Постанова № 69365106, 06.10.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №665/827/17 Головуючий в І інстанції: Пилипенко І.О.

Провадження №33/791/478/17 Доповідач: Радченко С.В.

Категорія: ч.1 ст. 172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_1, за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1 190,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою суддіЧаплинського районного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-20 КУпАП, та застосовано до ньогоадміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 гривень на користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320,00 грн. на користь держави.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2017 року близько 10год 00хв, ОСОБА_2 допустив вживання алкогольних напоїв під час виконання службових обовязків на території розташування військової частини пп.В2095, що знаходиться в с. Преображенка, Генічеського району, Херсонської області, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 172-20 КУпАП.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року скасувати та закрити провадження у справі у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи. При цьому апелянт зазначає, що про складання протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності йому нічого не було відомо. Особистих пояснень під час складання протоколу він не надавав, а підписи в протоколі та в письмових поясненнях до протоколу від його імені виконані не ним особисто, а іншою особою. Суд не звернув уваги, що зразок його підпису в копії паспорту суттєво відрізняється від даних підписів. Також зазначав, що заяву про розгляд справи без його участі до суду він не надсилав і про розгляд справи йому взагалі нічого не було відомо. Всі докази, які були долучені до судової справи, не відповідають дійсності і були навмисно сфабриковані посадовими особами військової частини. Крім того зазначав про відсутність в матеріалах справи підтвердження медичною установою його перебування у стані алкогольного спяніння.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідност.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимогст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістомст.252 КУпАПоцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи, суд зазначені вимоги закону не виконав, крім того, вдався до суперечливих висновків в своєму рішенні.

При цьому, суд першої інстанції при розгляді матеріалів справи недостатньо ретельно перевірив всі обставини вчинення правопорушення притягуваною особою.

Приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-20 КУпАП, як на докази винуватості особи, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення № 21 від 08 червня 2017 року, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також службову характеристику.

Разом з тим, порівнюючи наявні матеріали справи з доводами апелянта, письмовими поясненнями свідків, апеляційний суд дійшов до висновку про необґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності через відсутність у матеріалах справи достатніх і переконливих доказів, які б підтверджували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-20 КУпАП.

Так, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть свідчити лише про субєктивну оцінку цими військовослужбовцями перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння. Однак не можна прийняти їх як доказ перебування ОСОБА_2 саме у стані алкогольного спяніння, оскільки перебування особи саме в такому стані є суто медичним критерієм стану людини і може підтверджуватися або спростовуватися лише медичною установою за результатами відповідного обстеження. З огляду на зазначене суд не приймає до уваги вказані письмові пояснення, оскільки вони не можуть бути доказами перебування ОСОБА_2 у нетверезому стані. При цьому апеляційний суд звертає увагу і на неточність у письмових поясненнях зазначених осіб, а саме невідповідність в поясненнях щодо дати виявлення правопорушника у стані алкогольного спяніння: в поясненнях ОСОБА_4 дата виявлення 30 травня 2017 року, а в поясненнях ОСОБА_3 31 травня 2017 року.

В матеріалах справи відсутні жодні докази перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння під час виконання ним обов'язків військової служби, не наведено їх і в постанові суду.

В той же час, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду про можливість розгляду справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Так, суд у своїй постанові вказав на те, що ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, направив до суду письмову заяву в якій просив розглядати справу без його особистої участі.

Однак, під час апеляційного перегляду було виявлено, що заява від імені ОСОБА_2, що знаходиться на аркуші справи 9, була написана 07 червня 2017 року, тобто до надходження матеріалів у провадження місцевого суду та отримання особою судового повідомлення про час та місце розгляду справи.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а заява про розгляд справи у його відсутність є досить сумнівною, з огляду на те, що є виготовленою завчасно, що викликає сумнів, що вказане у заяві є добровільним волевиявленням військовослужбовця. Крім того, підпис ОСОБА_2 в зазначеній заяві суттєво відрізняється від підпису, здійсненого в його паспорті (а.с.5,9). За таких обставин підпадає під сумнів і факт наявності особистого підпису ОСОБА_2, здійснений в його особистих поясненнях під час складання протоколу, а також його підпис в самому протоколі від 08 червня 2017 року.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що ОСОБА_2 31 травня 2017 року виконував обовязки військової служби у нетверезому стані.

Таким чином, слід визнати, що судом не було досліджено всі обставини, що стосуються обставин правопорушення, його об'єктивної сторони, через що суд прийшов до передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 не може вважатися таким, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.172-20 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючисьст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 червня 2017 року,якоюОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-20 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190,00 грн. -скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення зач.1ст.172-20 КУпАПвідносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набираєзаконної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Радченко