Постанова № 69347763, 02.10.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р.Справа № 914/1212/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді:Якімець Г.Г.,

суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) не зявився

від відповідача не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради»

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2017 року (підписане 24.07.2017 року), суддя Петрашко М.М.

у справі № 914/1212/17

за позовом Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради», м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт», м. Львів

про стягнення 11 412, 84 грн.

в с т а н о в и в :

16 червня 2017 року Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів Львівської міської ради» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт» про стягнення 11 412,84 грн., з яких: 9 176,31 грн. борг за надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, 1 860 інфляційні втрати та 376,53 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18 липня 2017 року по справі №914/1212/17 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що суду не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують договірні відносини між сторонами щодо відшкодування витрат на оплату послуг з постачання теплової енергії чи звернення позивача до ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» з пропозицією укласти договір (офертою), у встановленому законом порядку договір між сторонами не укладено, позивач ініціативи щодо його укладення не проявляв, поряд з тим, позивач не надав суду докази укладення з відповідачем будь-яких інших договорів, зокрема, на відшкодування витрат на оплату послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді та доказів погодження відповідачем будь-яких договорів, додатків до договорів тощо, укладених між позивачем та теплопостачальною організацією.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів Львівської міської ради» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2017 року по справі №914/1212/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт» 11 412,84 грн. заборгованості. Зокрема, зазначає, що відповідач періодично сплачував кошти за спожиту електроенергію, що свідчить про факт прийняття ним пропозиції позивача щодо укладення договору. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 9 176,31 грн. боргу за надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 25 листопада 2015 року по 11 січня 2016 року, 1 860 інфляційних втрат та 376,53 грн. 3% річних.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується підписами останніх на формулярі про оголошення перерви.

У п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року розяснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їхньої відсутності.

У попередньому судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2017 року по справі №914/1212/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт» 11 412,84 грн. заборгованості.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначав, що підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу немає, оскільки між сторонами не укладено договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, також не укладено і договору на відшкодування витрат на оплату послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді, у звязку з чим, позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2015 року між ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» (в тексті договору споживач) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» (в тексті договору теплопостачальна організація) укладено договір №1842/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого, теплопостачальна організація взяла на себе обовязок постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У додатках №1 та №2 до Договору сторонами погоджено обсяги постачання теплової енергії та схему розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між теплопостачальною організацією і споживачем.

Відповідно до акту про включення системи теплоспоживання від 25.11.2015 року (додаток до Договору) система теплоспоживання на опалювальний сезон 2015/2016 роки включена з 25 листопада 2015 року, зокрема, і в приміщенні ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» за адресою: пл. Галицька, 15.

В матеріалах справи містяться рахунки за теплову енергію за листопад-грудень 2015 року та січень-лютий 2016 року згідно угоди №1842Г від 25 листопада 2015 року, виставлені ЛМКП «Львівтеплоенерго» позивачу.

Згідно з актом обстеження системи опалення від 11 січня 2016 року, складеним майстром ГРТМ ОСОБА_2, слюсарем ГРТМ ОСОБА_3, в.о. директора «Агенція ресурсів Львівської міської ради» ОСОБА_4М.) в нежитловому приміщенні ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» за адресою: пл. Галицька, 15 відєднано від системи опалення з видимим розривом трубопроводів частину споживачів, зокрема, і «Липовий цвіт».

У претензії вих.№1007-28/08 від 15 серпня 2016 року позивач просив відповідача протягом 7-ми днів, але не пізніше ніж до 31 серпня 2016 року, погасити заборгованість за послуги теплопостачання у період з 25 листопада 2015 року по 11 січня 2016 року в розмірі 9 176,31 грн.

У звязку з невиконанням вимог претензії, Львівське комунальне підприємство «Агенція ресурсів Львівської міської ради» у червні 2017 року звернулось до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт» 11 412,84 грн., з яких: 9 176,31 грн. борг за надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, 1 860 інфляційні втрати та 376,53 грн. 3% річних.

11 липня 2017 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією щодо погашення вказаної вище заборгованості.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

У п.1 ч.1 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.ч.1,2 ст.181 ГК України).

Судом встановлено, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами укладення між сторонами договору, як і не підтверджено звернення до відповідача з пропозицією щодо укладення такого договору.

Поряд з тим, з пояснень представника позивача вбачається, що між позивачем та іншими субспоживачами, яким надавались послуги з постачання теплової енергії, укладено договори на відшкодування витрат на оплату послуг з постачання теплової енергії, на підставі яких і здійснювались розрахунки з такими субспоживачами.

Докази звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти такий договір в матеріалах справи відсутні.

Одночасно колегія суддів звертає увагу, що відповідач не є стороною договору №1842/Г від 25 листопада 2015 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, який укладено між позивачем та ЛМКП «Львівтеплоенерго», а виставлені рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії, що долучені позивачем до матеріалів справи, не свідчать про обовязок відповідача такі рахунки оплачувати, зважаючи на відсутність між сторонами будь-яких договірних відносин, які б регулювали дане питання.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем такі обставини не доведено належними та допустимими доказами.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» до ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт» про стягнення 11 412,84 грн., з яких: 9 176,31 грн. борг за надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, 1 860 інфляційні втрати та 376,53 грн. 3% річних.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи все зазначене вище, доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та необґрунтованими.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 18 липня 2017 року по справі №914/1212/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/1212/17 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 05.10.2017 року

Головуючий-суддяЯкімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_5