Ухвала суду № 69366513, 03.10.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14458/17

Провадження № 2/201/3068/2017

У Х В А Л А

про відмову у відстроченні сплати судового збору та

залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2017 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Соборної районної у м. Дніпрі ради, державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаною заявою до Соборної районної у м. Дніпрі ради, державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Указана позовна заява надійшла до суду 29 вересня 2017 року та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Федоріщеву С.С. та передана для розгляду 02 жовтня 2017 року.

До позовної заяви позивачами по справі додано заяву, в якій вони просять відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення, посилаючись на те, що вони мають тяжкий фінансовий стан, який не дозволяє їм в даний час сплатити належний судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши заяву, ознайомившись з наданими матеріалами, слід дійти висновку, що клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки як стверджують сам позивач ОСОБА_1 він офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату, на підтвердження чого ним до суду надано довідку з місця роботи про доходи за період з 01 березня 2017 року по 30 серпня 2017 року, однак суду не надано довідки з державної фіксальної служби на підтвердження факту отримання доходів у зазначеному розмірі та лише за цим місцем роботи, а також про доходи, отримані доходи ним з початку поточного року по дату подачі справи до суду та за попередні періоди, що в свою чергу ставить під сумнів доводи ОСОБА_1 про скрутне матеріальне становище. Окрім того позивач ОСОБА_2, як зазначено в заяві, отримує пенсію, однак розмір отримуваної нею пенсії суду не відомо, тому прийняти до уваги її доводи з приводу того, що розмір її пенсії є мінімальним не уявляється можливим, так як нею на підтвердження даного факту не наданого жодного документу.

З доданих до заяви документів та викладених в ній доводів випливає, що належного підтвердження факту знаходження позивачів в тяжкому майновому та фінансовому стані, який позбавляє їх можливості сплатити судовий збір, суду не надано, тому слід дійти до висновку про відсутність поважних та обґрунтованих підстав для відстрочення сплати судового збору позивачам.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачам необхідно сплатити судовий збір, оскільки до позовної заяви не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі визначеному на час предявлення позову положеннями Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн.

Ціна позову по даній справі становить 478408 гривень 54 копійки, з яких ОСОБА_1 просить стягнути на його користь 278408 гривень 54 копійки, а ОСОБА_2 200000 гривень 00 копійок. В такому випадку ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір у розмірі 2784 гривень 09 копійок, а ОСОБА_2 2000 гривень 00 копійок та надати суду оригінали квитанцій про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989269; банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО) 805012; рахунок отримувача 31219206700005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02891397 (суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ураховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням строку для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82, 119, 120, 121, 210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Соборної районної у м. Дніпрі ради, державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в дводенний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто їй разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду в частині залишення позову без руху оскарженню не підлягає, а в іншій частині може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя С.С. Федоріщев