Рішення № 69328638, 14.04.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3514/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мікуліна А.В.,

при секретарі Мидловець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Кабінет Міністрів України до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, треті особи: КП «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення ради, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що прокуратурою області за результатами вивчення законності розпорядження землями лісогосподарського призначення виявлено порушення вимог законодавства при відведенні Гостомельською селищною радою земельних ділянок у приватну власність громадянам для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Вказує, що рішенням Гостомельської селищної ради від 11.03.10 № 1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено проект землеустрою та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення на ім'я ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований відділом Держкомзему у м. Ірпінь за № 011096601175.

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 17.06.10 р. ОСОБА_2 відчужив зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_3, а останній в свою чергу, на підставі договору купівлі - продажу від 30.08.10 р. - на користь ОСОБА_1 Вартість земельної ділянки становить 36 671 грн. 20 коп.

Позивач, зазначає, що вказане вище рішення Гостомельської селищної ради Київської області, державний акт на право власності на земельну ділянку є незаконними та мають бути визнані недійсними.

Водночас, перевіркою установлено, що рішенням Гостомельської селищної ради від 11.03.10 № 1298-50- V у приватну власність громадянину передано земельну ділянку державної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту Гостомель.

Зокрема, за інформацією Держкомземаенства у м. Ірпені згідно з планово-картографічними матеріалами указана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

На момент відведення спірна земельна ділянка згідно з інформацією КП «Святошинське лісопаркове господарство» та ВО «Укрдержліспроект» перебувала у постійному користуванні лісгоспу та відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування знаходилась у кварталі №18 Київського лісництва.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги, що за інформацією з Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» від 08.10.14 р., спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20.06.56 року № 673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07.08.56 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14 167 га, вказані землі передано без вилучення із Держлісфонду України. Роспорядженням Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.01 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.01 № 59/1493, Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва «Київзеленбуд» перейменовано на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації «Київзеленбуд», а державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство - на комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство». Лісовпорядні роботи проводилися в 1945-1946, 1952-1959, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках.

Перевіркою також, установлено, що погодження на вилучення з постійного користування вказаної спірної ділянки КП «Святошинське лісопаркове господарство» не надавало, уповноважений орган державної влади відповідного рішення не приймав.

Крім того, цільове призначення вказаної земельної ділянки змінено в порушення вказаних норм земельного та лісового законодавства не уповноваженим органом, за відсутності погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства, землю відведено для житлової забудови за межами населеного пункту.

Так, прийнятим рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 11.03.10 № 1298-50-V порушено право власності держави на земельну ділянку лісогосподарського призначення, за відсутності відповідних повноважень передано у приватну власність ОСОБА_2

Оскільки право власності до ОСОБА_2 перейшло на підставі рішення, яке є протиправним, то виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 підлягає визнанню недійсним.

Тому просить:

- визнати недійсним рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11.03.2010 р. №1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 0,1000 га;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,1000 га з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1;

- витребувати із володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету міністрів України земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,1000 га вартістю 36 671,20 грн.

Прокурор в судове засідання з'явилася, підтвердила обставини викладені у позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Кабінету Міністрів України в судове засідання з'явилася, підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Гостомельської селищної ради Київської області в судове засідання з'явилася, заперечувала щодо позовних вимог, просила відмовити у позові повністю. Крім того, просила застосувати строк позовної давності.

Інші сторони по справі в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлялися, причини та докази поважності неявки суду не повідомили.

Заслухавши доводи і заперечення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 11.03.2010 р. №1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», було передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 із кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,1000 га., яка знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

Також судом встановлено, що в подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 17.06.2010 р., ОСОБА_2 відчужив зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_3, який в подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2010 р. відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_1

Крім того, на момент відведення спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні лісгоспу й відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування знаходилась у кварталі №18 Киїського лісництва. Судом встановлено, що будь-якого погодження на вилучення з постійного користування вказаної земельної ділянки - КП «Святошинське лісопаркове господарство» не надавало та уповноважений орган державної влади відповідного рішення не приймав.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (в редакції на момент прийняття спірного рішення) визначено, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності землі лісового фонду за межами населених пунктів.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

На підставі встановлених судом обставин та зазначених вище норм Закону, оскільки спірна земельна ділянка, на момент ухвалення рішення Гостомельською селищною радою Київської області від 11.03.2010 р. №1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», знаходилася за межами неселенного пункту смт. Гостомель та без вилучення у постійного користувача, однак була передана ОСОБА_2, тому суд дійшов висновку, що Гостомельська селищна рада Київської області при винесенні зазначеного вище рішення вийшла за межі своїх повноважень чим порушила законні інтереси держави.

Крім того, враховуючи приписи статей 20, 56, 84 ЗК України, спірна земельна ділянка була передана у приватну власність ОСОБА_2 із порушенням порядку зміни цільового призначення земель, та за відсутності у проекті землеустрою, затвердженому спірним рішенням Гостомельської селищної ради, погодження органу лісового господарства.

Тобто цільове призначення вказаної земельної ділянки було змінено в порушення норм земельного та лісового законодавства України не уповноваженим органом, за відсутності відповідного погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Тому враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11.03.2010 р. №1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 0,1000 га із кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі вищевказаної норми Закону, оскільки право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,1000 га., що знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1, перейшло на підставі рішення, яке судом визнано недійсним, тому наявні також правові підстави для визнання державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2, - недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто, враховуючи зазначену вище норму Закону та відповідно до встановлених судом обставин, оскільки спірна земельна ділянка вибула із власності держави з порушенням вимог чинного законодавства поза волею уповноваженого органу, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування із володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету міністрів України земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,1000 га вартістю 36 671,20 грн., що знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

Згідно із статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки Прокуратурі Київської області стало відомо про допущені Гостомельською селищною радою Київської області порушення при винесенні оскаржуваного рішення від 11.03.2010 р. №1298-50-V тільки після проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства, проведеної на підставі постанови про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 16.05.2014 р. №51, тому суд вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому суд вважає за можливе стягнути із відповідачів на користь держави судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 14, 19, 68 Конституції України, статтями 20, 38, 39, 83, 149, 153 Земельного кодексу України, статтями 321, 388 Цивільного кодексу України, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11.03.2010 р. №1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 0,1000 га.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,1000 га. з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1

Витребувати із володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету міністрів України земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,1000 га вартістю 36 671,20 грн.

Стягнути із Гостомельської селищної ради Київської області та ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі - 243,60 грн.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 19.04.2016 р.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.

Суддя: А. В. Мікулін