Ухвала суду № 69364145, 02.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1557/17

Номер справи місцевого суду: 520/9335/17

Головуючий у першій інстанції Тонконоженко

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Толкаченка О.О.,

суддів Джулая О.Б., Копіци О.В.,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 11 вересня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12016161480001974, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 11 вересня 2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 про накладення арешту на автомобіль, SUBARU Legacy 2005 року випуску, сірого кольору, держаний номер НОМЕР_1 з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні №12016161480001974.

Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що в Апеляційному суді Одеської області розглядається клопотання ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 28.08.2017 року, щодо реєстраційного номеру зазначеного автомобіля.

Не погодившись з зазначеною ухвалою слідчого судді потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на вказаний автомобіль.

Потерпілий ОСОБА_2 та прокурор в судове засідання не зявились, про час і місце розгляду подання були повідомлені належним чином. До початку судового розгляду від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він підтримав вимоги своєї апеляційної скарги в повному обсязі та просив розглянути її без його участі

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Згідно до приписів ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обовязковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В звязку з цим, оскільки учасники процесу в судове засідання не зявились, фіксація процесу технічними засобами не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того, ч.2 ст.328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950), учасником яких є Україна.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчуджуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини субєктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

При цьому, ст.1 протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Дослідження в судовому засіданні апеляційної інстанції матеріалів провадження вказує на те, що слідчим суддею при розгляді клопотання ОСОБА_2 були допущені істотні порушення вимог КПК України, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 22.07.2016 року за №12016161480001974 на підставі заяви ОСОБА_2 про те, що у червні 2014 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа належним йому автомобілем «SUBARU Legacy», 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, предявила цивільний позов. Права та обовязки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

З матеріалів провадження вбачається, що 08.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області із цивільним позовом в рамках зазначеного кримінального провадження, в якому просив також вжити заходи забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 Також, 08.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м.Одеси із клопотанням про забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 22.07.2016 року за №12016161480001974.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок 3 кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги з урахуванням дослідження в апеляційному суді матеріалів кримінального провадження №12016161480001974, апеляційний суд приходить до висновку, що з урахуванням обставин справи, є достатні підстави вважати, що майно, а саме автомобіль «SUBARU Legacy», 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (колишній номерний знак НОМЕР_3) відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у звязку з чим, клопотання потерпілого в частині накладення на нього арешту є обґрунтованим.

При цьому посилання слідчого судді про те, що в Апеляційному суді Одеської області розглядається клопотання ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 28.08.2017 року, щодо реєстраційного номеру зазначеного автомобіля не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна..

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Отже, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи, не звернув увагу на обґрунтованість клопотання потерпілого про накладення арешту на вказаний автомобіль, що являється підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання потерпілого ОСОБА_2 про арешт автомобіля.

Керуючись статями 98, 99, 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 11 вересня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 про арешт автомобілю «SUBARU Legacy», 2005 року випуску, держаний номер НОМЕР_1 у кримінальному провадженні №12016161480001974 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_2 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «SUBARU Legacy», 2005 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_4 шляхом заборони його відчуження та користування.

В разі встановлення місця знаходження зазначеного транспортного засобу, він підлягає затриманню та постановці на спеціалізований штраф майданчик тимчасового тримання автомобілів та мототранспорту ГУНП в Одеській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області:

О.О. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Копіца