Рішення № 6936243, 04.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.09 р.                     Справа № 15/212                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного оптово-роздрібного підприємства “Обласний аптечний склад” п. Васищево (код ЄДРПОУ 22654831)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс плюс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 36010928)

про стягнення заборгованості в сумі 5420,60 грн., пені в сумі 188,65 грн., 3% річних у розмірі 34,31 грн., інфляції в сумі 75,89 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Батюченко С.О. за довіреністю № 821 від 22.09.2009 р. (в останнє судове засідання не з’явився)

від відповідача: Брожик С.В. за довіреністю б/н від 02.11.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного оптово-роздрібного підприємства “Обласний аптечний склад” п. Васищево до товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс плюс” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 5420,60 грн., пені в сумі 188,65 грн., 3% річних у розмірі 34,31 грн., інфляції в сумі 75,89 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/212, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 24.09.2009 року строк вирішення спору продовжений до 04.12.2009 року.

04.12.2009 р. від позивача надійшло клопотання № 1035 від 26.11.2009 р., в якому він просить суд зобов’язати відповідача направити на адресу позивача відзив або заперечення на позовну заяву в оригіналі чи завіреній копії, якщо такі документи є в матеріалах справи. Дане клопотання позивача не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що згідно ст. 59 ГПК України надсилання відзиву на позовну заяву є правом відповідача, а не його обов’язком. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії. Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. сторони уклали договір № 15 суборенди приміщення, згідно якого суборендодавець (позивач) зобов’язався надати суборендарю (відповідачу) приміщення в суборенду загальною площею 36,5 кв.м у приміщенні Аптеки № 7 ДОРП „Обласний аптечний склад”, що розташована за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, 22, з метою розташування офісу.

Згідно п. 1.2 договору суборендодавець передає суборендарю приміщення в суборенду на термін з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р. включно на умовах, що визначені у цьому договорі.

Пунктами 2.1.1, 3.1.1 договору передбачено, що суборендодавець зобов’язався передати суборендарю, а суборендар зобов’язався прийняти по акту приймання–передачі приміщення протягом 5 днів з моменту підписання цього договору.

Згідно п. 3.1.2, 3.1.3 договору суборендар зобов’язався своєчасно вносити орендну плату, відшкодовувати витрати по комунальним платежам та по податку на землю пропорційно займаній площі згідно рахунків, що надаються суборендодавцем.

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата за передане в суборенду приміщення розраховується згідно Додатку до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 р. № 208/07.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний послідуючий місяць визначається шляхом коректування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 4.3 договору орендна плата вноситься суборендарем щомісячно протягом 3 календарних днів з моменту надання рахунку на розрахунковий рахунок суборендодавця.

Відповідно до п. 4.4 договору у випадку несвоєчасного внесення орендної плати суборендар зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінений за згодою сторін у випадку зміни цін, тарифів та ставок, а також в інших випадках, що передбачені законодавством України.

Згідно п. 4.6 договору перерахування орендної плати здійснюється Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

До спірного договору сторони підписали додаток – акт приймання–передачі суборендованого приміщення. Завірені копії договору з додатком додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

Повноваження позивача на передачу спірного майна в суборенду підтверджуються договором № 1687 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 14.11.2005 р., укладеним між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради (орендодавцем) та державним оптово-роздрібним підприємством “Обласний аптечний склад” (орендарем). Пунктом 5.4 цього договору передбачено право орендаря (позивача) передавати частину орендованого майна у користування іншій особі (піднайом) лише за згодою орендодавця на строк, який не перевищує строк договору оренди, та за умови відповідності вимогам цього договору.

Пунктом 10.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 7 передбачено, що договір оренди № 1687 від 14.11.2005 р. діє до 14.07.2010 р. Завірені копії додаткових угод до договору оренди містяться в матеріалах справи.

Позивач направив Управлінню комунального майна та приватизації Харківської міської ради лист № 805 від 03.09.2008 р., в якому просив надати дозвіл на передачу в суборенду відповідачу частини нежитлового приміщення загальною площею 36,5 кв.м, яке розташовано за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, 22, для розміщення офісу з 01.10.2008 р. Факт отримання цього листа Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради підтверджується відбитком штампу Управління із зазначенням дати такого отримання, якою є 01.10.2008 р. Завірені копії листа та договору оренди містяться в матеріалах справи. Будь–які письмові докази надання згоди Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради позивачу на здачу майна в суборенду відповідачу до суду не надані.

На виконання договору № 15 від 01.10.2008 р. позивач передав у строкове платне користування спірне нежитлове приміщення загальною площею 36,5 кв.м, яке розташовано за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, 22, а відповідач його прийняв за актом прийому–передачі від 01.10.2008 р. Завірена копія акту міститься в матеріалах справи.

Посилаючись на п. 3.1.2, 3.1.3, розділ 4 договору, за користування об’єктом оренди, а також на відшкодування витрат по комунальним платежам та по податку на землю позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

На думку позивача, відповідач грошове зобов’язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість по орендній платі перед позивачем в сумі 3726,08 грн.; заборгованість по відшкодуванню витрат по комунальним платежам та по податку на землю в розмірі 1694,52 грн. Загальна сума заборгованості складала 5420,60 грн. В обґрунтування вказаних сум заборгованості позивач посилається на Методику розрахунку орендної плати, яка затверджена рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 р. № 208/07. На підставі цього позивач вважає, що первинна (базова) сума орендної плати вказана Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради; орендна плата за наступний місяць визначається шляхом коректування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розрахунки позивача містяться в матеріалах справи.

Вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

16.09.2009 року від позивача надійшло уточнення № 790 від 08.09.2009 р. до позовної заяви, згідно якого позивач зменшив суму основного боргу у зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості на суму 200,00 грн. та заявив до стягнення заборгованість по орендній платі в сумі 5220,60 грн. В обґрунтування змінених позовних вимог позивач надав до суду нові розрахунки орендної плати за жовтень та листопад 2008 р., пені, інфляції та 3% річних, рахунки–фактури та платіжні доручення на оплату комунальних послуг, акти виконаних робіт, банківську виписку в підтвердження здійснення часткової оплати заборгованості на суму 200,00 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Відповідач надав до суду відзив № 184 від 24.09.2009 р. на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечує тим, що фактично спірне нежитлове приміщення було передано в суборенду значно пізніше, ніж підписаний договір, у зв’язку з чим акт прийому–передачі підписаний без зазначення дати. Завірену копію акту прийому–передачі суборендованого приміщення без дати відповідач додав до відзиву. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком розміру орендної плати за договором суборенди № 15 від 01.10.2008 р.

В матеріалах справи міститься лист відповідача № 01/43 від 25.11.2008 р., в якому зазначається, що згідно виставлених рахунків суборендодавцем розмір орендної плати складає в середньому 1900,00 грн. Враховуючи тяжке становище в країні, відповідач просив позивача зменшити розмір орендної плати до 1000,00 грн. У випадку не вирішення цього питання між сторонами відповідач зазначав, що змушений буде ініціювати розірвання діючого договору суборенди з 03.12.2008 р. Факт відправлення даного листа відповідачем та отримання його позивачем підтверджується відбитком штампу ДОРП „Обласний аптечний склад” із зазначенням вх. № 658 та дати отримання 26.11.2008 р. Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.

З цього листа суд робить висновок, що суборендар не знав точного розміру орендної плати на день укладення спірного договору; з розміром орендної плати, зазначеним в рахунках, не погодився, тому як вважав його завищеним.

Листом № 01/45 від 27.11.2008 р. відповідач просив достроково з 03.12.2008 р. розірвати договір № 15 суборенди приміщення від 01.10.2008 р. Про факт отримання позивачем даного листа від відповідача свідчить відбиток штампу ДОРП „Обласний аптечний склад” із зазначенням вх. № 670 та дати отримання 28.11.2008 р. Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.

Пункт 6.2 договору № 15 від 01.10.2008 р. передбачає, що розірвання цього договору допускається за взаємною згодою сторін. З матеріалів даної справи та пояснень представників сторін вбачається, що суборендодавець погодився на дострокове розірвання договору суборенди, про що був складений обома сторонами акт приймання передачі від суборендаря до суборендодавця суборендованого приміщення від 03.12.2008 р., завірена копія якого додана до позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за жовтень–листопад 2008 р., що виникла згідно договору № 15 від 01.10.2008 р., який за своєю правовою природою є договором суборенди. Даний договір є підставою для виникнення у сторін прав і обов’язків, визначених ним.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 774 ЦК України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що істотною умовою договору оренди (суборенди) є орендна плата, її розмір, порядок обчислення.

З тексту спірного договору № 15 від 01.10.2008 р. та з матеріалів справи вбачається, що сторони узгодили між собою лише той факт, що розрахунок орендної плати здійснюється відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджена рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 р. № 208/07. Сторони самостійно в спірному договорі не встановлювали розмір орендної плати. Позивач керувався розрахунком, наданим Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради. Дане управління надало йому розрахунок орендної плати, що є невід’ємною частиною договору оренди № 1687 від 14.11.2005 р.

Ухвалою від 24.11.2009 р. суд зобов’язав позивача та відповідача надати письмові пояснення щодо наявності домовленості сторін по розміру орендної плати за перший місяць оренди з додатком Методики розрахунку розміру орендної плати та фактичного розрахунку орендної плати за перший місяць.

На виконання даної ухвали сторони надали до суду письмові пояснення з вищевказаного питання.

З письмових пояснень № 1042 від 27.11.2009 р. позивача вбачається, що в обґрунтування позовних вимог він посилається на той факт, що спірний договір був підписаний сторонами, що свідчить про згоду з умовами договору та визнанням порядку нарахування суми за перший місяць оренди відповідно до Методики. Дана Методика є загальнодоступним документом, на підставі якого сторони мають можливість провести розрахунок суборендної плати.

Також позивач вказує, що 01.10.2009 р. на підставі договору № 15 від 01.10.2008 р. спірне приміщення було передано реорганізованій організації ТОВ “Медфармсервіс” (код ЄДРПОУ 23606703) – ТОВ “Медфармсервіс плюс” (код ЄДРПОУ 36010928).

Крім того, позивач посилається на те, що оскільки ТОВ “Медфармсервіс плюс” є реорганізованою структурою ТОВ “Медфармсервіс”, адміністрація відповідача мала інформацію щодо останньої оплати за суборендоване приміщення за вересень 2008 р. Розрахунок суборендної плати за жовтень 2008 р. відповідно до Методики визначався шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. В підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду завірені копії листа № 013 від 01.10.2008 р., банківської виписки, яка підтверджує здійснення оплати орендної плати за вересень 2008 р. ТОВ “Медфармсервіс” в сумі 1831,90 грн.

Відповідач надав до суду письмові пояснення № 01/226 від 03.12.2009 р., в яких вказує, що між сторонами не узгоджувався порядок і розмір орендної плати за перший місяць оренди з додатком Методики розрахунку розміру орендної плати та фактичного порядку і розрахунку орендної плати за перший місяць, у зв’язку з чим він не має можливості надати до суду будь–які фактичні дані або докази стосовно такої домовленості між сторонами. Саме з цих підстав відповідач заперечує на позов.

Пунктом 4 Методики встановлений порядок здійснення розрахунку орендної плати в наступній послідовності:

Визначається розмір річної орендної плати, який не може перевищувати для цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, 10% від їх оціночної вартості.

На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший повний місяць оренди, який фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за перший повний місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди. Завірена копія Методики міститься в матеріалах справи.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наданих до суду документів вбачається, що сторони в договорі не встановили конкретну суму орендної плати за базовий місяць оренди. Посилання в спірному договорі на те, що орендна плата за передане в суборенду приміщення розраховується згідно Додатку до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 р. № 208/07, не є узгодженням між сторонами фактичного розміру орендної плати за перший місяць оренди. Чинним законодавством, а також Методикою, передбачено, що розмір орендної плати встановлюється сторонами в договорі. В спірному договорі сторони не погодили конкретну суму орендної плати за перший повний місяць оренди ані шляхом визначення її в тексті договору, ані шляхом підписання розрахунку орендної плати, як окремого додатку до договору, що повинен бути його невід’ємною частиною. Сторони між собою погодили тільки умови нарахування орендної плати за кожний послідуючий місяць шляхом коректування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. При цьому фактично неможливо розрахувати суму орендної плати на послідуючий місяць, тому як невідомий розмір за базовий місяць, у зв’язку з чим відсутній показник, на який повинен помножуватися індекс інфляції за поточний місяць. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не погоджується з розміром, який застосовує позивач при нарахуванні орендної плати. Про конкретний розмір орендної плати відповідач взагалі дізнався після виставлення рахунків на оплату, що підтверджується листом № 01/43 від 25.11.2008 р. Рахунки на оплату направлялися позивачем відповідачу за описом вкладення до цінного листа від 27.03.2009 р. Завірені копії опису вкладення та рахунків–фактур по орендній платі міститься в матеріалах справи. У вказаних рахунках–фактурах також відсутній повний та детальний розрахунок розміру орендної плати відповідно до порядку, встановленого Методикою.

Акти здачі–прийняття робіт (надання послуг) за жовтень та дистопад 2008 р. не приймаються судом до уваги як належні докази у даній справі, тому як замість відповідача – ТОВ “Медфармсервіс плюс” (код ЄДРПОУ 36010928), вони підписані та скріплені печатками іншої юридичної особи – ТОВ “Медфармсервіс” (код ЄДРПОУ 23606703).

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Посилання позивача на часткову оплату відповідачем згідно банківської виписки від 16.06.2009 р. на суму 200,00 грн. за оренду приміщення за договором № 15 від 01.10.2008 р. як на фактичні дії щодо виконання договору суборенди, які утворюють юридичні наслідки відповідно до норм ЦК України, суд не приймає до уваги, тому як вказана сума платежу значно менша, ніж зазначає позивач у розрахунках за жовтень–листопад 2008 р., що свідчить про необізнаність та незгоду відповідача стосовно самостійно нарахованої позивачем орендної плати у розмірі, розрахунок якої не був своєчасно представлений позивачем відповідачу. Крім того, часткова оплата відбувалася вже після фактичного розірвання сторонами договору суборенди з приводу недосягнення згоди по розміру орендної плати. Сам факт передачі спірного майна в суборенду за актом не свідчить про наявність між сторонами згоди щодо застосування конкретного розміру орендної плати в спірних правовідносинах.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони фактично не узгодили істотну умову договору стосовно конкретного розміру орендної плати, у зв’язку з чим договір № 15 суборенди приміщення від 01.10.2008 р. визнається судом неукладеним.

Оскільки укладення договору № 15 від 01.10.2008 р. шляхом надання належної форми результату досягнення згоди з усіх спірних умов між сторонами матеріалами справи не підтверджено, а позовні вимоги засновані на невиконанні відповідачем зобов’язання своєчасно вносити орендну плату, що повинно було виникнути з договору № 15 від 01.10.2008 р. (пункт 3.1.2 договору), то за таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому їх відхиляє.

Суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Клопотання від позивача про зміну підстави позову до суду не надходило.

Додаткові позовні вимоги про стягнення пені, інфляції та 3% річних засновані на невиконанні грошового зобов’язання за договором № 15 від 01.10.2008 р., обов’язок виконання якого позивачем не доведено, тому також не підлягають задоволенню.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 22; 33-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 04.12.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя