Вирок № 69334733, 05.10.2017, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1172/17

Провадження № 1-кп/188/125/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Брагін А.А..

з участю - прокурора Букур М.Є..

- захисника ОСОБА_1

- потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12017040000000886 від 07.07.2017 р. відносно :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр - н України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , одружений ( н/л дітей не має ) , працює водієм на ПрАТ «Павлоградхліб», раніше не судимий,

у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ,

В С Т А Н О В И В :

07 липня 2017 року приблизно о 08 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3, перебуваючи за кермом технічно справного автомобіля НОМЕР_1, який належить ПрАТ «Павлоградхліб» на підставі свідоцтва про реєстрацію СХХ № 826256, знаходився на прилеглій території до магазину «Надія», що розташований на вулиці Першотравневій, будинок 22 у селі Залізничне Петропавлівского району Дніпропетровської області. На цій же прилеглій території до магазину «Надія» за вказаною адресою, у вертикальному становищі знаходився пішохід ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного спяніння.

У зазначений час водій ОСОБА_3 перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи необмежену оглядовість та обєктивну можливість виявити вказаного пішохода, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не діяв таким чином, щоб не піддавати небезпеці життя та здоров'я себе і громадян, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, почав рух в напрямку проїзної частини вулиці Першотравневої.

У ході руху о 08 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3 проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, на прилеглій території до магазину «Надія» по вулиці Першотравневій, будинок 22 у селі Залізничне Петропавлівского району Дніпропетровської області, через 2,7 м після початку руху допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 був смертельно травмований.

Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху, в яких вказано:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими».

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого ОСОБА_4 заподіяно наступні тілесні ушкодження: сумісна травма: Непрямі двохсторонні переломи ребер: правої половини грудної клітки по задньо пахвинній 11,12, по середньо пахвинній лінії 10, по передньо - пахвинній лінії 9, 10, переломи ребер лівої половини грудної клітки: 9 10 по середньо пахвинній лінії, 11 по задньо - пахвинній лінії, крововиливи в товщі мяких тканин 6 12 міжреберних проміжків по лопатковій лінії правої половини грудної клітки, 6 12 грудних хребців, синець на шкіряних покровах 5 го міжреберного проміжку по середньо ключичній лінії лівої половини грудної клітки; розрив брижі тонкого кишечника, розрив печінки, внутрішньочеревна кровотеча у вигляді 1200,0 мл. темно червоної рідкої крові та 100,0 гр. темно червоних рихлих, вологих згортків крові, великовогнищеві крововиливи в товщі навколо ниркової тканини обох нирок; розриви по обом повздовжно крижним та лонному зчленуванням тазу, садна на шкіряних покровах правої та лівої повздовжніх ділянок, зовнішньої поверхні правого тазокульшового суглобу, крижного відділу хребта по центру, поперекової ділянки ліворуч, крововиливи в товщі мяких тканин поперекової ділянки по центру, поперекової ділянки ліворуч, крижного відділу по центру; синці на шкіряних покровах правої виличної ділянки, верхньої третини передньої поверхні лівої гомілки, верхньої третини передньої поверхні правої гомілки; садна на шкіряних покровах зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, верхньої третини зовнішньої поверхні лівої гомілки, верхньої третини передньої поверхні правої гомілки, нижньої третини зовнішньої поверхні лівої гомілки з переходом на зовнішню поверхню лівого гомілко ступневого суглобу; садно на тлі якого рвана рана на шкіряних покровах внутрішньої поверхні лівого гомілко - ступневого суглобу, перелом внутрішнього щиколотку лівого гомілко ступневого суглобу; крововиливи в товщі мяких тканин на рівні: задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, середньої третини зовнішньої поверхні правої гомілки, відбитки вдавлення на шкіряних покровах передньої стінки живота, які нагадують відбитки від протектора шини автомобіля. На підставі характеру та локалізацій вищезгаданих тілесних ушкоджень, останні могли утворитися при непрямій травмі: стисненні між тупими твердими предметами, що мали значну масу та якими могли бути виступаючі частини автомобіля та дорожнє покриття, можливо при переїзді тіла колесом автомобіля.

На підставі характеру та прояву прижиттєвої реакції вищезгадані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до настання смерті.

По своєму характеру вищезгадані тілесні ушкодження в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя.

Смерть настала від сумісної травми, яка супроводжувалася двохсторонніми переломами ребер, розривами печінки, брижі тонкого кишечника, розривами повздовжно крижних та лонного зчленувань таза, ускладнившись травматичним шоком, що підтверджується даними судово медичного дослідження трупа, даними додаткових методів дослідження. Всі вищезгадані тілесні ушкодження в сукупності знаходяться в причино наслідковому звязку з настанням смерті. Смерть настала на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний по суті пред"явленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю та пояснив , що 07.07.2017 р. приблизно о 08.00 год. він на автомобілі ГАЗ-3302 , державний номер НОМЕР_2 привіз хлібопродукти до магазину " Надія " в смт. Залізничне Петропавлівського району Дніпропетровської області . Коли продукцію було вивантажено , він мав намір рухатися далі по маршруту. У нього склалася звичка , що він не відкриває свою ліву дверку , тримає її весь час у закритому положенні. Таку дії він робить з тією метою , щоб застерегти проникнення сторонніх осіб до кабіни автомобіля і це є спробою застерегти крадіжку майна та документів. Коли сідав до керма автомобіля він переконався , що ніяких перешкод для подальшого руху немає. Через праву дверку сів до кабіни і таким чином , сів до керма. Проїхавши не більше півтора- два метри відчув поштовх автомобіля , зрозумів , що він автомобілем переїхав якусь перешкоду. Коли зупинився та вийшов з автомобіля , з правої сторони побачив чоловіка , який лежав на землі. Зрозумів , що він здійснив наїзд на чоловіка. Намагався надати йому невідкладну допомогу , але той невідомий чоловік вже був мертвий. Про дану подію повідомив у швидку допомогу та у поліцію.

У скоєному щиро розкаюється . Просить суд не позбавляти волі та звільнити його від відбування покарання на підставі ЗУ " Про амністію 2016 р. "

Потерпіла в судовому засіданні пояснила ,що смертельно травмований під час ДТП ОСОБА_4 є її рідним дядьком. Про обставини ДТП їй нічого невідомо , так як вона не була очевидцем подіє. Її дядько підробляв охоронцем у приватного підприємця на пункті прийому металобрухту в смт. Залізничне . Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вона буде заявляти в порядку цивільного судочинства. Не заперечує проти застосування до обвинуваченого ЗУ " Про амністію 2016 " .

Після допиту обвинуваченого , потерпілої , суд дійшов висновку , що їхні показання є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ними змісту обставин вчиненого кримінального правопорушення , добровільності та істинності їхньої позиції.

За згодою учасників судового провадження , суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів щодо тих обставин , які ніким не оспорюються , роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку . Суд ухвалив провести часткове дослідження доказів.

Судом досліджувалися такі докази :

- протокол огляду місця ДТП від 07.07.2017 р. , схема та фототаблиця до нього ( а.с.5-18 ) , якими встановлено точне місце ДТП , загальний вигляд розташування транспортного засобу на місці ДТП ;

- протокол огляду трупа від 07.07.2017 р. В ході огляду було встановлено точне місце знаходження тіла потерпілого по відношенню до транспортного засобу , опис його статури , одягу та наявність видимих тілесних ушкоджень ( а.с. 19-21 ) ;

- висновок СМЕ № 154 від 03.08.2017 р. , згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження ( надається їх перелік ) , які по своєму характеру відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень , які є небезпечними для життя. Смерть настала від сумісної травми , яка супроводжувалася двохсторонніми переломами ребер , розривами печінки , брижі тонкого кишківника , розривами повздовжно-крижних та лонного зчленування таза , ускладнившись травматичним шоком , що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа , даними додаткових методів дослідження. Всі вищезгадані тілесні ушкодження в сукупності знаходяться в причино-наслідковому зв"язку з настанням смерті ( а.с. 47-51 ) ;

- протокол проведення слідчого експерименту від 03.08.2017 р. Під час проведення даної слідчої дії обвинувачений на місці розповів та показав про всі обставини ДТП при яких загинув потерпілий ОСОБА_4 ( а.с.69-75 ) ;

- висновок автотехнічної експертизи № 12/10.1/58 від 14.08.2017 р. Згідно даного висновку вбачається , що своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху, в яких вказано:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими».

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди ( а.с. 80-81 ) ;

- висновок комісійної експертизи № 158 від 23.08.2017 р. . За даним висновком підтверджені наявність тілесних ушкоджень , які виявлені під час попередньої СМЕ . Також комісія прийшла до висновку , що на момент первинного контакту з транспортним засобом гр. ОСОБА_4 знаходився в вертикальному положенні , передньою поверхнею тіла був звернутий до транспортного засобу , що рухався з малою швидкістю (4.42км/год. ) ( а.с. 96-109 ) ;

На думку суду , зазначені докази є належними , достовірними та достатніми для визнання винуватості обвинуваченого та призначення йому відповідного покарання.

Дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що призвело до смерті потерпілого , кваліфіковані правильно.

Визначаючи вид та міру покарання , суд бере до уваги , що обвинуваченим скоєно тяжкий злочин , відповідно до ст. 12 КК України . . Вивчаючи особу обвинувачено встановлено , що він раніше не судимий , за місцем роботи та проживання характеризується позитивно . На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває .

Обставиною , що помякшує покарання є щире каяття обвинуваченого , сприяння розкриттю злочину

Обставин , що обтяжують покарання суд у справі не знаходить.

Враховуючи всі зазначені обставини , особу винного , суд вважає , що обвинувачений повинен понести покарання у виді реального позбавлення волі в межах найменшого строку зазначеного у санкції інкримінованого злочину покарання . Дане покарання буде відповідати тяжкості скоєного правопорушення та особі обвинуваченого . Підстав до застосування до підсудного норм ст. 69 , 75 КК України немає .

Як зазначалося вище , в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заявили клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення з необережності та він є особою пенсійного віку , повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Прокурор та потерпіла в судовому засіданні не заперечують проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі п.«г» ст. 1 ЗУ " Про амністію у 2016 ".

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Законупоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов"язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п.«ґ» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» особи які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, підлягають звільненню від відбування покарання за вчинення умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України.

В судовому засіданні встановлено , що обвинувачений ОСОБА_3 дійсно є особою пенсійного віку і дана обставина підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ( Серія ААЄ № 816936 ) , видане 22.05.2012 р. , довічно Пенсійним Фондом України .

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Судові витрати в сумі 790.96 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази визначити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі зазначеного , керуючись ст.ст. 85,86 КК України , ст. 3акону ЗУ " Про застосування амністії в Україні ", п.«г» ст. 1 ЗУ " Про амністію у 2016 році " , ст. 370, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років, без позбавлення права керування транспортними засобами .

На підставі п. «г» ст. 1 ЗУ " Про амністію у 2016 році " ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, судові витрати в розмірі 790 грн. 96 коп. за проведення судової експертизи ( одержувач платежу : УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро . Номер рахунку - 31118115700004 , МФО-805012. Код ЄДРПОУ - 37989274 . наймекнування установи банку- ГУДКСУ у Дніпропетровській області. Призначення платежу - за експертизу № 12/10.1/58 від 14.08.2017 р. ) .

Речовий докази - автомобіль ГАЗ 3302-414 , державний номер НОМЕР_4 залишити власнику , тобто ПрАТ " Павлоградхліб ".

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб після його проголошення .

Копію вироку негайно вручити прокурору , потерпілій та обвинуваченому .

Суддя ОСОБА_6