Рішення № 6936248, 27.11.2009, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2- 235/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( вступна та резолютивна частина )

27 листопада 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі :

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Жабко Ю.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Онищенко Є.В.,

представника третьої особи Альошкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа: Державне підприємство РУ імені Кірова про перерахунок щомісячних страхових виплат

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся 18 грудня 2006 року до суду із первинним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат. В судовому засіданні позовні вимоги уточнювались.

Ухвалою суду від 20 листопада 2009 року були прийняті уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_2. в остаточній редакції, а попередньо заявлені вимоги були залишені без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 173 КЗпП України, ст., ст. 11,12,31, Закону України "Про охорону праці", ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", п., п. 9,11, 22, 25, 28 , 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з подальшими змінами та доповненнями, п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст., ст. 15, 60, 88 ч.2,209, 213- 215,223,294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

.

Позов ОСОБА_2 задовольнити .

Строк позовної давності поновити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (р\рахунок 371756999983102, МФО 805012 банк - Управління Державного Казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_2 одноразову недоплату по страховим виплатам за період з 18 грудня 2003 року по 01 січня 2008 року в сумі 40345 гривень 62 копійок , та щомісячно стягувати на його ж користь страхові виплати в сумі 1674 гривні 70 копійок, починаючи з 01.01.2008 року до зміни обставин, які тягнуть перерахунок щомісячних страхових виплат згідно діючому законодавству України.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області (р\р № 371756999983102 МФО 805012 банк -Управління Державного Казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь держави витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 1 гривня 50 копійок.

Витрати по справі віднести за рахунок держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення на протязі 10 днів з дня його оголошення, та подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя О.В.Свистунова

Повне рішення суду буде виготовлене потягом пяти днів, з дня проголошення

його вступної та резолютивної частин.

Суддя О.В.Свистунова

Справа № 2- 235/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі :

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Жабко Ю.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Онищенко Є.В.,

представника третьої особи Альошкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа: Державне підприємство РУ імені Кірова про перерахунок щомісячних страхових виплат

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся 18 грудня 2006 року до суду із первинним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат. В судовому засіданні позовні вимоги уточнювались.

Ухвалою суду від 20 листопада 2009 року були прийняті уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_2. в остаточній редакції, а попередньо заявлені вимоги були залишені без розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що працював учнем бурильника 19 дільниці шахти ім.. Кірова на РУ ім. Кірова.

Під час виконання своїх професійних обовязків 09 квітня 1976 року з ним стався нещасний випадок, про що був складений акт за формою Н-1 за № 14/4 від 10.04.1976року.

Внаслідок нещасного випадку, позивач втратив не тільки здоровя, а й професійну працездатність.

У звязку з чим, висновком МСЕК йому було вперше встановлено 100 % втрати професійної працездатності з 16.09.1976 р. У подальшому, при проходженні переосвідчень, даний відсоток втрати професійної працездатності змінювався : з 01.10.1980 р. йому було встановлено 90 %, а з 01.10.1981 р.- по 01.10.1993 року - 60%, з 01.09.1993 року по 01.09.2000 року-70%, з 01.09.2000 року по цей час-60% втрати професійної працездатності..

У зв'язку з втратою професійної працездатності йому відшкодовували шкоду виходячи із середнього заробітку за його професією за січень-квітень 1992 р. у розмірі який він не оскаржує - 9352 крб.

Розрахунок відшкодування шкоди позивачем базується на підставі довідки наданої підприємством ДП РУ імені Кірова за № 40-23/376 від 01.06.2009 року про фактичну заробітну плату по професії позивача в оскаржуваний період.

За період з 01.11.1992 року по 01.07.2000 року були застосовані коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів: 2,25; 1,935; 2,0; 2,9; 2,1; 3,0; 2,0; 3,0; 1,5; 1,33; 1,25; 1,178; 1,27. А повинні були застосовувати, згідно до вимог чинного законодавства: 2,25; 1,935; 2,0; 2,9; 2,1; 3,0; 2,0; 3,0; 1,5; 1,33; 2,5; 1,97; 1,27.

Станом на 01.12.1995 р. розмір відшкодування втраченого заробітку склав 124 грн.66 коп.

До 01.12.1995 р. виплати йому провадилися вірно, і в повному обсязі , до цього періоду він не оскаржує виплачувані йому суми відшкодування шкоди.

Однак, у період з 01.12.1995 року йому стали неправильно відшкодовувати шкоду, у заниженому розмірі, оскільки згідно п. 28 Правил відшкодування шкоди ...., роз'яснення Мінпраці України від 12.10.1994 р. за номером 06-3683 , постанов КМ України і діючого законодавства перерахунок сум відшкодування збитку необхідно здійснювати шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склалися на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів, на коефіцієнт їхнього фактичного підвищення, якщо колективний договір або галузева угода не передбачає більш пільгові умови перерахунку. Однак відповідач допустив порушення вищевказаних вимог, і ним було допущене заниження коефіцієнта фактичного росту тарифних ставок і посадових окладів.

З 01.12.1995 р. на підставі постанови дирекції і профкому РУ ім. Кірова від 26.12.1995 р. тарифні ставки (оклади) працівникам були збільшені в 2,5 рази, але розмір відшкодування шкоди лише в 1,25 разів . Відповідач необґрунтовано занизив коефіцієнт росту регресних виплат до 1,25 замість 2,5. , усупереч п.28 Правил відшкодування шкоди, що передбачає перерахунок розміру відшкодування шкоди на величину коефіцієнта фактичного підвищення тарифних ставок і окладів. Тому, з 01.12.1995 року розмір відшкодування шкоди має становити 311,65 грн. 124.66 грн. х 2.5), а підприємство виплачувало йому по 155 грн. 83 коп.

З 01.01.1998 р. , згідно СПАП № 22/321 від 27.03.2001 р., відшкодування шкоди було збільшено у 1,178 рази, в той час як тарифні ставки та посадові оклади були збільшені в 1,97 рази на підставі СПАП № 1615 від 30.12.1997 р.

Середній заробіток по професії бурильник (прохідник) 5 розряду згідно наданої ДП РУ ім Кірова в судовому засіданні довідки, становить 767 грн. 80 коп., тому перерахунок відшкодування шкоди на коефіцієнт 1.97 не можна провести, так як з листопада 1997 року діє ПКМ України № 1100, яка обмежує виплату відшкодування шкоди середнім заробітком., тобто при перерахунку на 100% відшкодування шкоди не може перевищувати середній заробіток, у його випадку 767 грн. 80 коп. При застосуванні коефіцієнта 1.97 відшкодування шкоди буде значно перевищує середній заробіток. Тому відшкодування шкоди потрібно провести із розрахунку середнього заробітку 767.80 грн. х 0.70% = 537 грн. 46 коп.

З 01.07.2000 року на підставі СПАП № 583а/160 від 15.06.2000 року відшкодування шкоди було збільшено в 1.27. і відшкодування шкоди мав би становити 682,57 грн. , що при перерахунку на 100% не буде перевищувати середній заробіток по професії за липень 2000 року -1016 грн. 33 коп. 537,46 грн. : 0.60 % = 682,57 грн.

Висновком МСЄК , з 01.09.2000 року у позивача відсоток втрати працездатності знизився до 60%, розрахунок відшкодування шкоди розрахований із середнього заробітку станом на 01.09.2000 року: відкоригований середній заробіток станом на 01.09.2000 року -975,10 грн х 0.60%= 585,06 грн

Таким чином, у результаті помилки та заниження коефіцієнтів перерахунку розміру відшкодування втраченого заробітку протягом багатьох років, йому неправильно її відшкодовували і за період з 01.12.1995 р. по 01.04.2001 р.

З 01.04.2001 р. вступив у дію ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності» і з цього часу відшкодування шкоди у виді щомісячних страхових виплат йому робить ВВ Д ФСС НВ у м. Кривому Розі , на підставі тих даних, що були надані Д П РУ ім. Кірова, а оскільки підприємство відшкодування збитку йому виплачувало в неправильному розмірі, то, відповідно, і ВВ Д ФСС НВ у м. Кривому Розі продовжило йому відшкодовувати шкоду у заниженому розмірі 199 грн. 81 коп., у той час як повинно було 585 грн. 06 коп., щомісяця йому не доплачували по 382,21 грн. Всього не доплативши за період з 01.04.2001р. по 01.03.2002 р. 4237,75 грн. (385,25 грн. х 11 міс .).

З 01.03.2002 р. щомісячні страхові виплати були збільшені у 1,193 рази , і йому стали платити по 238.37 грн. В той час як повинні були платити по 697.98грн. (588,06 грн. х 1,193). Таким чином, йому щомісяця не доплачували по 459,61 грн. Всього за період з 01.03.2002 р. по 01.03.2003 р. йому не доплатили 5515,32 грн. (459,61 грн. х 12 міс .).

З 01.03.2003р. сума щомісячних страхових виплат була збільшена в 1,182 рази, і сума страхових виплат склала 281,75 грн. Однак позивачу повинні були щомісяця платити по 825.01 грн. (697.98 грн. х 1,182), щомісяця недоплачуючи по 543.26 грн. Таким чином, за період з 01.03.2003р. по 01.03.1004р. йому було недоплачене 6519,12 грн. (543.26грн. х 12 міс).

З 01.03.2004 р. щомісячні страхові виплати були збільшені в 1,152 рази, тому йому стали відшкодовувати шкоду у розмірі 324,58 грн., В той час як повинні були платити по 950,41 грн., (825.01 грн. х 1,152), щомісяця недоплачуючи по 625,43 грн. Усього за період з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року позивачу недоплатили 7505.16 грн . (625,43 грн. х 12 міс.)

З 01.03.2005р. страхові суми були збільшені в 1,238 разів, тому позивачу стали відшкодовувати шкоду у розмірі 401,83 грн., В той час як повинні були платити по 1176,61 грн. (950.41 грн. х 1,238). Таким чином йому щомісяця недоплачували по 774.78 грн. Усього за період з 01.03.05р. по 01.03.2006р. недоплати 9297,36 грн . (774.78 грн.х 12 міс).

Оскільки з 01.03.2006 року розмір страхових виплат було збільшено у 1,203 рази, то йому стали платити по 483,41 грн., в той час як повинні були платити по 1415.46 грн. (1176.61 грн. * 1,203). Таким чином позивачу щомісяця недоплачували по 932,05 грн. і за період з 01.03.2006 по 01.03.2007 рік йому було недоплачено 11184,6 грн . (932.05грн. * 12 міс)

З 01.03.2007 року розмір страхових виплат був збільшений в 1.183 рази, позивачу стали платити по 571.82 грн., а потрібно було по 1674.49 грн.(1415.46грн х 1.183)..Таким чином позивачу щомісяця не доплачували по 1102.67 грн. За період з 01.03.2007 по 01.12.2008 року йому не доплатили 11026,70 грн. (1102,67грн х 10 міс).

Таким чином ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за період з 01.04.2001 року по 01.01.2008 рік позивачу не було доплачено страхових виплат на суму 55286.01 грн. а з урахуванням строку позовної давності 3 роки перед зверненням до суду з 18.12.2003 року до 01.01.2008 року - (543.26 грн х 2міс 14днів=1331.80грн.) 1331,80 грн.+7505.16+9297.36+11184.60+11026.70=40345.62грн.

Позивач всі ці роки не знав про те, що його права порушувалися Д П РУ ім. Кірова, він думав, що вони правильно відшкодовують йому шкоду, адже саме на них було покладено цей обов'язок, у т.ч. і обов'язок правильно перераховувати відшкодування шкоди. Також згідно п.43 Правил... якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника вчасно не визначена або не виплачена сума відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження будь-яким терміном

Він просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових виплатах у розмірі 40345,62 грн. за період з 18.12.2003 р. по 01.01.2008 року, а також, починаючи з 01.01.2008 року щомісячні страхові виплати в розмірі по 1674 грн. 70 коп. в місяць довічно, а також зобов'язати відповідача проводити перерахунок страхової суми згідно передбаченого законодавства.

У судовому засіданні позивач не був присутній. Надав заяву про слухання справи в його відсутність.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2. ОСОБА_1 на уточнених позовних вимогах довірителя до відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області наполягала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ВВД ФССНВ Онищенко Є.В. позовні вимоги не визнає, посилаючись на ту обставину, що виплата ними проводиться в повному розмірі з тієї суми, яка була вказана в особистій справі позивача при передачі його до Фонду. з подальшим застосуванням коефіцієнтів, які встановлювалися Правлінням Фонду. Також Фонд… вважає, що він не може бути відповідачем по справі.

Представник Державного підприємства РУ ім. Кірова - в судовому засіданні позов не визнає, проте вважає,що всі довідки надані підприємством по справі ОСОБА_2. відповідають дійсності. Підтвердила, що необхідно вважати професією позивача, з якої і обраховуються спірні витрати прохідник 5-го розряду шахти ім.. Кірова ДП РК імені Кірова, згідно наданої ними довідки № 40-23/376 від 01.06.2009 року, на якій і наполягала.

Суд, вислухавши доводи і заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, давши їм оцінку, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_2 працював учнем бурильника дільниці № 19 шахти ім.. Кірова на РУ ім. Кірова ( т.с.1 а.с. 6-12).

Під час виконання своїх професійних обовязків 09.04.1976 року з позивачем стався нещасний випадок, про що був складений акт за формою Н-1 за № 4/4 від 10.04.1976 року (т.с.1.а.с.10-11).

Через вищевказаний нещасний випадок позивач втратив не тільки здоровя, але і професійну працездатність.

Згідно висновку МСЕК позивачеві було вперше встановлено 100 % втрати професійної працездатності з 16.09.1976 року (т.с.1.а.с.15,16). У подальшому, при проходженні позивачем переосвідчень, даний відсоток втрати професійної працездатності змінювався, так: - з 01.10.1980 по 01.10.1981 рік йому було встановлено - 90 % втрати професійної працездатності (т.с.1.а.с.17); - з 01.10.1981 р по 01.06.1993 року - 60% втрати професійної працездатності ( т.с.1 а.с.18-27); - з 01.09.1993 року по 01.09.2000 року- 70% втрати працездатності (т.с.1 а.с.28-30); з 01.09.2000 року по цей час - 60% втрати професійної працездатності (т.с.31-33).

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі листа технічного інспектора профспілки робітників металургійної промисловості, та наказу по підприємству за № 139 від 21.02.1977 року (т.с.1.а.с.13-14), у зв'язку з втратою професійної працездатності, відшкодовували шкоду виходячи із мінімального середнього заробітку за його професією за січень-квітень 1992 року у розмірі 9353 крб., який позивач не оскаржує.

Судом досліджено,що на підприємстві ДП РУ ім. Кірова за період з 01.11.1992 року по 01.07.2000 року були застосовані коефіцієнти росту тарифних ставок та посадових окладів (2.25х1.193х2.0х2.9х2.1х3.0х2.0х3.0х1.5х1.33х2.5х1.97х1.27), однак, до позивача ОСОБА_2 були застосовані коефіцієнти: 2.25х1.193х2.0х2.9х2.1х3.0х2.0х3.0х1.5х1.33х 1.25х1.178х1.27, що являється порушенням вимог чинного законодавства (т.с.1.а.с.39).

Згідно документів, які знаходяться в матеріалах справи, станом на 01.12.1995 р. розмір відшкодування втраченого заробітку склав 124 грн.66 коп., що підтверджується наступним розрахунком:

9352 крб. х 2.25 х2.9 х2.1 х3.0 х2.0 х3.0 х1.5 х1.33 х 70% : 100% = 12466047,66 крб., що складає - 124.66 грн..

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, до 01.12.1995 р. виплати Чернецькому В.В.. провадилися вірно, і в повному обсязі , до цього періоду він не оскаржує виплачувані йому суми відшкодування шкоди.

Однак, суд вважає, що з 01.12.1995 р. позивачеві стали неправильно відшкодовувати шкоду, у заниженому розмірі, оскільки згідно п. 28 Правил відшкодування шкоди ...., роз'яснення Мінпраці України від 12.10.1994 р. за номером 06-3683 , постанов КМ України і діючого законодавства перерахунок сум відшкодування збитку необхідно здійснювати шляхом множення розміру відшкодування шкоди, що склалися на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів, на коефіцієнт їхнього фактичного підвищення, якщо колективний договір або галузева угода не передбачає більш пільгові умови перерахунку. Однак відповідач допустив порушення вищевказаних вимог, і ним було допущене заниження коефіцієнта фактичного росту тарифних ставок і посадових окладів.

Враховуючи вимоги "Правил відшкодування шкоди ..." а саме п. 28, 9 та постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 року етаном на 01.09.2000 року розмір відшкодування шкоди має бути розрахований наступним чином.

Так, з 01.12.1995року, на підставі постанови дирекції і профкому РУ ім. Кірова від 26.12.1995року тарифні ставки (оклади) працівникам були збільшені в 2,5 рази, але розмір відшкодування шкоди лише в 1,25 разів. Тому, з 01.12.1995 року розмір відшкодування шкоди має становити 311,65 грн. При перерахунку на 100 % заробіток буде складати - 445грн 21 коп., що менше середнього заробітку по підприємству . Згідно наданої довідки (т.с.1.а.с.241) по підприємству середній заробіток в грудні 1995 року становив 567,08 грн. В порівняні з листопадом 1995 року, середній заробіток виріс у 2.68 раз ( 567.08 грн. : 211.15 грн.), що значно більше коефіцієнта підвищення окладів і ставок. Однак, представником позивача було зазначено у уточненому позові, що позивач відмовляється від застосування більшого коефіцієнта, оскільки його застосування не передбачено Законом.

З 01.01.1998р. згідно, спільної постанови адміністрації й профкому РУ ім. Кірова № 1615 від 30.12.1997 року (т.с.1.а.с.65), тарифні ставки й посадові оклади були збільшені в 1,97 рази. ДП РУ ім. Кірова, з 01.01.1998р., на підставі спільної постанови адміністрації й профкому РУ ім. Кірова №22/321 від 27.03.2001р. розмір відшкодування шкоди збільшив в 1,178 рази (т.с.1.а.с.80). Середньомісячна заробітна плата по професії позивача після підвищення тарифних ставок у січні 1998 року, згідно наданої довідки за № 40-23/376 від 01.06.2009 року становила - 767,80 грн.

Розмір відшкодування шкоди 311,65 грн. збільшений на 1,97 становитиме 613,95 грн. в перерахунку на 100 % складатиме 877,07 грн., що перевищує середню заробітну плату прохідника 5-го розряду, тому розмір відшкодування шкоди має бути обчислений відповідно до п. 9 "Правил відшкодування шкоди ..." із середнього заробітку проходчика 5-го розряду і має скласти з 01.01.1998 року 537,46 грн (767,80 грн х 70 %). 3аробіток по професії позивача порівняно з груднем 1997 року виріс в 3.16 раз( 767.80 грн : 222.18 грн), однак, згідно абз. 6 п.28 «Правил...» відшкодування шкоди не може перевищувати середній заробіток по професії.

З 01.07.2000 року, згідно спільної постанови дирекції та профспілкового комітету РУ ім. Кірова №583а/160 від 15.06.2000 року (т.с.1.а.с.64), тарифні ставки (оклади) були збільшені в 1,27 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника 5-го розряду після підвищення тарифних ставок у липні 2000 року становила - 1016,3 З грн.., що підтверджується довідкою №40-23/376 від 01.06.2009 року. Розмір втраченого заробітку до 01.07.2000 р. - 537.46 грн. збільшений в 1,27 рази буде становити 682.57 грн., у перерахунку на 100% - 975,10 грн., що не перевершує середньомісячний заробіток проходчика 5-го розряду, тому, розмір відшкодування шкоди з 01.07.2000 року має складати по 682,57 грн. щомісяця.

Також, в судовому засіданні було встановлено, що висновком МСЕК від 12.09.2000 року (т.с.1.а.с.31), позивачу, починаючи з 01.09.2000 року встановлено 60 % втрати професійної працездатності.

Враховуючи зміни відсотку втрати професійної працездатності, розмір відшкодування шкоди з 01.09.2000 року повинен бути розрахований в наступному порядку:

відкоригований середній заробіток станом на 01.09.2000року - 975.10 грн х 0.60% = 585.06грн., що не перевершує середньомісячний заробіток прохідника 5-го розряду, тому, розмір відшкодування шкоди з 01.09.2000 року має складати по - 585,06грн. щомісяця.

З 01 квітня 2001 року набув чинності Закон України від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності».

Фактично ДП РУ ім. Кірова передало до Фонду особову справу Позивача ОСОБА_2. з розміром щомісячної виплати на рівні 199,81 грн. (т.с.1.а.с.34), в той час, як згідно вище викладених розрахунків розмір страхових виплат щомісяця має складати 585,06 грн.

З 01.04.2001року, ВВД ФСС НВ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області продовжило відшкодовувати шкоду позивачу у заниженому розмірі, з розрахунку -199,81 грн., у той час як повинно було з розрахунку - 585.06 грн. Щомісяця, позивачу не було доплачено по 382,21 грн., усього, не було доплачено за період з 01.04.2001р. по 01.03.2002 р. - 4237,75 грн. (385.25 х 11 міс.).

З 01.03.2002 року, щомісячні страхові виплати були збільшені в 1,193 рази, позивачу стали виплачувати по 238,37 грн.. В той час, як повинні були по 697.98 грн. (585.06грн. х 1,193). Таким чином, позивачу щомісяця не було доплачено по 459.61 грн. Усього за період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року мені недоплата склала 5515,32 грн. (459,61 грн х 12 міс).

З 01.03.2003року, сума щомісячних страхових виплат була збільшена в 1,182 рази, і сума страхових виплат склала - 281,75 грн. Позивачу повинні були щомісяця платити по 825.01 грн. (697.98 грн. х 1,182), однак, щомісячна недоплата складала по 543.26 грн. Таким чином, за період з 01.03.2003р. по 01.03.1004року позивачу не було доплачено 6519,12 грн. (543.26грн. х 12 міс).

З 01.03.2004 року,. щомісячні страхові виплати були збільшені в 1,152 рази, і позивачу стали відшкодовувати шкоду у розмірі - 324,58 грн. В той час, як повинні були виплачувати по 950.41 грн. (825.01 грн. х 1,152), щомісяця недоплачуючи по 625,43 грн. Усього за період з

01.03.2004 року по 01.03.2005 року позивачу не було доплачено 7505.16 грн. (625,43 грн. х 12 міс.).

З 01.03.2005рроку, страхові суми були збільшені в 1,238 разів, позивачу стали відшкодовувати шкоду у розмірі 401,83 грн. В той час, як повинні були виплачувати по 1176,61 грн. (950.41 грн. х 1,238). Таким чином,, позивачу щомісяця не було доплачено по 774.78 грн. Усього, за період з 01.03.2005року по 01.03.2006 року позивачу не було доплачено 929736 грн. (774.78 грн. х 12 міс).

З 01. 03.2006 року, розмір страхових виплат було збільшено у 1,203 рази, позивачу стали платити по 483,41 грн., в той час як повинні були платити по 1415.46 грн. (1176.61 грн. х 1,203). Таким чином, позивач щомісяця недоотримував по 932.05 грн. і за період з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року позивачу не було доплачено 11184.6 грн. (932.05грн. х 12 міс)

З 01.03.2007 року розмір страхових виплат був збільшений в 1.183 рази, позивачу стали платити по 571.82 грн., тоді як потрібно було по 1674.49 грн.(1415.46грн х 1.183)..Таким чином мені щомісяця не доплачували по 1102.67 грн. За період з 01.03.2007 року по 01.12.2008 року позивачу не було доплачено 11026,70 грн. (1102.67грн х 10 міс).

Таким чином, ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, за період з 01.04.2001 року по 01.01.2008 року не було доплачено позивачу страхових виплат на суму 55286.01 грн ., а з урахуванням строку позовної давності 3 роки перед зверненням до суду, згідно позовних вимог позивача - з 18.12.2003 року по 01.01.2008 року ( 543.26 грн. х 2міс 14днів = 1331.80 грн.) 1331.80 грн. +7505.16+9297.36+11184.60+11026.70= 40345.62грн.

Таким чином, в ході судового розгляду справи було встановлено, що роботодавцем: ДП РУ ім.. Кірова необґрунтовано не застосовані всі встановлені коефіцієнти підвищення тарифних ставок і окладів за період 1992-2000 років, що в подальшому спричинило зменшення суми відшкодування шкоди позивачу, а саме: замість коефіцієнта підвищення тарифних ставок 2,5 - застосований коефіцієнт - 1,25; замість коефіцієнту 1,97- застосований коефіцієнт - 1,178. Крім того, пунктом 28 «Правил відшкодування шкоди ...» передбачено, що перерахунок повинний здійснюватися тільки у випадку підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідних працівників підприємства.

Зазначена норма підтверджується зібраними доказами у справі, наданими ДП РУ ім. Кірова довідкою про фактичний ріст тарифних ставок та посадових окладів та довідкою про фактичну заробітну плату за листопад - грудень 1995 рік, грудень 1996 та січень 1998 року, червень-липень 2000 року, з додатком особових рахунків працівників по відповідній професії позивача, а також, копією довідки про фактичний ріст заробітку та копії колективних договорів за 1995, 1998 роки.

Також, суд вважає, що матеріалами справи (т.с.1.а.с.12, 241), а також поясненнями представника позивача та представника третьої особи доведено, що позивачу по справі правильно було визначено професію, за якою відбувалось нарахування сум відшкодування шкоди, а саме, як було зазначено у письмовому роз»ясенні, наданому на адресу позивача технічним інспектором Г.Устиновим за №7 від 08.02.1977 року, на руднику ім.. Кірова тарифікація бурильників шпурів на підземних роботах по 3та 4 розрядам не проводиться. Таким чином, по закінченні навчання, йому мав би бути присвоєний 5 розряд, і відшкодування повинно нараховуватись із тарифної ставки 5 розряду. Також, представник третьої особи Альошкіна О.С. підтримала надану їх підприємством довідку від 01.06.2009 року та вважала, що роботодавцем правильно визначено професію позивача.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за час, який не перевищує трьох років на момент звернення до суду. Так, згідно Постанови Пленуму від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - " виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Позивач звернувся до суду 18.12.2006 року, та просить стягнути з відповідача суму недоплат за період з 18.12.2003 року. Заявлені вимоги ОСОБА_2. підлягають задоволенню в цій частині, оскільки, в межах позовної давності є правильним нарахування стягнення з 18.12.2003 року .

Слід зазначити, що погоджуючись із наявністю факту недоплати, суд також згоден із зробленими позивачем розрахунками за цей період. Всі розрахунки відшкодування шкоди проведені ним з урахуванням вимог про граничну суму із якої сплачуються страхові внески до Фонду. Довідка про граничні суми надана ФСС НВ і знаходиться в справі.

Таким чином, ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за 3 роки перед зверненням до суду, тобто з 18 грудня 2003 року по 01 січня 2008 року позивачеві не було доплачено 40345.62грн. , зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно страхові виплати в сумі 1674 гривень 49 копійок, починаючи з 01.01.2008 року до зміни обставин, які тягнуть перерахунок щомісячних страхових виплат згідно діючому законодавству України.

Згідно із ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сторони у справі звільнені від державного мита, тому вказані витрати суд відносить на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 173 КЗпП України, ст., ст. 11,12,31, Закону України "Про охорону праці", ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", п., п. 9,11, 22, 25, 28 , 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 з подальшими змінами та доповненнями, п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст., ст. 15, 60, 88 ч.2,209, 213- 215,223,294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

.

Позов ОСОБА_2 задовольнити .

Строк позовної давності поновити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (р\рахунок 371756999983102, МФО 805012 банк - Управління Державного Казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_2 одноразову недоплату по страховим виплатам за період з 18 грудня 2003 року по 01 січня 2008 року в сумі 40345 гривень 62 копійок , та щомісячно стягувати на його ж користь страхові виплати в сумі 1674 гривні 70 копійок, починаючи з 01.01.2008 року до зміни обставин, які тягнуть перерахунок щомісячних страхових виплат згідно діючому законодавству України.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області (р\р № 371756999983102 МФО 805012 банк -Управління Державного Казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь держави витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 1 гривня 50 копійок.

Витрати по справі віднести за рахунок держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення на протязі 10 днів з дня його оголошення, та подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя О.В.Свистунова

Повне рішення суду винесено 27.11.2009 року.

Суддя О.В.Свистунова