Постанова № 69348050, 03.10.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" жовтня 2017 р. Справа № 903/178/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2017 року у справі № 903/178/17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондарєв С.В., судді Слободян О.Г., Костюк С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій"

до Луцької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про визнання договору оренди поновленим та додаткової угоди укладеною

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4, за довіреністю, Гітун Н.І., за довіреністю,

відповідача - Лабінська Л.О., за довіреністю,

третіх осіб - ОСОБА_7, за договором, за довіреністю,

ОСОБА_8 - ОСОБА_4, за довіреністю,

В судовому засіданні від 03.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Луцької міської ради про визнання договору оренди поновленим та додаткової угоди укладеною, в якому просило суд визнати поновленим договір оренди землі від 15.02.2005 року, зареєстрований Волинською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 15.02.2005 року за № 289, укладений між ПрАТ "ВОПАС" та Луцькою міською радою, на той самий строк і на тих самих умовах, які були встановлені договором та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 15.02.2005 року за № 289) на таких умовах:

"Луцька міська рада, іменована в подальшому орендодавець, з однієї сторони та ПАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" в особі Голови правління Потапчука Івана Матвійовича, який діє на підставі статуту, іменоване в подальшому орендар, з іншої сторони, згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренди землі" уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів оренди від 15.02.2005 року за № 289 (в подальшому-договір) про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 15.02.2005 року за № 289) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищезазначеного договору, не змінені цією угодою, залишаються в такому ж вигляді, в якому вони викладені в договорі оренди землі від 15.02.2005 року № 289.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 15.02.2005 року за № 289).

Додаткова угода складена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Реквізити сторін

Орендодавець-Луцька міська рада.

Орендар - ПАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" (адреса:43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Львівська, буд. 148; код ЄДРПОУ 03113130) в особі Голови правління Потапчука Івана Матвійовича.".

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.06.2017 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги останнього.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав повністю та просив останню задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги з підстав, зазначених у письмовому відзиві, просила оскаржуване рішення залишити без змін.

Щодо клопотання про залучення ФОП ОСОБА_8 до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, колегія суддів вважає за доцільне його відхилити, оскільки, в силу статті 27 ГПК України суд не вбачає впливу рішення у даній справі на права та обов'язки заявника. При цьому, апеляційним судом береться до уваги наступне: ФОП ОСОБА_8 мотивує клопотання тим, що оскаржуване судове рішення у даній справі стосуються її прав як інвестора будівництва об'єкта нерухомості за договором № 015/54 про інвестування від 20.12.2011 року, укладеного з ПрАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій"; місцевим господарським судом при вирішенні даного спору, з огляду на предмет та підставу заявленого позову, не досліджувалось питання щодо порушених майнових прав, законних інтересів та понесених витрат ФОП ОСОБА_8; як у мотивувальній, так і у резолютивній частині оскаржуваного судового рішення відсутні будь-які висновки щодо прав або обов'язків ФОП ОСОБА_8 стосовно сторін у справі; ФОП ОСОБА_8 не навела доводів та аргументів про те, яким чином порушуються її права та охоронювані законом інтереси договором оренди земельної ділянки, стороною якого вона не є. Крім того, ФОП ОСОБА_8, яка вважає себе інвестором будівництва торгового комплексу, вправі звернутися до суду з самостійним позовом для захисту прав та інтересів, які остання вважає порушеними.

Крім того, в судовому засіданні 15.08.2017 року представником скаржника було заявлено клопотання про призначення судової технічної експертизи по справі.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до частин 2, 3 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Дослідивши мотиви скаржника, викладені ним у заявленому клопотанні про призначення судової технічної експертизи у справі, колегія суддів дійшла висновку про недоцільність призначення експертизи та наявність усіх необхідних доказів у справі для розгляду справи по суті, а відтак, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, апеляційний суд встановив наступне.

Предметом спору є визнання поновленим договору оренди землі від 15.02.2005 року, зареєстрованого Волинською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 15.02.2005 року за № 289, укладений між ПрАТ "ВОПАС" та Луцькою міською радою, на той самий строк (десять років з 15.02.2015 року по 15.02.2025 року) і на тих самих умовах, які були встановлені договором та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 15.02.2005 року за № 289) на вказаних вище умовах.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову про визнання вищевказаного договору поновленим на підставі того, що в спірних правовідносинах має місце зміна істотних умов договору, відтак, суд першої інстанції при вирішенні спору не вбачав підстав для визнання поновленим договору оренди землі від 10.02.2005 року, зареєстрованого Волинською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 10.02.2005 року за № 289, укладеного між ПрАТ "ВОПАС" та Луцькою міською радою, на той самий строк (десять років з 15 лютого 2015 року по 15 лютого 2025 року) і на тих самих умовах, які були встановлені договором та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 10.02.2005 року за №2 89).

Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що дійсно, як вірно встановлено судом першої інстанції між ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799" та Луцькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування автостанції площею 26 225 м2 за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_1. Згідно п. 8 договір оренди земельної ділянки укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

І позивачем і відповідачем до матеріалів справи були подані оригінали вказаного договору, які у них наявні.

Судом першої інстанції було досліджено той факт, що дата укладення даного договору у екземплярах, які наявні у сторін, різні, крім того, і різний номер та дата реєстрації даного договору в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди.

Зважаючи на вказані обставини, судом першої інстанції ухвалою від 10.05.2017 року було витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Волинській області докази, щодо дати реєстрації договору оренди землі.

Як вбачається з Книги № 3 реєстрації договорів оренди землі юридичних та фізичних осіб на території Луцької міської ради Волинської області (з реєстраційного номера 103-334) за 2003 - 2005рр., договір для обслуговування автостанції з кадастровим номером земельної ділянки НОМЕР_1 зареєстрований у державному реєстрі 10.02.2005 року, реєстраційний номер 289.

Зазначений факт також підтверджується наявною у матеріалах справи відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на запит відповідача, відповідно до якої Управління повідомило про те, що договір оренди земельної ділянки площею 26225 м2 для обслуговування автостанції зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі юридичних та фізичних осіб за № 289 від 10.02.2005 року, у той час, як зі змісту позовної заяви ПАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" вбачається, що останнє просило визнати поновленим договір оренди землі від 15.02.2015 року.

Зважаючи на вказані обставини, позов ПАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" про визнання поновленим договору оренди землі від 15.02.2015 року не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи лише наявні докази реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 26225 кв.м. для обслуговування автостанції зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі юридичних та фізичних осіб за № 289 від 10.02.2005 року.

Згідно ст. 18 Закону "Про оренду землі", чинної станом на лютий місяць 2005 року, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відтак, встановивши факти відсутності державної реєстрації договору оренди від 15.02.2005 року, місцевий господарський суд мав на цій підставі відмовити в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, враховуючи той факт, що відмова в задоволенні позову з інших підстав, ніж зазначені в рішенні суду першої інстанції в силу ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення в силі та відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, скаржник послався на розгляд справи судом першої інстанції, на думку скаржника, у незаконному складі колегії суддів внаслідок порушення автоматизованого порядку розподілу справ в суді першої інстанції.

Листом від 06.09.2017 року судом апеляційної інстанції у господарського суду Волинської області було витребувано пояснення щодо здійснення авторозподілу справи № 903/178/17.

У відповідь на лист від 06.09.2017 року на адресу апеляційного господарського суду від господарського суду Волинської області надійшов лист, в якому зазначено про відсутність здійснення будь-якого ручного коригування, яке могло б спричинити виключення з автоматичного розподілу одного чи декількох суддів, а автоматизований розподіл відбувся відповідно до алгоритму роботи комп'ютерної програми "Діловодство спеціаліалізованого суду", втручання до якої неможливе будь-яким працівником суду. На підтвердження викладеного до листа додано звіт про невтручання за період з 24.02.2017 року по 24.02.2017 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про незаконність розгляду справи судом першої інстанції, такі твердження скаржника спростовуються вищевказаними доказами, а тому судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" залишити без задоволення, а на рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2017 року у справі № 903/178/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.