Ухвала суду № 69364029, 06.10.2017, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1519/17

Провадження № 2/515/2199/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 жовтня 2017 року Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Семенюк Л.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено вимогами п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, тобто у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

В порушення зазначених вимог закону, позивач ОСОБА_1, при обґрунтуванні обставин, не зазначив доказів, що підтверджують ці обставини, зокрема: щодо наявності сумісного майна, яке було набуте подружжям в період шлюбу, його переліку та зазначення в чиєму користуванні воно перебуває, його вартості, запропонованого ним порядку поділу майна, обгрунтування такого порядку.

Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який, як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права, має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. В свою чергу зміст позовних вимог повинен бути чітко визначений та конкретизований.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Можливі способи захисту цивільних прав та інтересів закріплені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір з приводу поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини першої ст.71 СК України майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Тому, позивачу необхідно конкретизувати та визначитись із переліком майна, що підлягає поділу, його вартістю, що необхідно, в першу чергу, для правильного обчислення та визначення розміру судового збору, що підлягає оплаті при подачі позову.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

В порушення вимог п.4 ч.2, ч.5 ст.119 ЦПК України, яка передбачає, що позовна заява повинна містити ціну позову, та до неї додається документ, що підтверджує сплату судового збору, позивачем взагалі не зазначено ціну позову. До позовної заяви не додано документу, що підтверджує належну сплату судового збору (позивачем заявлено дві окремі вимоги: про розірвання шлюбу (вимога немайнового характеру) та про поділ спільного майна подружжя, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором відповідно до Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позову до суду), однак позивачем подано докази оплати судового збору двічі по 640 грн. без будь-якого обґрунтування вказаної обставини.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що витребування певних доказів по справі не є матеріально-правовими вимогами, а тому вони не можуть значитись у резолютивній (прохальній) частині позову. Порядок витребування доказів судом, в разі наявності складнощів щодо цього у сторони, передбачений нормами статті 137 ЦПК України.

Так, в прохальній частині позову позивачем, в порядку та з посиланням на ст.137 ЦПК України заявлено клопотання про витребування з Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області відомостей про те, які транспортні засоби зареєстровані за позивачем та відповідачкою та з Центру надання адміністративних послуг Татарбунарської районної державної адміністрації відомостей про те, які обєкти нерухомого майна: земельні ділянки, будинки тощо, перебувають у власності подружжя.

Разом з тим, зауважую, що відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання по справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Позивачем ОСОБА_1 в порушення вимог ч.1 ст.137 ЦПК України не долучено відомостей про неможливість отримання ним вказаних відомостей особисто або іншою особою, в т.ч. письмового підтвердження звернення щодо отримання вказаних доказів та відмови у їх наданні, тощо.

Також, відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, до матеріалів позовної заяви, крім іншого, додається оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, а не його копія.

У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, останній не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, з заявою про отримання дублікату вказаного документа. Тому, суд приходить до висновку, що недодання позивачем ОСОБА_1 до позову оригіналу свідоцтва про шлюб є одним із недоліком позовної заяви, який має бути усунений останнім.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи, ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на розяснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосу-вання норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище, протягом п'яти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим, та повернутий йому.

Керуючись ст.ст.119,121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу подається в апеляційний суд Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалу може бути оскаржено лише в частині визначення розміру судових витрат.

Суддя Семенюк