Рішення № 6936461, 03.12.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.2009 Справа № 11/131

За позовом Державного підприємства „Великобичківське лісомисливське господарство”, смт.В.Бичків Рахівського району

до відповідача: Приватного підприємства „Базис”, с.Стеблівка Хустського району

про стягнення 100824,30грн.

Суддя Л.М. Якимчук

Представники:

від позивача: Кісь Б.С. -юрисконсульт, доручення від 09.01.2009.

від відповідача: ОСОБА_1 - адвокат, довіреність від 16.01.2009

Суть спору: Державне підприємство ”Великобичківське лісомисливське господарство”, смт.В.Бичків Рахівського району звернулося до суду з позовом до приватного підприємства „Базис”, с.Стеблівка Хустського району про стягненя 100824,30грн. боргу за отриману лісопродукцію згідно договору №1/68 від 05.03.2007, а також 70350грн. штрафних санкцій.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу лісопродукції від 05.03.2007 №1/68 він відпустив відповідачу лісопродукцію на загальну суму 30474,30 грн. Зокрема, у лютому 2008 року на суму 4113,90 грн., березні- на 21493,20 грн., квітні- на 4867,20 грн. Однак, відповідач не розрахувався з ним до цього часу, на заявлені претензії не прореагував.

У подальшому позивач уточнив, що правовідносини з даного спору виникли між ними на підставі договору від 16.02.2007 №1/63.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні позов не визнав з мотивів викладених у ньому. Зокрема, зазначає, що вимоги позивача не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.З поданих позивачем копій актів звірки реалізованої продукції, тільки один містить підпис, що при візуальному огляді схожий на підпис директора ПП „Базис”, решта копій актів підписані невстановленими особами.

Відповідач також вважає, що у позивача відсутні будь-які підстави для стягнення штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки, що передбачались п.4.6 договору №1/68 від 05.03.2007, оскільки чинність умов, і, зокрема, п.4.6 зазначеного договору, припинено із закінченням терміну його дії 31.12.2007.

За клопотанням відповідача у справі призначалась судова почеркознавча експертиза.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 11.02.2009 до 18.02.2009, з 18.11.2009 до 24.11.2009 та до 12.00год. 03.12.2009.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач відпустив відповідачу протягом лютого-квітня 2008 року лісопродукцію на загальну суму 30939,60 грн. Зокрема, у лютому 2008 року 36 м.куб. балансів хвойних по ціні 127,20 грн. за 1м.куб. на суму 4579,20 грн., у березні- 53м.куб. будівельного лісу хвойного по ціні 202,80 грн. за 1м.куб на суму 10748,40,будівельного лісу букового- 43 м.куб. по ціні 183,60грн. за 1м.куб на суму 7894,80грн., техсировини букової 25м.куб по ціні 114грн. за 1м.куб на суму 2850грн., у лютому 24м.куб будівельного лісу хвойного по ціні 202,80грн. за 1м.куб на суму 4867,20грн.

Зазначене підтверджується актами звірки реалізованої лісопродукції від 29.02.2008., 31.03.2008, 30.04.2008, підписаними представниками сторін та затвердженими їх керівниками, а також товаро-транспортними накладними №00007283 від 28.02.2008, №00007284 від 29.02.2008, №00006934 від 31.02.2008, №00006930 від 31.03.2008, №00006929 від 29.03.2008, №00006933 від 29.03.2008, №00006932 від 29.03.2008, №00006931 від 29.03.2008, №00006928 від 27.03.2008, №00007294 від 03.03.2008, №007883 від 22.04.2008, №007881 від 23.04.2008.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за отримані лісоматеріали, останній надіслав йому вимогу від 01.07.2008 №282 на яку відповідач не прореагував,що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

У погашення суми боргу позивач зарахував відповідачу 465,30 грн, які він боргував ПП”Базис”. Отже, сума боргу складає 30474,30грн.

У процесі розгляду справи призначалася судова почеркознавча експертиза, у звязку з клопотанням відповідача та запереченнням ним підписання його працівниками деяких товаро-транспортних накладних та затвердження актів звірки реалізованої продукції.

Згідно висновку експерта від 29.10.2009 № 775 по всіх поставлених перед експертом питаннях з цього приводу надано відповідь-„не надалось можливим вирішити”.

Отже, борг у сумі 30474,30грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вказаними вище доказами підтверджено факт продажу позивачем лісоматеріалів відповідачу та їх неоплати останнім.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач просить також стягнути з відповідача штрафні санкції у звязку з неоплатою боргу у сумі 70350 грн. на підставі п.п.4.5,4.6 договору від 05.03.2007 № 1/68, уточнивши в подальшому як підставу їх стягнення договір від 16.02.2007 №1/63, у стягненні яких належить відмовити з огляду на наступне.

Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено,що продавець відпускає, а покупець приймає і оплачує лісоматеріали шпилькових і твердолистяних порід згідно додатку №2, а пунктом 4.1 -, що ціни на продукцію встановлюються за погодженням сторін згідно протоколу №1, який додається. Однак, зазначені додатки, які є невідємною частиною договору, відсутні. Оскільки вказані умови договору є істотними ( предмет договору та ціна), а вони відсутні, то суд приходить до висновку, що договір не є укладеним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, оскільки договір не є укладеним, то не можуть стягуватися штрафні санкції, передбачені цим договором.

Суд також приймає до уваги те, що у примірнику договору, поданого позивачем, вказаний термін дії договору з 16.02.2007 до 30.07.2008, а у примірнику відповідача- з 16.02.2007 до 31.12.2007, що недопустимо.

Судові витрати, розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно витрат, повязаних з проведенням судової почеркознавчої експертизи суд дійшов висновку, що їх слід віднести на відповідача, оскільки саме він настоював на проведенні експертизи, проти чого позивач категорично заперечував .Крім того , висновком експертизи не підтвердилось твердження відповідача щодо не підписання його працівниками товаро-транспортних накладних та актів звірок реалізації лісопродукції.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задово частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Базис” (с.Стеблівка Хустського району, вул.Гагаріна, 196, код32502736) па користь Державного підприємства „Великобичківське лісомисливське господарство” (смт.В.Бичків Рахівського району, код 22114678) суму 30474,30 грн. боргу, 305,22грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 35,70 грн. у відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з приватного підприємства „Базис” ( с.Стеблівка Хустського району, вул.Гагаріна, 196, код 32502736) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Закарпатській області (м.Ужгород, вул.Грибоєдова,2, код 25575144, р/р 35224002000411 в ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016) суму 8223,12грн за проведення почеркознавчої експертизи.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити, судові витрати покласти на позивача.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.М.Якимчук