Рішення № 6935772, 13.11.2009, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада  2009 року                справа № 2-1272-09        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого  судді                             Галушки О.Г.            

за участю  секретаря                           Дячук С.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

встановив:

13 серпня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Волиньвугілля» (далі ДП «Волиньвугілля») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 січня 1985 року під час виконання робіт в шахті № 5 «Нововолинська», яка входить до складу ДП «Волиньвугілля» як відокремлений підрозділ, з ним стався нещасний випадок. Даний факт стверджується актом про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 від 11.07.2008 року.

Висновком МСЕК від 21 листопада 2008 року йому встановлено 40% втрати професійної працездатності і визнано інвалідом третьої групи внаслідок трудового каліцтва.

Вважає, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Позивач просить стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав наведених у ньому.

Представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовуючи позов пояснив, що заподіяна позивачу моральна шкода випливає з трудових правовідносин, а тому має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

Моральна шкода заподіяна ОСОБА_1 полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав як безпосередньо під час травмування так і ті, котрі він переносить і по теперішній час, втративши 40% професійної працездатності.

Враховуючи характер та ступінь моральних страждань, заподіяних позивачу ОСОБА_1 трудовим каліцтвом, просить присудити до стягнення на користь останнього з ДП «Волиньвугілля» на відшкодування моральної шкоди 60000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що всі відшкодування позивачу ОСОБА_1 повинен здійснювати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві згідно чинного Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Вини підприємства в тому, що позивач отримав травму немає, так як зі сторони власника не було вчинено ніяких протиправних дій, в результаті яких штучно було б створено шкідливі та небезпечні умови праці, які б призвели до травми. Беручи до уваги ці обставини, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 02.07.1984 року по 01.03.1985 року працював на шахті № 5 «Нововолинська», яка являється на теперішній час структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля», що стверджується копією трудової книжки (а.с.6-7).

Як вбачається з копії акту форми Н-1 від 11.07.2008 року, складеного відповідачем з ОСОБА_1 11 січня 1985 року стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого отримав забій попереково-крижової ділянки спини (а.с.8-9).

Згідно пункту 7 даного акту основною причиною нещасного випадку є незадовільний технічний стан виробничих споруд (зволоження східців драбини).

За висновком Нововолинської МСЕК від 21.11.2008 року ОСОБА_1 встановлено 40% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи внаслідок трудового каліцтва (а.с.13).

З копії виписок медичних закладів видно, що ОСОБА_1 проходив курс лікування у зв’язку з отриманою виробничою травмою на шахті № 5  «Нововолинська» (а.с.10-12).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.237-1 цього ж Кодексу передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено в судовому засіданні основною причиною нещасного випадку являється незадовільний технічний стан виробничих споруд (зволоження східців драбини).

Отже, внаслідок неправомірних дій відповідача, який не забезпечив безпечних умов праці позивачу ОСОБА_1 на робочому місці, останній отримав виробничу травму.

В результаті травмування під час виконання трудових обов’язків позивачеві заподіяно моральну шкоду, оскільки при травмуванні зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, так як періодично проходить лікування в медичних закладах, став інвалідом третьої групи. Все це вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з отриманою виробничою травмою підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона спричинена, і є не відшкодованою на час розгляду справи судом.

Суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин щодо відшкодування моральної шкоди норми трудового законодавства, тому що на момент встановлення позивачу втрати працездатності, зокрема станом 21 листопада 2008 року виключені статті Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», які регулювали порядок відшкодування Фондом моральної шкоди.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року № 20 –рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», яким були виключені статті Закону стосовно обов’язку відшкодування Фондом моральної шкоди, визнані конституційними, оскільки громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставіст.23 ЦК України,  ст.153,  ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", — суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з   Державного підприємства "Волиньвугілля"  в користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 15 (п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий   підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Г.Галушка