Постанова № 69346443, 04.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 911/4610/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Полякова Б.М., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі" на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року Господарського суду Київської області від 20.12.2016 року у справі Господарського суду№ 911/4610/15 Київської області за позовом ОСОБА_4доДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі"про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненнів межах справи про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі"

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20 грудня 2016 року (суддя Наріжний С.Ю.) у справі № 911/4610/15 вимоги ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в межах справи про банкрутство "Регіональні теплові мережі" задоволено частково та вирішено стягнути на користь заявника 3 922,44 грн. заборгованості з компенсації за невикористану відпустку та 59 006,07 грн. середнього заробітку за час затримки при звільненні. В частині заявлених вимог про стягнення 28 851,69 грн. заборгованості з компенсації за невикористану відпустку провадження припинено.

Постановою від 27 лютого 2017 року Київський апеляційний господарський суд (судді: Остапенко О.М. - головуючий, Верховець А.А., Сотніков С.В.) ухвалу Господарського суду Київської області від 20 грудня 2016 року у справі № 911/4610/15 залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними документами, скаржник Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 20 грудня 2016 року у справі № 911/4610/15 та прийняти нове рішення, яким в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні у зв'язку з відсутністю предмету спору припинити провадження у справі, а в частині стягнення середнього заробітку за затримку виплати компенсації при звільненні відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Доводи касаційної скарг зводяться до неповного з'ясування судами обставин справи та порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 9, 617, 263 Цивільного кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як встановлено судами, в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4610/15 за заявою ДП "Регіональні електричні мережі" про визнання його банкрутом за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом про банкрутство.

В межах даної справи про банкрутство боржника ОСОБА_7 заявлено вимогу про стягнення заборгованості з компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, згідно якої позивач просить суд стягнути 32 774,13 грн. компенсації за невикористану відпустку та 59 006,07 грн. середнього заробітку за період з 15.08.2015 року по 29.12.2015 року.

Судами встановлено, що з лютого 2015 року до дати звільнення ОСОБА_4 на підставі наказу генерального директора ДП "Регіональні електричні мережі" від 24.12.2014 № 375 "Про переміщення Донецької та Луганської філій з території проведення АТО", робоче місце позивача як і робочі місця іншого промислово-виробничого персоналу філії, знаходилося в будівлі апарату управління Донецької філії у м. Димитров (Мирноград), пр. Кузнецький, 1-Б, де позивач у зазначений період часу фактично виконував свої трудові обов'язки. На території вказаного міста антитерористична операція (2014-2016) не проводилася (близько 100 км. від м. Донецька).

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

В зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій критично оцінили та не прийняли до уваги поданий боржником висновок Донецької Торгово-промислової палати № 1019/12-12/03 від 16.07.2015 року щодо наявності обставин форс-мажору в даному випадку, оскільки вказаний висновок стосується податкових зобов'язань підприємства-боржника, а не трудових правовідносин між ОСОБА_7 та ДП "Регіональні електричні мережі".

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що вказаний висновок не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, визначеним законодавством, а звільнення позивача відбувалося в м. Мирноград, а не на непідконтрольній органам державної влади України території.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до копії наказу № 83/к від 16.07.2015 року про звільнення ОСОБА_4, підписаного уповноваженою особою - в.о. директора Вагісом В.В., чітко вказано кількість днів невикористаної відпустки позивача, а відтак, на думку судів, у адміністрації підприємства була інформація і всі законні підстави для здійснення розрахунку з позивачем.

Разом з тим, на підставі проведеної оплати частини компенсації за невикористану відпустку у розмірі 28 851,69 грн. відповідачем на картковий рахунок позивача 19.09.2016, судами правомірно припинено провадження у справі за позовом ОСОБА_4 в цій частині.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 компенсації за невикористану відпустку в сумі 3 922,44 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 15.08.2015 року по 29.12.2015 року в розмірі 59 006,07 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 20 грудня 2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2017 року, прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії ДП "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 20 грудня 2017 року у справі № 911/4610/15 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Б.М. Поляков

В.Я. Погребняк