Ухвала суду № 69331693, 04.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10657/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду, в якому просить визнати неправомірними дії відповідачів щодо неналежного розгляду її запиту та зобов'язати відповідачів вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2017 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність ч.3 ст. 106 КАС України, а саме, несплату судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалене рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 1,2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви, крім іншого, додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ст. 106 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат законодавцем передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які б свідчили про складний майновий стан.

Якщо майновий стан особи не дає можливості сплатити судові витрати, суд, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, може прийняти рішення, яким звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Так, позивачка, звернувшись до суду першої інстанції з позовом, просила звільнити її від сплати судового збору через незадовільний майновий стан, на підтвердження якого надала довідку Правобережного об'єднаного УПФУ в м.Києві від 09 серпня 2017 року з інформацією про розмір її пенсії з березня по серпень 2017 року включно, крім того, надала повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації від 15 липня 2017 року про призначення їй субсидії на житлово-комунальні послуги на період з травня 2017 року по вересень 2017 року включно.

Отже, позивачкою надано належні доказів на підтвердження свого незадовільного майнового стану станом на дату звернення до суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були наявні підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору або зменшення його розміру до помірного.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому воно підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 204, 206, КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 серпня 2017 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.