Ухвала суду № 69347433, 28.09.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65032, м.Одеса, пр.Шевченка, 4, тел. /0482/ 280-583

_______________________

УХВАЛА

ПРО ВЖИТТЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

"28" вересня 2017 р.

№ 916/2356/17

Суддя господарського суду Одеської області Оборотова О.Ю., розглянувши заяву Компанії АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) від 26.09.2017р. за вх.№ 4-28/17 до Відкритого акціонерного товариства "ДОНРІЧФЛОТ"

про вжиття запобіжних заходів

ВСТАНОВИВ:

26.09.2017р. Компанія АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) звернулась до господарського суду Одеської області із заявою за вх. № 4-28/17 про вжиття запобіжних заходів, у якій заявник просить суд вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на судно SIBIRSKIY-2112 (ІМО 7811044, зареєстрованим під прапором держави – Російська Федерація), власником якого є Відкрите акціонерне товариство "ДОНРІЧФЛОТ", що знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, шляхом його затримання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2017р. заяву АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду.

Розглянувши заяву Компанії АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) та дослідивши документи, подані на її підтвердження, проаналізувавши нижченаведені положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.16 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна.

За положеннями п.п.к п.1 ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, ратифікованої згідно Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-VI від 07.09.2011р. „морська вимога” означає вимогу, що виникає на підставі поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються.

Згідно ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1. Судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним. Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв'язку з такими морськими вимогами. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна. (ч.ч.1, 3, 4 ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року).

Судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України (ч.ч.1, 2 ст.41 КТМ України).

Відповідно до п.13 ч.1 ст.42 КТМ України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога, зокрема, у зв'язку з постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його.

Згідно з інформацією яка знаходиться у вільному доступі EQUASIS (http://www.equasis.org/), угодою між Заявником та Боржником, Відкрите акціонерне товариство "ДОНРІЧФЛОТ" є власником Судна.

Згідно з інформацією електронної бази морських суден MARINETRAFFIC та враховуючи межі акваторії морського порту Іллічівськ, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1278, Судно на даний час знаходиться в акваторії Іллічівського морського порту.

09.12.2015р. компанія АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.), як виконавець, та ВАТ «ДОНРІЧФЛОТ» (ОАО «ДОНРЕЧФЛОТ»), як замовник, уклали Договір № 15-5ІВ-12 (надалі - «Договір»), предметом якого, відповідно до пункту 1 цього Договору, є виконання Заявником ремонтних робіт відносно Судна.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна робіт за цим договором визначена –сторонами у додатку № 1 до цього договору та складає 539 743,87 доларів США.

Згідно пункту 3.2 Договору, зміна ціни, зазначеної у п. 3.1 Договору, здійснюється за згодою Сторін, а також у випадках, передбачених цим договором. При цьому сторони підписують додаткову ремонтну відомість, у якій зазначається ціна додаткових ремонтних зобіт. Кінцева ціна ремонту закріплюється у виконавчій ремонтній відомості та в протоколі ціни, які підписуються обома сторонами.

Протоколом ціни від 20.07.2017р. з виконавчою ремонтною відомістю від 20.07.2017р. сторони Договору погодили кінцеву вартість ремонту Судна в розмірі 748 994,58 доларів США.

Пунктом 3.4 Договору, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від

20.07.2017р. № 15-SІВ-12-d7, визначено, що оплата здійснюється дванадцятьма рівними платежами щомісяця, в продовж дванадцяти місяців з дати підписання Акту приймання Судна з ремонту.

Додатковою угодою від 20.07.2017р. cторони також погодили доповнити пункт 3.4 Договору положенням згідно якого у випадку порушення Замовником строку здійснення будь-яких двох із зазначених платежів (повністю або частково), строки здійснення всіх наступних за останім з них по графіку платежів вважаються такими, що настали та підлягають сплаті в останній день строку встановленого графіком для здійснення останього із двох платежів, за якими порушено строк.

Згідно пункту 2.3 Договору приймання судна в ремонт та приймання судна з ремонту оформлюється сторонами актом приймання судна в ремонт та актом приймання судна з ремонту відповідно. При цьому датою початку (закінчення) ремонту є дата, зафіксована сторонами в акті приймання судна в ремонт (акті приймання судна з ремонту), якщо інше не встановлено цим Договором.

Боржник підписав Акт приймання судна з ремонту від 20.07.2017 р. без зауважень щодо кількості та якості виконаних робіт.

Наведене свідчить про те, що Заявник зі свого боку в повному обсязі та в належні терміни виконав свої зобов'язання перед Судновласником, здійснивши роботи по ремонту Судна в належному обсязі.

22.08.2017р. Заявник виставив Судновласнику рахунок № 17-5ІВ-19-08-01 на оплату трьох щомісячних платежів на загальну суму 187 248,66 доларів США за ремонт Судна на підставі Договору № 15-5ІВ-12 від 09.12.2015 р. з урахуванням додаткової угоди.

Враховуючи погоджену сторонами кінцеву вартість ремонтних робіт та умови здійснення оплати, в тому числі настання строку сплати всієї суми у зипадку прострочення оплати будь-яких двох платежів як її складових, станом на дату подання заяви заборгованість Судновласника перед Заявником становить 748 994,58 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб (ч.1 ст.43-2 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 6 ст.43-4 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання. У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Відповідно до ст.43-4 ГПК України, господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду.

Відповідно до ст.43-6 ГПК України, ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави в повному розмірі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 р. N 01-8/251 „Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів” Відповідно до частини четвертої статті 43 4 ГПК господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду.

Враховуючи викладене, та те, що судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника права морської вимоги до боржника, а як наслідок виникнення права на арешт судна SIBIRSKIY-2112 (ІМО 7811044, зареєстрованим під прапором держави – Російська Федерація), тривалу несплату, що вказує на імовірність в подальшому утруднення виконання судового рішення за умови подання заявником відповідного позову.

Задля уникнення можливості зловживання правом на застосування запобіжних заходів господарський суд Одеської області вважає за необхідне забезпечити вимогу АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) заставою яка визначається у розмірі 50% від суми вимоги в розмірі 374497,29 дол. США відповідно до офіційного курсу долару США встановленому Національним банком України на момент звернення заявника, а саме на 26.09.2017р. в гривневому еквіваленті складає 9855513,73грн.

Керуючись ст. 43-1, 43-4,43-6, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на судно.

2. Накласти арешт на судно SIBIRSKIY-2112 (ІМО 7811044, зареєстрованим під прапором держави – Російська Федерація), яке належить компанії Відкритому акціонерному товариству "ДОНРІЧФЛОТ" (вул. Радянська,63, Ростов-на-Дону, Російська Федерація, 344019) та знаходиться в акваторії Іллічівського морського торговельного порту.

3. Зобов’язати Компанію АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) забезпечити вимогу заставою у сумі 9855513,73грн. шляхом внесення цієї суми на депозит № 37319096005416 Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. МФО 820172. Код ЄДРПОУ 03499997.

4. Ухвала підлягає виконанню негайно з моменту внесення повної суми на на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області (№37319096005416 в УДКСУ у м. Одеса, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03499997).

5. Зобов’язати АРКОС СЕРВІСЕЗ ЛТД. (ARCOSE SERVICES LTD.) на протязі п’яти днів подати відповідну позовну заяву до господарського суду Одеської області.

Згідно ст.43-8 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу про вжиття запобіжних заходів може бути подано апеляційну скаргу. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її винесення.

У разі неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений ч.3. ст.43-3 ГПК України запобіжні заходи припиняються.

Суддя О.Ю. Оборотова