Рішення № 69336459, 04.10.2017, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року м. Кремінна

Справа № 414/1521/17

Провадження № 2/414/419/2017

Кремінський районний суд Луганської області у складі головуючого

судді Акулова Є.М.,

секретаря Дегтяренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства «Продмашстрой» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди, в якому вказав, що 29 серпня 2016 року на роботу у ТОВ «Підприємство «Продмашстрой», директором якого є Булєков М.В., який діє на підставі Статуту, був прийнятий ОСОБА_1 на посаду водія автотранспортних засобів, наказом № 00000009 - 0153 29 - К від 29 серпня 2016 року та з ним був укладений трудовий договір № 626/1 від 29 серпня 2016 року, у той же день був укладений Договір про повну матеріальну відповідальність № 627/1. ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією водія. Надалі відповідним актом прийому - передачі № 5 від 15 вересня 2016 року ОСОБА_1 був наданий автотранспортний засіб DAF FT, номер НОМЕР_1, у повній комплектації та справному стані для здійснення своїх трудових обов'язків, а саме перевезення вантажу автомобільним шляхом. Наказом директора відповідач був відряджений строком на 4 дні за маршрутом, вказаним у подорожньому листі вантажного автомобіля № 12 від 6 лютого 2017 року. Зазначений документ містить відомості про справний стан транспортного засобу на момент виїзду ОСОБА_1 Під час руху за маршрутом Сєвєродонецьк - Дніпродзержинськ автомобілем DAF FT, номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було втрачене одне колесо, в той час інше було зіпсовано, в результаті чого було пошкоджено навісне обладнання, колісні диски, енергоакумулятор та кріпильні шпильки. Створеною комісією для розслідування факту заподіяння шкоди майну підприємства було встановлено, що загальна вартість збитків, спричинених бездіяльністю відповідача, становить 12000 грн., а саме: диск колісний, 2 шт., вартістю 5000 грн.; автопокришка, 1 шт., вартістю 3000 грн.; енергоакумулятор, 1 шт., вартістю 2000 грн.; шпилька колісна з, гайкою 10 шт., вартістю 200 грн. за кожну, загалом 2000 грн. ОСОБА_1 під час розслідування комісії повідомив, що ним не була перевірена затяжка коліс, що і призвело до псування автомобільного обладнання та деталей, про що свідчить Акт № 1 про результати проведеного службового розслідування від 10.02.2017 року. Автомобіль DAF FT, номер НОМЕР_1, був відремонтований з використанням запчастин, які є власністю ТОВ «Підприємство «Продмашстрой», на підставі платіжних доручень № 861 від 30.11.2016 р., № 904 від 05.12.2016 р., № 1007 від 16.12.2016 р, та квитанції до прибуткового касового ордера №2603 від 26. 02. 2017 р. Відповідач не заперечував проти розміру заподіяної шкоди та продовжив виконувати обов'язки водія при умові компенсації заподіяної шкоди.

За період з 7 квітня по 10 травня 2017 року, на підприємстві було складено дев'ятнадцять актів щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці без поважної причини, таким чином 10 травня 2017 року наказом директора підприємства № 00000004 - 0153 6 - К останній був звільнений з посади водія автотранспортних засобів по п. 4, ст. 40 КЗпП України, про що був повідомлений відправленим на адресу листом від 10.05.2017 року № 332. До теперішнього часу ані відповіді на цей лист, ані будь яких пояснень стосовно виконання відповідачем своїх обов'язків позивач не отримав. З огляду на викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 12000 грн. на відшкодування заподіяної шкоди працівником та 1600 грн. судового збору.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі. В подальшому надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів по справі, з постановленням заочного рішення

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Ст. 134 ч. 1 п.1 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до ст. 135 КЗпП України межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

Згідно ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні згідно наказу № 00000009-0153 29-К від 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів та він був ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією, згідно з якою на водія покладаються обов'язки, зокрема слідкувати за технічним станом автомобіля, виконувати самостійно необхідні роботи по забезпеченню його безпечної експлуатації (а.с. 7,8).

Цього ж дня, 29 серпня 2016 року, з ОСОБА_1 було укладено трудовий договір № 626/1, згідно якого відповідальність за невиконання або неналежне виконання працівником своїх обов'язків, передбачених договором, порушення трудового законодавства, нанесена шкода роботодавцеві підлягає відшкодуванню в передбаченому законом порядку (а.с. 9-12).

Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 29 серпня 2016 року № 627/1 ОСОБА_1 несе повну матеріальну відповідальність за ввірене йому майно (а.с. 13-14).

Як вбачається з акту приймання-передачі транспортного засобу від 15 вересня 2016 року, директор ТОВ підприємство «Продмашстрой» Булєков М.В. передав, а ОСОБА_1 прийняв технічно справний в повній комплектації автомобіль DAF FT, номер НОМЕР_1 та згідно наказу № 27 від 6 лютого 2017 року був командирований до м. Дніпро, Дніпроздержинська та м. Рубіжнього, тривалістю 4 дні, а саме з 06.02.2017 року по 09.02.2017 року (а.с. 17-19).

За результатами цього відрядження, згідно з наказом № 8/1-ОП від 10 лютого 2017 року, було створено комісію з розслідування факту заподіяння шкоди майну підприємства працівником, - водієм ОСОБА_1 (а.с. 20).

Службовим розслідуванням встановлено, що саме з провини ОСОБА_1, який не виконав своїх трудових обов»язків, не приділив належної уваги технічному стану ввіреного йому авта та не перевірив його перед поїздкою, про що останній особисто зазначив при розслідуванні, було завдано шкоди і визначено розмір прямої, дійсної шкоди, який склав 12000 грн. Акт№1 за результатами цього службового розслідування підписано особисто відповідачем без зауважень (ас20зворот).

Відповідно до платіжних доручень від 05.12.2016 року, 30.11.2016 року та 16.12.2016 року ТОВ - підприємством «Продмашстрой» придбавалися запасні частини, енергоакумулятори, шини, які використані для відновлювального ремонту автомобіля (а.с. 20-23).

Актами №№ 1,3-6,6/1,7-19 підтверджується відсутність ОСОБА_1 на роботі 7,11,12,13,14,17,18,19,20,21,24,25,26,27,28 квітня, 3,4,5,10 травня 2017 року, у зв'язку з чим останній був звільнений з роботи наказом № 00000004-0153 6-К від 10 травня 2017 року (а.с. 24-34).

При прийнятті рішення по суті в даній справі суд приймає до уваги роз"яснення, яке надано в Постанові Пленуму ВСС України від 11 грудня 2015 року, згідно якого судам слід пам'ятати, що тотожні, на перший погляд, поняття за правовою природою істотно відрізняються одне від одного. Матеріальна відповідальність є інститутом трудового права. Умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено КЗпП. Майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією. Правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності здійснює ЦК, тому вона не поширюється на трудові правовідносини. Галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається характером правопорушення. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни, норми цивільного законодавства не застосовуються. За трудовим законодавством суб'єктом матеріальної відповідальності може бути лише працівник, який знаходиться в трудових правовідносинах з підприємством, установою, організацією і заподіяв матеріальну шкоду внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Підставою трудових правовідносин є трудовий договір. У ст.21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. З гідно з ч.2 ст.130 КЗпП умовами настання матеріальної відповідальності працівника є, зокрема, пряма дійсна шкода, під якою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. Працівник визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно або з необережності (за винятком випадків, коли шкоду нанесено джерелом підвищеної небезпеки).

Відповідно до встановлених судом правовідносин та обставин, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з позивачем, працював на ТОВ -підприємстві «Продмашстрой» та був ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією. Між ним та вказаним підприємством були укладені трудовий договір та договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідачеві був вірений та переданий йому згідно акту приймання-передачі транспортний засіб DAF FT, номер НОМЕР_1. При виконанні своєї безпосередньої роботи, ОСОБА_1 не виконав своїх трудових обов'язків у повному обсязі, що призвело до пошкодження транспортного засобу та, як наслідок, заподіяння шкоди підприємству прямої, дійсної шкоди саме з вини водія ОСОБА_1, що збігається із Актом службового розслідування та не оспорювалося відповідачем.

З огляду на зазначене, заподіяна відповідачем шкода у сумі 12000 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Документально підтверджені судові витрати у сумі 1600 грн. відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а загалом підлягає стягненню 13600 грн.

Керуючись ст. 130 134, 135 ,138 КЗпП України, ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-233, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства «Продмашстрой» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Анзеба Іркутської області РФ, ІПН НОМЕР_4, який зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю- підприємства «Продмашстрой», ідентифікаційний код 21817337, місцезнаходження 93400, Луганська область,

м. Сєвєродонецьк, вул.. Маяковського, 2-В шкоду та судові витрати на загальну суму 12000 (дванадцять тис 00 коп) грн. завданої шкоди та 1600 грн судових витрат в справі, а разом 13600 (тринадцять тис шість сот грн. 00 коп) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі проголошення вступної та резолютивної частини строк оскарження відраховується з моменту отримання копії повного тексту судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кремінський районний суд Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Є.М Акулов