Ухвала суду № 69332793, 04.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/800/368/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Борисенко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Будводоканал» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Будводоканал» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Будводоканал» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду із позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2016 року № 0001021201, яким до позивача застосовано штраф відповідно до п. 201.10 ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 78 711,09 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, факт порушення терміну реєстрації податкових накладних позивачем не заперечується, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка даних задекларованих Товариством в податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2016 року та з питань дотримання умов щодо реєстрації порядку, визначеному законодавством в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та/або розрахунків коригувань складених у жовтні, листопаді, грудні 2015 року та березні 2016 року, за результатами якої складено акт від 16 травня 2016 року № 518/05-19-12-01/30660782.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні виписані у жовтні, листопаді та грудні 2015 року (із затримкою на термін до 15 календарних днів після граничного терміну реєстрації) та у березні 2016 року (із затримкою на термін від 16 до 30 календарних днів після граничного терміну реєстрації).

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.07.2016 року № 0001021201, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 10% на суму 78 689,01 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів на суму ПДВ 786 889,98 грн. та у розмірі 20% на суму 22,08 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 110,04 грн., що разом складає 78 711,09 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У п. 35 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що норми п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01.10.2015 року.

Отже податкові накладні які були складені після 01.10.2015 року, а саме у жовтні, листопаді, грудні 2015 року мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Таким чином, враховуючи зазначені норми права, якщо податкові накладні були складені після 01.10.2015 року і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Посилання Товариства на ч. 1 ст. 58 Конституції України колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає недоречним, оскільки у рішенні за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосуються людини і громадянина (фізичних осіб) і не поширюється на юридичних осіб.

Недоречним є також і посилання Товариства на те, що у вказаному рішенні Конституційного суду України зазначено про надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, оскільки Податковий кодекс України не містить вказівки на те, що відповідальність передбачена ст. 120-1 Податкового кодексу України має зворотну дію в часі.

Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми Податкового кодексу України або скасовувати її дію.

Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Крім того, норма п.120-1.3 ст. 120 Податкового кодексу України, що діяла у редакції Податкового кодексу від 16.07.2015 року, та якою встановлено, що Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику була виключена з 01.01.2016 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що контролюючим органом цілком правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення- рішення, яким до позивача застосовано штраф у сумі 78 711,09 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних виписаних у жовтні, листопаді, грудні 2015 року та у березні 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Із зазначеного вбачається, що судами попередніх інстанцій дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Будводоканал» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року у справі № 805/2711/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

І.В. Борисенко