Постанова № 69347877, 02.10.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р. Справа№ 910/14747/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

за участю представників:

від позивача - Яковлева Л.В., довіреність №б/н від 27.07.2017;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 про повернення позовної заяви у справі №910/14747/17 (суддя Пінчук В.І) за позовом приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест" до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про:

- зобов'язання відповідача укласти з позивачем договори купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил України на вторинному ринку) від 16.12.2016р., предметом яких виступають квартири №№2, 13, 24, 35, що розташовані у будинку за адресою: провулок Лікарняний, 10, м.Козятин, Вінницька область, на погоджених умовах;

- зобов'язання відповідача зареєструвати у порядку та строки, передбачені законодавством України, у Державній казначейській службі України бюджетне зобов'язання за 2017 рік на підставі укладених із позивачем договорів купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил України на вторинному ринку) від 16.12.2016р., предметом яких виступають квартири №№2, 13, 24, 35, що розташовані у будинку за адресою: провулок Лікарняний, 10, м. Козятин, Вінницька область, на погоджених умовах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі №910/14747/17 позовну заяву приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест" повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

При прийнятті вищезазначеної ухвали суд виходив з того, що позивачем було оплачено судовий збір у розмірі меншому ніж встановлено законодавством. При цьому, суд зазначив, що заявлено майнову та немайнові вимоги.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 скасувати, а справу №910/14747/17 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 02.10.2017 надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи належне повідомлення відповідача, а також з огляду на закінчення встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строку для розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню з наступних підстав.

Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі №910/14747/17 позивачу було повернуто без розгляду позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест" заявлені декілька вимог: майнову та немайнові, зокрема зобов'язати відповідача укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна (4 квартири) та зобов'язати відповідача зареєструвати бюджетне зобов'язання за 2017 рік на підставі укладених договорів купівлі-продажу 4 квартир.

Як вказано в ухвалі, судовий збір сплачений лише за немайнові вимоги у розмірі 8000,00 грн.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з наведеним висновком господарського суду першої інстанції в частині того, що позивачем було заявлено майнову вимогу, а також вважає необґрунтованим посилання суду на сплату судового збору у меншому аніж встановлено законом розмірі, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2017р. встановлено у розмірі 1600,00 грн.

З огляду на викладене, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1600,00 грн.

В позовній заяві позивач заявляє вимоги про:

- зобов'язання відповідача укласти з позивачем договори купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил України на вторинному ринку) від 16.12.2016р., предметом яких виступають квартири №№2, 13, 24, 35, що розташовані у будинку за адресою: провулок Лікарняний, 10, м. Козятин, Вінницька область, на погоджених умовах;

- зобов'язання відповідача зареєструвати у порядку та строки, передбачені законодавством України, у Державній казначейській службі України бюджетне зобов'язання за 2017 рік на підставі укладених із позивачем договорів купівлі-продажу нерухомого майна в регіонах України (квартири для військовослужбовців Збройних Сил України на вторинному ринку) від 16.12.2016р., предметом яких виступають квартири №№2, 13, 24, 35, що розташовані у будинку за адресою: провулок Лікарняний, 10, м.Козятин, Вінницька область, на погоджених умовах.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи, що позивач за першою вимогою фактично просить зобов'язати відповідача укласти з ним 4 окремі договори купівлі-продажу, суд приходить до висновку, що при подачі вказаної позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест" мало сплатити судовий збір за 4 немайнові вимоги.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача зареєструвати у порядку та строки, передбачені законодавством України, у Державній казначейській службі України бюджетне зобов'язання за 2017 рік на підставі укладених із позивачем договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Вказана вимога є також немайновою та повинна оплачуватись судовим збором у розмірі 1 600 грн.

З огляду на положення п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви становить 8 000,00 грн. (1 600 грн. х 5).

При цьому, вказана сума була визначена ухвалою суду від 06.07.2017 у справі №910/10786/17, якою позивачу повернуто позовну заяву.

Позивачем було усунено недолік та сплачено судовий збір у зазначеній сумі, проте суд першої інстанції дійшов висновку про його сплату у меншому аніж встановлено законом розмірі, незважаючи при цьому на встановлення такого розміру попередньою ухвалою суду.

Отже, місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність процесуальних підстав для повернення позовної заяви без розгляду, чим всупереч приписам статті 19 Конституції України, обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених частиною 3 статті 129 Конституції України.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування в даному випадку місцевим господарським судом пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України є неправомірним.

За наведених обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Тому, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню та відповідно справа №910/14747/17 - передачі на розгляд до господарського суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви в порядку, визначеному Розділом IX Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення повинно бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивачем за подання до суду апеляційної скарги було сплачено судовий збір.

Згідно ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Карпати-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 про повернення позовної заяви у справі №910/14747/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі №910/14747/17 скасувати.

3. Справу №910/14747/17 передати на розгляд до господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви в порядку, визначеному Розділом IX Господарського процесуального кодексу України.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова