Рішення № 69347938, 04.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р.Справа № 916/2040/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курко Д,В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 15.02.2017р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Картон Україна до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай про стягнення 56 717,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Юг Картон Україна (далі по тексту ТОВ „Юг Картон Україна) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай (далі по тексту ТОВ „Одеський коровай) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 56 717,77 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 28 690,07 грн., пені у розмірі 27 255,56 грн., трьох відсотків річних у розмірі 446,99 грн., збитків від інфляції у розмірі 325,15 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р. зобовязань в частині сплати вартості поставленого товару.

29.09.2017р. ТОВ „Юг Картон Україна було подано до господарського суду заяву (вх. №2-5202/17) про зменшення розміру позовних вимог до ТОВ „Одеський коровай, у звязку зі сплатою останнім суми основного боргу. У поданій до суду заяві позивач просив суд стягнути із відповідача пеню у розмірі 27 255,56 грн., три відсотки річних у розмірі 446,99 грн. та збитки від інфляції у розмірі 325,15 грн. Заява про зменшення розміру позовних вимог була прийнята до розгляду господарським судом як остаточна, оскільки приписами ст. 22 ГПК України позивачу надано право до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач заперечував проти позову посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Зокрема, ТОВ „Одеський коровай наголошувало про відсутність підстав для стягнення трьох відсотків річних та збитків від інфляції, з огляду на порушенням з боку позивача зобовязань, прийнятих на себе за договором поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р. в частині передання передбачених умовами договору документів. Щодо позовних вимог ТОВ „Юг Картон Україна в частині стягнення пені, то відповідач просив суд відмовити у їх задоволенні, у звязку із нарахуванням позивачем пені у розмірі більшому, ніж це встановлено Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.04.2016р. між ТОВ „Юг Картон Україна (Постачальник) та ТОВ „Одеський коровай (Покупець) було укладено договір поставки № ГКУ-119, у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник поставляє та передає партіями у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує на умовах даного договору гофрокартонну продукцію, в подальшому за текстом договору товар, вказаний у замовленнях та видаткових накладних (специфікація). Ціни на товар за цим договором не можуть змінюватись в односторонньому порядку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.7 договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р. Постачальник постачає товар на умовах DDP у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс (у редакції 2010р.), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору. Строк поставки товару складає 14 календарних днів з моменту подання Покупцем замовлення згідно з п. 11.2 цього договору. Передання та приймання товару здійснюється на підставі видаткової накладної, яка підписується обома сторонами та є невідємною частиною цього договору. На кожну партію товару Постачальник надає Покупцю документи, що підтверджують якість товару відповідно до вимог чинного законодавства, а також свідоцтво про походження товару.

Умовами п. п. 2.2, 2.3 договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р. розрахунки за цим договором за товар здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата товару здійснюється Покупцем протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно з п. 7.1 договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2017р. включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання своїх зобовязань.

На виконання умов договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р., укладеного між сторонами по справі, а також специфікації до договору, ТОВ „Юг Картон Україна було поставлено ТОВ „Одеський коровай відповідний товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною №ЮКУ000210 від 25.01.2017р. та видатковою накладною №210 від 25.01.2017р. на суму 48 831,48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Одеський коровай було оплачено вартість поставленого позивачем товару із порушенням стоків, встановлених умовами договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р., у звязку з чим, ТОВ „Юг Картон Україна було поданого до господарського суду позовну заяву про стягнення із відповідача пені, трьох відсотків річних та збитків від інфляції.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ТОВ „Одеський коровай до сплати 3% річних в сумі 446,99 грн., які були розраховані позивачем на суму основного боргу у розмірі 28 690,07 грн., сплачену відповідачем під час розгляду справи, за період з 03.02.2017р. по 11.08.2017р. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних господарський суд зазначає про його правильність та обґрунтованість, у звязку з чим, позовні вимоги ТОВ „Юг Картон Україна у названій частині підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 325,15 грн. через порушення останнім власних зобовязань у спірних правовідносинах. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, розрахованих на суму боргу у розмірі 28 690,07 грн., за період з лютого 2017р. по липень 2017р., господарський суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу за вказаний період складають 2 004,59 грн.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З огляду на вищезазначене, з ТОВ „Одеський коровай на користь ТОВ „Юг Картон Україна підлягають стягненню збитки від інфляції у розмірі 325,15 грн., розмір яких розраховано позивачем, що має наслідком задоволення позовних вимог останнього у названій частині.

Відповідно до п. 4.4 договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р. за прострочення здійснення розрахунку за товар Покупець зобовязаний виплатити на користь Постачальника пеню в розмірі 0,5 % від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

З посиланням на умови договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р. та приписи чинного законодавства України, позивачем було нараховано ТОВ „Одеський коровай до сплати пеню за порушення строків оплати вартості поставленого товару у розмірі 27 255,56 грн., яка була розрахована позивачем на прострочену суму заборгованості за період з 03.02.2017р. по 11.08.2017р.

Відповідно до ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд зазначає, що в силу положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 343 ГК України, з особи, винної у порушенні грошового зобовязання, підлягає стягненню пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Підсумовуючи вище викладене, позовні вимоги ТОВ „Юг Картон Україна до ТОВ „Одеський коровай в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 3 774,51 грн., яка була розрахована господарським судом на суму простроченої заборгованості за період з 03.02.2017р. по 11.08.2017р. із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

При цьому, судом відхиляються доводи ТОВ „Одеський коровай в частині посилання на умови п. 3.12 договору поставки №ГКУ-119 від 21.04.2016р., якими встановлено обовязок Постачальника передати Покупцю оригінали первинних документів та право Покупця припинити виконання грошового зобовязання у випадку неотримання таких документів, оскільки в матеріалах справи наявні первинні документи підписані представником відповідача про отримання товарно-матеріальних цінностей, у звязку з чим, відповідач зобовязаний оплатити товар з моменту його отримання у строк, обумовлений договором. Викладене свідчить про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача трьох відсотків річних та збитків від інфляції, розрахованих позивачем у порядку ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Одеський коровай перед ТОВ „Юг Картон Україна в загальній сумі 4 546,65 грн., яка складається із пені у розмірі 3 774,51 грн., трьох відсотків річних у розмірі 446,99 грн. та збитків від інфляції у розмірі 325,15 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищезазначене, позов товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Картон Україна до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай підлягає частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача пені у розмірі 3 774,51 грн., трьох відсотків річних у розмірі 446,99 грн. та збитків від інфляції у розмірі 325,15 грн. відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546-549, 610 612, 615, 617, 625, 627, 629, 662, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 230-232, 233, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зменшення товариством з обмеженою відповідальністю „Юг Картон Україна розміру заявлених позовних вимог під час розгляду справи, господарський суд зазначає, що решта суми судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай /65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, ідентифікаційний код 39300003/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Юг Картон Україна /43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 3, ідентифікаційний код 40278170/ пеню у розмірі 3 774,51 грн. /три тисячі сімсот сімдесят чотири грн. 51 коп./, три відсотки річних у розмірі 446,99 грн. /чотириста сорок шість грн. 99 коп./, збитки від інфляції у розмірі 325,15 грн. /триста двадцять пять грн. 15 коп./, судовий збір у розмірі 128,26 грн. /сто двадцять вісім грн. 26 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 05 жовтня 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна