Ухвала суду № 69332798, 27.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 вересня 2017 року м. Київ К/800/31133/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі №235/3098/17 за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 квітня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування» і ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням стажу його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 06 вересня 2010 року по 31 серпня 2014 року і зарахувати цей стаж до пільгового стажу.

Стягнути з Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань понесені ним судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

У касаційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з такого.

Судами встановлено, що 21 квітня 2017 року позивач звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування» і ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 28 квітня 2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 21 рік 02 місяці 14 днів, в тому числі стаж на підземних роботах - 18 років 05 місяців 19 днів, а оскільки період його роботи на ТОВ «Краснолиманське» з 06 вересня 2010 року не підтверджено довідками про пільговий характер роботи, отже, період роботи з 06 вересня 2010 року по 31 серпня 2014 року на вказаному підприємстві враховано до страхового стажу, а не до пільгового.

Відповідно до копії трудової книжки, 06 вересня 2010 року позивача прийнято до ТОВ «Краснолиманське» очисного вибою підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті тимчасово (наказ №168к від 06 вересня 2010 року); 01 листопада 2010 року переведений гірничоробочим очисного вибою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті (наказ №209к від 01 листопада 2010 року).

Згідно з довідкою Держреєстру ПФУ «Індивідуальні відомості про застраховану особу» форми ОК-5, за позивача, як за найманого робітника, страхувальником - підприємством ТОВ «Краснолиманське» вносилися страхові внески в період з вересня 2010 року по серпень 2014 року включно, внески за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3014А2.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою №202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі - Список).

Пунктом І зазначеного списку передбачені, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Таким чином, право на передбачену статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше 25 років. Працівники зазначених у цій статті провідних професій мають право на таку пенсію за умови, якщо вони були зайняті на відповідних роботах не менше 20 років.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 вищезазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший. Відповідно до пункту 2.21 Порядку №22-1, документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки. Отже, вказаною нормою передбачено підтвердження факту звільнення з роботи, зокрема, індивідуальними відомостями про застраховану особу та поясненнями позивача.

Таким чином, суди, встановивши, що наявність відповідних записів у трудовій книжці підтверджує вимоги позивача щодо зарахування зазначених періодів до стажу підземної роботи за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки трудова книжка містить в собі повну інформацію щодо професії, передбаченої зазначеною нормою, підземного характеру роботи, та позивачем доведено пільговий стаж роботи повний робочий день у вказаний період, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі №235/3098/17 за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова