Рішення № 6936246, 03.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.09 р.                     Справа № 15/260пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” м. Луганськ (код ЄДРПОУ 32202369)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд” смт. Володарське (код ЄДРПОУ 34028013)

про розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р., стягнення 22971,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Михайлова О.М. за довіреністю № 436 від 26.08.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд” смт. Володарське про розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р., стягнення 22971,13 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/260пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 11.11.2009 року строк вирішення спору продовжений до 16.12.2009 року.

У порушення вимог ухвал суду від 18.09.2009 р., 13.10.2009 р., 11.11.2009 р. відповідач витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–20/5355 від 27.10.2009 р., з якої вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд”, ідентифікаційний код 34028013, зареєстровано за адресою: 87513, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Льотна, 11. В позовній заяві вказана інша адреса відповідача: 87000, Донецька область, смт. Володарське, вул. Речна, 40. Саме за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання відповідачем ухвал суду підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2006 р. сторони уклали договір № 4, згідно якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) зобов’язався прийняти та оплатити поставлену металопродукцію згідно специфікації, що є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено здійснення покупцем 100% попередньої оплати товару. У випадку невиконання покупцем зобов’язань відносно попередньої оплати постачальник має право застосувати положення ст. 538 ЦК України.

Згідно п. 2.5 договору строк відвантаження товару складає від 10 до 21 робочого дня з моменту отримання 100% передоплати.

Відповідно до п. 2.7 договору постачальник має право дострокової, а також часткової поставки товару за наявності письмової згоди покупця.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2006 р., якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

До спірного договору сторони підписали специфікацію № 6 від 13.06.2007 р., якою передбачили найменування, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару, а також строк та умови поставки, а саме здійснення відвантаження протягом 14–21 робочих днів після отримання 100% передоплати та доставку автотранспортом постачальника. Завірені копії договору та специфікації додані до позову.

Позивач на підставі договору № 4 від 17.07.2006 р. з урахуванням умов специфікації № 6 до нього здійснив передоплату за металопродукцію на загальну суму 126548,41 грн. за платіжними дорученнями: № 284 від 30.07.2007 р. на суму 15248,31 грн., № 302 від 30.07.2007 р. на суму 55650,05 грн., № 2303 від 13.08.2007 р. на суму 55650,05 грн. Оригінали платіжних доручень з відмітками банку про проведення платежу містяться в матеріалах справи. Даний факт підтверджується податковими накладними, рахунком–фактурою № 1–0000264 від 19.07.2007 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

У відповідача виник обов’язок поставити товар протягом 14–21 робочих днів від 13.08.2007 р. (дня здійснення останньої частини передоплати), тобто в період з 14.08.2007 р. по 12.09.2007 р. Поставку товару відповідач у встановлений договором строк здійснив частково за видатковою накладною № 1–00000146 від 31.08.2007 р. на суму 92877,28 грн.

Позивач направив відповідачу лист № 131 від 28.03.2008 р., в якому відмовляється від подальшого отримання товару у зв’язку з відсутністю потреби в металопродукції, зазначеній в специфікації № 6 від 13.06.2007 р. до договору № 4 від 17.07.2006 р., та вимагає повернути попередню оплату на суму 33671,13 грн. (126548,41 грн. – 92877,28 грн. = 33671,13 грн.). Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.

Відповідач частково повернув отриману від позивача передоплату на суму 12000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.04.2008 р., яка в оригіналі міститься в матеріалах справи. Призначенням даного платежу вказано повернення за недопоставлений товар згідно листа № 131 від 28.03.2008 р. Даний факт підтверджує відправлення листа з вимогою повернути попередню оплату позивачем та отримання його відповідачем.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач не повернув залишок передоплати на суму 22971,13 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, у позивача виникає обов’язок оплатити товар, а у відповідача – передати товар. В спірному договорі сторони погодили строк передачі товару протягом 14–21 робочих днів з моменту отримання передоплати.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Статтею 526 того ж Кодексу передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно вказаної норми закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов’язки у відповідача.

Стаття 693 ЦК України як спеціальна норма закону не встановлює строку виконання грошового зобов’язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки). Спірним договором № 4 від 17.07.2006 р. строк повернення постачальником суми передоплати, здійсненої покупцем, також не визначений.

В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Стаття 693 ЦК України передбачає можливість виникнення обов’язку продавця повернути попередню оплату, але тільки за наявності факту порушення ним строку поставки товару, відмови покупця від свого права згідно договору на отримання товару та пред’явлення вимоги продавцю повернути сплачені кошти.

Лист № 131 від 28.03.2008 р. підтверджує факт того, що позивач відмовився від отримання товару та пред’являв відповідачу вимогу про повернення передоплати за товар. Відповідач своїми фактичними діями (часткове повернення передоплати на суму 12000,00 грн.) підтвердив факт отримання вимоги від позивача та свою згоду на повернення грошових коштів позивачу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати та в формі листа пред’явив вимогу щодо повернення суми передоплати. Відповідач зобов’язаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з дати отримання ним такої вимоги. Єдиним доказом отримання відповідачем цієї вимоги є посилання на вищевказаний лист в призначенні платежу, який був здійснений 23.04.2008 р. в рахунок повернення попередньої оплати на суму 12000,00 грн. Таким чином, строк повернення попередньої оплати наступив у період з 24.04.2008 р. по 30.04.2008 р. включно, а вже з 01.05.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання для відповідача. Відповідач свої зобов’язання не виконав.

Позивач надав до суду заяву № 5 від 13.10.2009 р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір № 4 від 17.07.2006 р. та стягнути попередньосплачену суму 21671,13 грн. Первісно заявлена до стягнення сума попередньої оплати складала 22971,13 грн. Позивач вказує на те, що в рахунок сплаченого авансу була зарахована вартість транспортних послуг на суму 1300,00 грн. Таким чином, відповідач недопоставив продукції на суму 22971,13 грн. – 1300,00 грн. = 21671,13 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 21671,13 грн. суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Заявою від 17.11.2009 р. позивач згідно ст. 22 ГПК України відмовився від позовних вимог про розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р. Вказана заява підписана представником позивача за довіреністю, який наділений всіма правами позивача, в тому числі правом відмови від позову. До прийняття відмови від позову суд роз’яснив представнику позивача наслідки відповідних процесуальних дій. Відмова позивача від частини позовних вимог не порушує інтереси інших осіб та не суперечить вимогам законодавства, тому приймається судом відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно ст. 80 ч.1 п.4 ГПК України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог та відмови від позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 78; 80 ч. 1 п. 4; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд” (юридична адреса: 87513, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Льотна, 11; поштова адреса: 87000, Донецька область, смт. Володарське, вул. Речна, 40; код ЄДРПОУ 34028013; рахунок 26009041183500 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) на користь закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” (юридична адреса: 91047, м. Луганськ, вул. К.Маркса, 63; поштова адреса: 93108, м. Лисичанськ, вул. Коцюбинського, 6–А; код ЄДРПОУ 32202369; рахунок 26005222 в ВАТ „ЕРСТЕ БАНК” м. Київ, МФО 380009) попередню оплату на суму 21671,13 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 216,71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222,64 грн.

Припинити провадження у справі в частині розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р. у зв’язку з відмовою позивача від позову та прийняття відмови судом.

В судовому засіданні 03.12.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” м. Луганськ (код ЄДРПОУ 32202369)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд” смт. Володарське (код ЄДРПОУ 34028013)

про розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р., стягнення 22971,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Михайлова О.М. за довіреністю № 436 від 26.08.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд” смт. Володарське про розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р., стягнення 22971,13 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/260пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 11.11.2009 року строк вирішення спору продовжений до 16.12.2009 року.

У порушення вимог ухвал суду від 18.09.2009 р., 13.10.2009 р., 11.11.2009 р. відповідач витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–20/5355 від 27.10.2009 р., з якої вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд”, ідентифікаційний код 34028013, зареєстровано за адресою: 87513, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Льотна, 11. В позовній заяві вказана інша адреса відповідача: 87000, Донецька область, смт. Володарське, вул. Речна, 40. Саме за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання відповідачем ухвал суду підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2006 р. сторони уклали договір № 4, згідно якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) зобов’язався прийняти та оплатити поставлену металопродукцію згідно специфікації, що є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено здійснення покупцем 100% попередньої оплати товару. У випадку невиконання покупцем зобов’язань відносно попередньої оплати постачальник має право застосувати положення ст. 538 ЦК України.

Згідно п. 2.5 договору строк відвантаження товару складає від 10 до 21 робочого дня з моменту отримання 100% передоплати.

Відповідно до п. 2.7 договору постачальник має право дострокової, а також часткової поставки товару за наявності письмової згоди покупця.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2006 р., якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

До спірного договору сторони підписали специфікацію № 6 від 13.06.2007 р., якою передбачили найменування, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару, а також строк та умови поставки, а саме здійснення відвантаження протягом 14–21 робочих днів після отримання 100% передоплати та доставку автотранспортом постачальника. Завірені копії договору та специфікації додані до позову.

Позивач на підставі договору № 4 від 17.07.2006 р. з урахуванням умов специфікації № 6 до нього здійснив передоплату за металопродукцію на загальну суму 126548,41 грн. за платіжними дорученнями: № 284 від 30.07.2007 р. на суму 15248,31 грн., № 302 від 30.07.2007 р. на суму 55650,05 грн., № 2303 від 13.08.2007 р. на суму 55650,05 грн. Оригінали платіжних доручень з відмітками банку про проведення платежу містяться в матеріалах справи. Даний факт підтверджується податковими накладними, рахунком–фактурою № 1–0000264 від 19.07.2007 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

У відповідача виник обов’язок поставити товар протягом 14–21 робочих днів від 13.08.2007 р. (дня здійснення останньої частини передоплати), тобто в період з 14.08.2007 р. по 12.09.2007 р. Поставку товару відповідач у встановлений договором строк здійснив частково за видатковою накладною № 1–00000146 від 31.08.2007 р. на суму 92877,28 грн.

Позивач направив відповідачу лист № 131 від 28.03.2008 р., в якому відмовляється від подальшого отримання товару у зв’язку з відсутністю потреби в металопродукції, зазначеній в специфікації № 6 від 13.06.2007 р. до договору № 4 від 17.07.2006 р., та вимагає повернути попередню оплату на суму 33671,13 грн. (126548,41 грн. – 92877,28 грн. = 33671,13 грн.). Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.

Відповідач частково повернув отриману від позивача передоплату на суму 12000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.04.2008 р., яка в оригіналі міститься в матеріалах справи. Призначенням даного платежу вказано повернення за недопоставлений товар згідно листа № 131 від 28.03.2008 р. Даний факт підтверджує відправлення листа з вимогою повернути попередню оплату позивачем та отримання його відповідачем.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач не повернув залишок передоплати на суму 22971,13 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, у позивача виникає обов’язок оплатити товар, а у відповідача – передати товар. В спірному договорі сторони погодили строк передачі товару протягом 14–21 робочих днів з моменту отримання передоплати.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Статтею 526 того ж Кодексу передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно вказаної норми закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов’язки у відповідача.

Стаття 693 ЦК України як спеціальна норма закону не встановлює строку виконання грошового зобов’язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки). Спірним договором № 4 від 17.07.2006 р. строк повернення постачальником суми передоплати, здійсненої покупцем, також не визначений.

В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Стаття 693 ЦК України передбачає можливість виникнення обов’язку продавця повернути попередню оплату, але тільки за наявності факту порушення ним строку поставки товару, відмови покупця від свого права згідно договору на отримання товару та пред’явлення вимоги продавцю повернути сплачені кошти.

Лист № 131 від 28.03.2008 р. підтверджує факт того, що позивач відмовився від отримання товару та пред’являв відповідачу вимогу про повернення передоплати за товар. Відповідач своїми фактичними діями (часткове повернення передоплати на суму 12000,00 грн.) підтвердив факт отримання вимоги від позивача та свою згоду на повернення грошових коштів позивачу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати та в формі листа пред’явив вимогу щодо повернення суми передоплати. Відповідач зобов’язаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з дати отримання ним такої вимоги. Єдиним доказом отримання відповідачем цієї вимоги є посилання на вищевказаний лист в призначенні платежу, який був здійснений 23.04.2008 р. в рахунок повернення попередньої оплати на суму 12000,00 грн. Таким чином, строк повернення попередньої оплати наступив у період з 24.04.2008 р. по 30.04.2008 р. включно, а вже з 01.05.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання для відповідача. Відповідач свої зобов’язання не виконав.

Позивач надав до суду заяву № 5 від 13.10.2009 р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір № 4 від 17.07.2006 р. та стягнути попередньосплачену суму 21671,13 грн. Первісно заявлена до стягнення сума попередньої оплати складала 22971,13 грн. Позивач вказує на те, що в рахунок сплаченого авансу була зарахована вартість транспортних послуг на суму 1300,00 грн. Таким чином, відповідач недопоставив продукції на суму 22971,13 грн. – 1300,00 грн. = 21671,13 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 21671,13 грн. суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Заявою від 17.11.2009 р. позивач згідно ст. 22 ГПК України відмовився від позовних вимог про розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р. Вказана заява підписана представником позивача за довіреністю, який наділений всіма правами позивача, в тому числі правом відмови від позову. До прийняття відмови від позову суд роз’яснив представнику позивача наслідки відповідних процесуальних дій. Відмова позивача від частини позовних вимог не порушує інтереси інших осіб та не суперечить вимогам законодавства, тому приймається судом відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно ст. 80 ч.1 п.4 ГПК України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог та відмови від позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 78; 80 ч. 1 п. 4; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Югмет Трейд” (юридична адреса: 87513, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Льотна, 11; поштова адреса: 87000, Донецька область, смт. Володарське, вул. Речна, 40; код ЄДРПОУ 34028013; рахунок 26009041183500 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) на користь закритого акціонерного товариства “Лисичанський машинобудівельний завод” (юридична адреса: 91047, м. Луганськ, вул. К.Маркса, 63; поштова адреса: 93108, м. Лисичанськ, вул. Коцюбинського, 6–А; код ЄДРПОУ 32202369; рахунок 26005222 в ВАТ „ЕРСТЕ БАНК” м. Київ, МФО 380009) попередню оплату на суму 21671,13 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 216,71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222,64 грн.

Припинити провадження у справі в частині розірвання договору № 4 від 17.07.2006 р. у зв’язку з відмовою позивача від позову та прийняття відмови судом.

В судовому засіданні 03.12.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя