Рішення № 6936687, 27.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

27.11.2009 р.                                                             Справа № 19/112

За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці

до відповідача Державного дослідного господарства Агрофірма „Еліта”, с. Ратовці Ужгородського району

про стягнення 6 839 грн. 20 коп., в тому числі 6 032 грн. 86 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 686 грн. 77 коп. пені, 31 грн. 35 коп. інфляційних нарахувань та 88 грн. 22 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Тодавчич Г.І., юрисконсульт юридичного відділу I категорії, довіреність № 5142 від 11.08.2009 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці заявлено позов до відповідача Державного дослідного господарства Агрофірма „Еліта”, с. Ратовці Ужгородського району про стягнення 6 839 грн. 20 коп., в тому числі 6 032 грн. 86 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 686 грн. 77 коп. пені, 31 грн. 35 коп. інфляційних нарахувань та 88 грн. 22 коп. три проценти річних.

Представником позивача в судовому засіданні 27.11.2009 року подано заяву № 6-5-278 від 26.11.2009 року, в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми 6032 грн. 86 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, у зв’язку з повною оплатою відповідачем суми основного боргу. Просить задоволити позовні вимоги в частині стягнення 686 грн. 77 коп. пені, 31 грн. 35 коп. інфляційних нарахувань та 88 грн. 22 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 15.10.2009 року та 28.10.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14958300 від 20.10.2009 року та повідомлення – судова повістка № 15008933 від 31.10.2009 року), у судові засідання 28 жовтня 2009 року та 27 листопада 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Постановою Національної комісії з питань регулювання енергетики України „Про затвердження Правил користування електричною енергією” № 28 від 31.07.1996 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року № 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями) визначені взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами.

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією, споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Між сторонами спору 26.09.2005 року був укладений договір про постачання електричної енергії № 14-0039, відповідно до якого постачальник електричної енергії (позивач) бере на себе зобов’язання постачати електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії (позивачу) її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього, що є його невід’ємними частинами.

Згідно підпунктів 2.2.3., 2.2.4. зазначеного договору споживач (відповідач) зобов’язався, зокрема, оплачувати постачальнику електричної енергії (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків” та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком 6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 7 додатку № 7 до договору на постачання електроенергії № 14-0039 від 26.09.2005 року передбачено, що оплата використаної активної електроенергії здійснюється споживачем (відповідачем) три рази в місяць: а) перший платіж здійснюється не пізніше десятого дня розрахункового періоду в розмірі 40 % вартості заявленого обсягу електроенергії згідно з додатком № 1.1.; б) другий платіж здійснюється не пізніше двадцятого дня розрахункового періоду в розмірі 40 % вартості заявленого обсягу електроенергії згідно з додатком № 1.1.; в) третій, кінцевий, платіж здійснюється по закінченню розрахункового періоду напротязі не більше 5 – ти операційних днів від дати отримання рахунку.

Згідно вищевказаного пункту додатку № 7 до договору, постачальником електричної енергії (позивачем) виписано Державному дослідному господарству Агрофірмі „Еліта” рахунки на оплату поставленої електроенергії. Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що на підставі договору № 14-0039 від 26.09.2005 року відповідачем протягом періоду з травня по вересень включно 2009 року спожито активну електроенергію на загальну суму 17 232 грн. 86 коп., що підтверджено копіями виставлених відповідачу до оплати місячних рахунків. Згідно поданого розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії станом на день розгляду спору утворився борг в розмірі 6 032 грн. 86 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

У зв’язку з частковим погашенням заборгованості за спожиту активну електроенергію за відповідачем за даними позивача, станом на день подання позовної заяви до суду існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 6 032 грн. 86 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленої йому активної електроенергії в розмірі 6 032 грн. 86 коп.

Заявою № 6-5-278 від 26.11.2009 року позивач повідомив, що після пред’явлення позову до суду відповідачем було здійснено повне погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 6032 грн. 86 коп.

Провадження у справі в частині стягнення 6032 грн. 86 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію належить припинити на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України, оскільки дана сума заборгованості погашена відповідачем після пред’явлення позову до суду.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 686 грн. 77 коп.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за прострочення оплати за спожиту електроенергію споживач (відповідач) сплачує постачальнику електричної енергії (позивачу) пеню у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахована позивачем пеня, визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР складає 686 грн. 77 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму

боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 31 грн. 35 коп., три проценти річних – 88 грн. 22 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 549, ч. 2 ст. 625, Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1. ст. 80, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного дослідного господарства Агрофірма „Еліта”, Ужгородський район, с. Ратовці, вул. Ракоці, 49 б (код ЄДРПОУ 00729400) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці, вул. Головна, 57 (код ЄДРПОУ 00131529) 686 (Шістсот вісімдесят шість гривень) грн. 77 коп. пені, 31 (Тридцять один гривень) грн. 35 коп. інфляційних нарахувань та 88 (Вісімдесят вісім гривень) грн. 22 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 6 032 грн. 86 коп. припинити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.