязку, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України у Харківської області, судовий збір у сумі 640грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: В.М.Євтіфієв