Постанова № 69331897, 04.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6928/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Кузьменка В.В.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та рішення про стягнення коштів у рахунок податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року позивач, Приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу №324-11 від 01 грудня 2014 року;

визнати протиправним та скасувати Рішення про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01 грудня 2014 року;

визнати протиправним та скасувати Рішення №1 від 06 лютого 2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у зв'язку з наявністю у ПрАТ «Галіція Дистилері» станом на 01.12.2014 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 2935329,88 грн.

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників виставлено податкову вимогу №324-11 від 01.12.2014 року.

В подальшому, в.о. начальника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» (код ЄДРПОУ 31274359), про що складено рішення про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01.12.2014 року.

На підставі вказаного рішення податковим керуючим складено акт опису майна №38 від 03.12.2014 року, яким здійснено опис майна ПрАТ «Галіція Дистилері» всього на загальну суму 2935338,00 грн.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в.о. начальника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів ПрАТ «Галіція Дистилері» (код ЄДРПОУ 31274359), про що прийнято рішення №1 від 06.02.2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Незгода позивача з даними рішеннями про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01.12.2014 року та №1 від 06.02.2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що станом на день винесення рішення про опис майна у податкову заставу, факт формування податкового боргу позивача у відповідності до норм Податкового кодексу України документально та нормативно підтверджено, підстави для визнання протиправним та скасування вказаного рішення про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01.12.2014 року відсутні. Суд прийшов до висновку про правомірність прийняття рішення №1 від 06.02.2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків, а відтак відсутність підстав для його скасування.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковим боргом, вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 88.1 і 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Так, згідно до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 цього Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 2.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373) встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, щоб винести рішення про опис майна у податкову заставу, факт формування податкового боргу до норм ПК України має документально та нормативно підтверджуватися.

Відповідно до п.32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення №1 від 06.02.2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків) тимчасово, до 1 липня 2015 року, встановити, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.12.2014 року згідно податкової вимоги за позивачем рахується податковий борг в сумі 2935329,88 грн., в тому числі: з акцизного податку в розмірі 2116485,88 грн., з податку на додану вартість у розмірі 818844,00 грн.

ПрАТ «Галіція Дистилері» подано податкову декларацію з акцизного податку від 19.11.2014 року за жовтень 2014 року, якою задекларовано суму акцизного податку у розмірі 2116485,88 грн.

Крім того, позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.11.2014 року, якою за жовтень задекларовано суму ПДВ у розмірі 1078844 грн. з урахуванням наявної переплати в інтегрованій картці платника 260 000 грн., залишок несплаченої суми становить 818844,00 грн. станом на 01.12.2014 року.

30 листопада 2014 року у зв'язку з неможливістю сплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань з акцизного податку у сумі 2116485 грн. відповідно до декларації від 19.11.2014 року, а також з податку на додану вартість у сумі 818844,00 грн. відповідно до декларації від 19.11.2014 року у ПрАТ «Галіція Дистилері» виник борг, що зумовило надіслання на адресу позивача податкової вимоги №324-11 від 01.12.2014 року.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до Торгово-промислової палати України з метою отримання сертифікатів про форс-мажорні обставини щодо підтвердження неможливості виконання обов'язку зі сплати акцизного податку та податку на додану вартість на виконання вимог з маркування продукції акцизними марками у вересні, жовтні та листопаді 2014 року.

Після отримання сертифікату №5289 10.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою №816 про списання безнадійного податкового боргу з акцизного податку станом на 31.12.2014 року у розмірі 3840500,27 грн.

Зазначена сума безнадійного податкового боргу підтверджувалась листом відповідача №26040/10/28-10-23-26 від 26.11.2015 року, в якому зазначено, що станом на 31.12.2014 року відповідно до облікових даних карток особових рахунків податковий борг позивача з акцизного податку становив 3840500,27 грн.

Листом №1040/10/28-10-23-26 від 31.01.2016 року, яким у списанні безнадійного боргу за заявою №816 від 10.12.2015 року було відмовлено та зазначено про відсутність законодавчих підстав для такого списання.

У відповідності до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Підпунктом 6.2 пункту 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТІШ України від 18.12.2014 року №44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Суб'єкти господарювання для отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин за податковими зобов'язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (пп.6.4.3 п.6 Регламенту).

Вбачається, що листом №5371/9/28-10-23-22 від 18.12.2015 року податковий орган звернувся до Торгово-промислової палати України із запитом щодо надання інформації щодо підтвердження дотримання ПрАТ «Галіція Дистилері» вимог Регламенту для списання безнадійного податкового боргу станом на 31.12.2014 року у сумі 3840500,27 грн.

Торгово-промисловою палатою України листом №9608/05-0-5 від 25.12.2015 року повідомлено Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, що на адресу ТПП України не надходило від ПрАТ «Галіція Дистилері» звернення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для списання безнадійного податкового боргу за п.101.1 ст. 101 Податкового боргу України.

Торгово-промисловою палатою України повідомлено, що ПрАТ «Галіція Дистилері» звернулося щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відповідно до пп.212.1.1 п.212.1 ст. 212; пп.2 п.180.1 ст. 180; абз. 4 п.226.9 ст. 226 Податкового кодексу України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 та отримало сертифікати за №5289 та №5290 від 15.10.2015 року.

Таким чином, листом №1040/10/18-10-23-26 від 13.01.2016 року відповідач повідомив ПрАТ «Галіція Дистилері» про відсутність законодавчих підстав для списання безнадійного податкового боргу з акцизного податку у сумі 3840500,27 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем в межах адміністративної справи №826/1484/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, оскаржувалася відмова у списанні безнадійного податкового боргу.

26 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі 826/1484/16 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року, якою задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною відмову відповідача у списанні безнадійного податкового боргу за заявою від 10.12.2015 №816 та зобов'язання відповідача списати безнадійний податковий борг у розмірі 3 840 500 грн., що утворився станом на 31.12.2014 року. Згідно постанови від 25.10.2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва:

визнано відмову Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників у списанні безнадійного податкового боргу в розмірі 3 840 500,27 грн. (три мільйони вісімсот сорок тисяч п'ятсот гривень двадцять сім копійок), що утворився станом на 31.12.2014 року за заявою Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» № 816 від 10.12.2015 року, протиправною;

зобов'язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників списати безнадійний податковий борг за заявою Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» № 816 від 10.12.2015 року в розмірі 3 840 500,27 грн. (три мільйони вісімсот сорок тисяч п'ятсот гривень двадцять сім копійок), що утворився станом на 31.12.2014 року;

судові витрати в сумі 57 607,50 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот сім гривень п'ятдесят копійок) присуджено на користь Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» за рахунок Державного бюджету України;

покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у місті Києві.

Задовольняючи адміністративний позов в справі №826/1484/16, суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач надав відповідачу всі необхідні документ, які свідчать про наявність безнадійного податкового боргу. Відтак, зважаючи положення чинного законодавства відповідач не мав підстав відмовляти позивачу у списанні безнадійного податкового боргу.

З огляду на викладене вбачається, що сума податкового боргу, зазначена в податковій вимозі №324-11 від 01.12.2014 року, а саме: 2935329,88 грн. не має статусу узгодженої суми грошового зобов'язання.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність у позивача узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 2935329,88 грн. не відповідають фактичним обставинам справи.

Проаналізувавши вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки податкова вимога №324-11 від 01 грудня 2014 року, рішення про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01 грудня 2014 року та рішення №1 від 06 лютого 2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків прийняті контролюючим органом з порушенням чинного податкового законодавства України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно ч.ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про доцільність повернення судового збору, сплаченого при подачі адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду, у розмірі 98 251,00 грн. (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят одну гривню) та стягненню означених коштів з Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 168, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та рішення про стягнення коштів у рахунок податкового боргу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу №324-11 від 01 грудня 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про опис майна у податкову заставу №21743/10/28-10-25-17 від 01 грудня 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення №1 від 06 лютого 2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Стягнути з Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, поштова адреса:01021,м. Київ, вул. Інститутська, буд.19-Б, оф.30, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» (48400, Тернопільська область, Бучацький район, місто Бучач, вул.Бариська, буд.8-А, код ЄДРПОУ 31274359) за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати в загальній сумі 98 251,00 грн. (дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят одну гривню), сплачені за платіжними дорученнями № 489 від 28.04.2016 року на суму 46 786,00 грн. та № 1355 від 28 вересня 2016 року на суму 51465,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: В.В,Кузьменко

С.Б.Шелест

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Шелест С.Б.

Кузьменко В. В.