Ухвала суду № 69342271, 05.10.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/2818/17 05.10.2017 05.10.2017 05.10.2017

Провадження №22-ц/784/2115/17

Справа № 488/2818/17-ц Головуючий у першій інстанції-Лазарева Г.М.

Провадження № 22-ц/784/2115/17 Доповідач апеляційної інстанції- Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Коломієць В.В.,

суддів: Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем Шагай О.А.,

за участю заявника ОСОБА_1, представника боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2017 року про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

У С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Океан-Судоремонт» 112518 грн. 84 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

11 серпня 2017 року суддею Корабельного районного суду м. Миколаєва видано судовий наказ та цього ж дня надіслано його на адресу ТОВ «Океан-Судоремонт».

30 серпня 2017 року ТОВ «Океан-Судоремонт» звернулось з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Представник боржника посилався на те, що судовий наказ підприємством не отримано, а тому він не набрав законної сили та передчасно передано на виконання. Проте постановою державного виконавця Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти боржника. Виконання виконавчого документа, який не набув чинності, є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2017 року судовий наказ визнано таким, що не підлягає виконанню, та постановлено повернути його без виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви. Апелянт посилався на те, що ухвала суду є перепоною у завершенні судового провадження та порушує його конституційне «право на суд».

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

За загальними правилами статті 369 ЦПК суд, який видав виконавчий лист, може за певних обставин як виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, так і визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Наведені в цій нормі підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на матеріально-правові (добровільне виконання, припинення зобовязань переданням відступного, зарахуванням, прощенням боргу тощо) та процесуальні, до яких, зокрема, можна віднести помилкову видачу виконавчого листа за рішенням, яке не набуло законної сили ( узагальнення ВССУ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, повязаних з виконанням судових рішень у цивільних справах»).

Наказне провадження є одним з видів судового провадження у цивільному судочинстві, правила якого передбачені розділом ІІ ЦПК.

За правилами цього розділу наслідком розгляду окремої категорії справ у спрощеному порядку є видача судового наказу, який є особливою формою судового рішення ( стаття 95 ЦПК).

Особливості цієї форми судового рішення визначаються змістом судового наказу, який урегульовано статтею 103 ЦПК.

За положенням частини 2 статті 103 ЦПК судовий наказ (на відміну від рішення суду у позовному провадженні) має відповідати вимогам до виконавчих документів, встановленим Законом «Про виконавче провадження» та обовязково містить положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили і строк предявлення судового наказу до виконання до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для предявлення до виконання.

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили ( частина 3 статті 103 ЦПК).

Отже, за змістом судовий наказ є одночасно і судовим рішенням і виконавчим документом.

На судові накази поширюються положення щодо вирішення процесуальних питань, повязаних з виконанням судового наказу, зокрема правила статті 369 ЦПК ( пункт 23 постанови №14 Пленуму ВССУ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв в порядку наказного провадження»).

Проте, колегія суддів вважає, що застосування правил статті 369 ЦПК щодо внесення виправлень до судового наказу або визнання його таким, що не підлягає виконанню, має здійснюватись з урахуванням того, що судовий наказ є не тільки виконавчим документом, на які розповсюджуються правила статті 369 ЦПК, але й судовим рішенням, яке має виконуватись, якщо воно не скасовано в установленому законом порядку.

Суд першої інстанції, застосовуючи правила статті 369 ЦПК до судового наказу, не звернув належної уваги на ці особливості; не перевірив, якого змісту другий примірник судового наказу видано стягувачу (частина 3 статті 103 ЦПК) та чи відповідає його зміст вимогам частини 2 цієї норми (дата набрання законної сили).

Примірник судового наказу, який знаходиться в справі (а.с. 9) таких відомостей не містить.

Нехтування цими обставинами, на думку колегії суддів, призвело до того, що в резолютивній частині ухвали від 31 серпня 2017 року зазначено про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, без визначення його реквізитів як виконавчого документу (дати набрання законної сили, дати видачі стягувачу для предявлення до виконання), що є перешкодою для його подальшого виконання як судового рішення в разі набрання ним законної сили.

Порушення судом порядку розгляду питань за статтею 369 ЦПК є підставою скасування ухвали суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали суду перешкоджають витребуванню додаткових доказів, в тому числі від органів виконавчої служби, та усуненню недоліків у розгляді справі на стадії апеляційного провадження.

До того ж з вересня 2017 року в провадженні районного суду знаходиться заява ТОВ «Океан-Судоремонт» про скасування судового наказу, що може вплинути на необхідність визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2017 року скасувати та направити справу на повторний розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

ОСОБА_3