Ухвала суду № 69353479, 05.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15457/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2017 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.,

за участі секретаря Бурячек О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання про закриття провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

05 жовтня 2017 року в судовому засіданні, за ініціативою суду, на розгляд учасників процесу винесено питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, які пред'явлено до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш», на підставі п.1 ч.1 ст.205 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник позивача Нелюбов О.Р. в судовому засіданні вирішення питання про закриття провадження у справі залишив на розгляд суду.

Відповідачі - ТОВ «Грінвіч Фіш» та ОСОБА_1, в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи відповідачі повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з частиною другою статті 118 Цивільного процесуального кодексу України, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Виходячи з предмету спору, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» пред'явило вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш» та ОСОБА_1, як солідарних боржників, про стягнення заборгованості за Кредитним договором №MKLNU3.143359.002 від 17 липня 2013 року в розмірі 829 885 грн. 22 коп.

Як роз'яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17 КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12 ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Відповідно до частини першої ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта господарської діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи характер спірних правовідносин та зважаючи на те, що за суб'єктним складом сторони процесу (позивач та відповідач) є юридичними особами, тому цей спір є господарсько-правовим, що зумовлює розгляд спору в порядку господарського судочинства.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року в справі №6-745ц15, тому в силу положень ч.1 ст.360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену правову норму, та для всіх судів України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження по цивільній справі за позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині позовних вимог, які пред'явлено до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш», оскільки в цій частині спірні правовідносини, які виникли між суб'єктами господарювання, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, що не позбавляє позивача звернутись з окремим позовом в порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись п.2 ч.1 ст.205, ст.ст. 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, -

у х в а л и в :

Закрити провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині позовних вимог, які пред'явлено до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш».

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я :