Рішення № 6936720, 24.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 р. Справа № 6/8-20/139

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді Кобецької С.М.

Судді Фанди О.М.

Судді Малєєвої О.В.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській

області вул. С.Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ,76000;

до відповідачів: 1. Державного лісопромислове підприємство "Прикарпатліс"

вул. Василіянок, 48, м.Івано - Франківськ,76000;

2. ПП ОСОБА_1 АДРЕСА_1

третя особа на стороні відповідача: Міністерство промислової політики України,

вул.Сурікова, 3, м.Київ, 03035;

про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди та звільнення приміщень.

Представники:

Від позивача: Шияк Р.В.-юрисконсульт, (довіреність № 1/14-32 від 28.10.09р.);

Від відповідача1: не з"явились;

Від відповідача2: не з"явились;

Від третьої особи на стороні відповідача: не з"явились.

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання недійсними: змін від 01.09.2002р. до

договору оренди нерухомого державного майна № 08-ДЛП від

01.06.01р., додатку б/н , додатку №3 від 25.12.2003р., додаткової угоди

до договору від 01.08.06р. та звільнення приміщення, за адресою

вул.Василіянок, 48, в м.Івано - Франківську, кімната №411.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- те, що зміни до договору оренди нерухомого державного майна № 08-ДЛП від 01.09.2002р., укладеного між відповідачами, є фактично удаваною угодою, оскільки змінено орендаря, предмет оренди, строк дії договору , встановлено нову орендну плату ;

- при укладенні змін до договору № 08-ДЛП від01.09.2002 р. відповідачами порушено порядок передачі в оренду державного майна , а саме відсутнє погодження органу управління уповноваженого управляти державним майном, що є порушенням ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ;

- те, що Додаток б/н , Додаток №3 від 25.12.2003 р. та Додаткова угода від 01.08.06 р. є додатками до удаваної угоди , яка укладена з порушенням вимог законодавства ;

- те, що Додаток б/н , Додаток №3 від 25.12.2003 р. та Додаткова угода від 01.08.06 р. не відповідають Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 287 Господарського кодексу України та нормам Цивільного кодексу України. Більше того Додаток №3 та Додаткова угода укладені без погодження органу управління .

Представники відповідачів в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 13670541 від 13.11.2009р. та № 13499966 від 13.11.2009р. Про причини неявки суду не повідомили. Однак, в попередніх судових засіданнях проти позову заперечували, вказуючи при цьому на:

- укладення між відповідачами договору оренди нерухомого державного майна № 08-ДЛП від 01.06.2001р., змін та додатків до нього, з дотриманням всіх вимог законодавства, які діяли на момент укладення цього договору;

- довідку перевірки РВ ФДМ стосовно дотримання чинного законодавства при здачі в оренду держмайна ДЛП "Прикарпатліс" від 28.07.2006р., в якій вказано що ДЛП "Прикарпатліс" мало право укладати та пролонговувати договір без дозволу РВ ФДМУ в Івано-Франківській області.

Представник третьої особи на стороні відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2008р., вказівки якої в силу ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції, суд

в с т а н о в и в :

Позивачем заявлено вимоги : визнати додаток б/н, додаток № 3 від 25.12.2003р., додаткову угоду від 01.08.2006р., укладених між відповідачами до Договору № 08-ДЛП від 01.06.2001 року- недійсними та звільнити відповідачем 2 нежитлові приміщення адмінбудівлі площею 21,5 кв. м, що перебувають на балансі відповідача 1, розташовані за адресою вул.Василіянок,48, м.Івано-Франківськ, кімната № 411.

В судовому засіданні 11.11.2009р. позивачем подано суду клопотання, в якому просить вийти за межі позовних вимог, крім заявлених вимог просить визнати недійсною угоду від 01.09.2002р., укладену між ДЛП "Прикарпатліс" та ПП ОСОБА_1 у вигляді Змін до договору оренди нерухомого державного майна № 08-ДЛП від 01.06.2001 року, яка порушує вимоги діючого законодавства на момент її укладення.

Відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

ДЛП "Прикарпатліс" та ПП ОСОБА_1 01.09.2002р. уклали зміни до договору оренди нерухомого майна (приміщення) № 08-ДЛП від 01.06.2001р. Проте, вище вказані зміни до договору № 08-ДЛП від 01.06.2001р. укладено з орендарем ПП ОСОБА_1, у той час як Договір № 08-ДЛП від 01.06.2001р. укладено з орендарем Консалтинговий центр "Професіонал". Крім того, Змінами від 01.09.2002р. встановлено інший розмір предмету договору (21,5 кв. м) та інший розмір орендної плати. Як встановлено постановою ВГСУ від 27.11.2008р., Зміни до Договору від 01.09.2002р. є фактично удаваною угодою, оскільки особи, які її підписали мали на меті укладення договору оренди, а спірні Додатки (Додаток б/н, Додаток № 3 від 25.12.2003р., Додаткова угода до договору від 01.08.2006р.) є додатками до Договору від 01.09.2002р.

Відповідно до ст.58 Цивільного кодексу України (1963р.) якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Як вказується у п.14 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28.04.78р. "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними", у тому разі, коли така угода суперечить законові, суд постановляє рішення про визнання недійсною укладеної сторонами угоди із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності угоди, яку вони мали на увазі.

Предметом договору від 01.09.2002 року є передання орендодавцем (відповідач -1) орендарю (відповідач -2) в строкове платне володіння та користування нежитлового приміщення четвертого поверху адмінбудинку кабінет 411 корисною площею 15.7 кв.м , що є на балансі орендодавця .Орендар проводить оплату за використання 5.8 кв.м. площі загального користування (п. 1.1 Договору).

Договір укладено на період дії з 01.09.2002 року до 01.09.2003 року ( п.10.1 Договору).

ДЛП "Прикарпатліс"( відповідач 1) входить до сфери управління Міністерства промислової політик и України , яке є його засновником і здійснює функції щодо управління майном , що є у загальнодержавній власності .

Відповідно до п.4.5 Статуту ДЛП "Прикарпатліс" підприємство має право за погодженням з засновником здавати в оренду приміщення , відповідно до вимог чинного законодавства .

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " умови договору необхідно погодити з органом , що уповноважений управляти відповідним майном .

Як вбачається з матеріалів справи ( в судовому засіданні не доведено іншого відповідачем -1) в порушення вимог вище викладеного законодавства удавану угоду, якою є зміни до договору оренди нерухомого майна від 01.09.2002 року , укладено без погодження чи дозволу Міністерства промислової політики України.

Наявне в матеріалах справи погодження Міністерства Промислової політики України №10/4-3-147 від 28.09.2001 року (а.с. 35) не може стосуватись угоди від 01.09.2002 року, оскільки стосується орендаря Консалтинговий центр "Професіонал", а орендарем удаваної угоди є ПП ОСОБА_1

Перед судом не доведено того факту , що ПП ОСОБА_1 є правонаступником Консалтингового центру " Професіонал".

З огляду на те, що Зміни до договору оренди нерухомого державного майна № 08-ДЛП датовані 01.09.2002 року, то на момент укладення такої угоди був чинний Цивільний кодекс України 1963 року, а тому в даному випадку , суд вважає за необхідне застосувати норми саме цього кодексу, оскільки при укладенні такої угоди сторони користувались вимогами цього закону.

Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу України (1963 р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону . З огляду на вище вказану статтю недійсними є всі угоди, які не відповідають вимогам чинного законодавства або порушена хоча б одна з умов дійсності угод.

Таким чином зміни від 01.09.2002 року укладені без погодження Міністерства промислової політики України , що є порушенням вимог статті 9 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" , а в силу статті 48 Цивільного кодексу України ( 1963 р.) така угода, є недійсною.

Додатки , які позивач просить визнати недійсними, а саме : додаток б/н, додаток № 3 від 25.12.2003р., додаткову угоду від 01.08.2006р. є невід"ємними частинами договору від 01.09.2002 року, який укладено з порушенням вимог законодавства.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази надання Міністерством промислової

політики України дозволу на збільшення розміру орендованої площі та продовження строку дії удаваної годи, проведеної додатком б/н, додатком №3 від 25.12.2003 року та додаткової угоди від 01.08.2006 року.

Відповідно до п.2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995

року № 786 у разі, коли орендодавцем нерухомого майна ( будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"- Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями .

Додатком № 3 від 25.12.2003 року та Додатковою угодою від01.08.06 р. змінено розмір орендної плати , який при цьому в порушення вимог п.2 Методики не погоджений з регіональним відділенням Фонду державного майна України.

Погодження розміру орендної плати з Фондом державного майна України є обов"язковим, а недотримання цього порядку є підставою для визнання договору оренди недійсним ( правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 06.09.05 у справі 3/505 ).

Приписи статті 48 Цивільного кодексу України ( 1963 року) кореспондуються з приписами статті 203 Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, якими встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема : 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В силу ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки, суд прийшов до висновку про визнання змін від 01.09.2002р. до договору оренди нерухомого державного майна № 08-ДЛП від 01.06.2001р. недійсними, то оспорювані додаток б/н, та додаток № 3 від 25.12.2003 року, додаткова угода до договору від 01.08.2006 року як наслідок є недійсними лише в силу того , що вони є невід"ємними частинами самого договору від 01.09.2002 року.

Що стосується вимоги позивача про звільнення відповідачем-2 нежитлового приміщення адміністративної будівлі площею 21,5 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , то з акту прийому -передачі , складеного 31.12.2008 року між відповідачами по справі (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи) вбачається, що нежитлове приміщення адмінбудинку , каб. №411 , загальною площею 21,5 кв.м повернуто відповідачем -2 відповідачу -1. Претензій , щодо повернутих нежитлових приміщень в орендодавця немає. Крім того, в судовому засіданні достовірно встановлено, що спірне приміщення звільнено, що не заперечується позивачем по справі.

Отже стосовно цієї вимоги, суд вважає за доцільне провадження по справі припинити , через відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі , якщо відсутній предмет спору.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, вимога позивача про визнання недійсними змін від 01.09.2002р. до договору оренди нерухомого державного майна №08-ДЛП від 01.06.2001р., додатку б/н, додатку №3 від 25.12.03р., додаткової угоди до договору від 01.08.06р., укладених від відповідачами, правомірна та підлягає задоволенню. Провадження, стосовно вимоги про звільнення відповідачем-2 нежитлового приміщення, слід припинити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 48,58 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.203, 215, Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 33, 35, 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати недійсними зміни від 01.09.2002р. до договору оренди нерухомого державного майна №08-ДЛП від 01.06.2001р., додаток б/н , додаток №3 від 25.12.03р., додаткову угоду до

договору від 01.08.06р., укладені між Державним лісопромисловим підприємством "Прикарпатліс", вул. Василіянок, 48, м.Івано - Франківськ,76000 та Приватним підприємцем ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Провадження в частині звільнення відповідачем-2 нежитлового приміщення

адміністративної будівлі площею 21,5 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, припинити.

Стягнути з Державного лісопромислове підприємство "Прикарпатліс", вул. Василіянок, 48, м.Івано - Франківськ, 76000 (код 05424822) в дохід Державного бюджету ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 76000 (код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Державного лісопромислове підприємство "Прикарпатліс", вул. Василіянок, 48, м.Івано - Франківськ, 76000 (код 05424822) в дохід Державного бюджету м. Івано-Франківська ( отримувач: Державний бюджет м.Івано-Франківська, отримувач: 20568100, р/р 31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000) - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 76000 (код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету м. Івано-Франківська (отримувач: Державний бюджет м.Івано-Франківська, отримувач: 20568100, р/р 31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000) - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Кобецька С.М.

Суддя Фанда О.М.

Суддя Малєєва О.В.

Рішення підписано 30.11.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук