Ухвала суду № 69320980, 02.10.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2026/17

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

"02" жовтня 2017 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

В складі головуючого судді Ралець Р.В.

в особі секретаря : Климюк Ю.В.

за участю прокурора Сабади О.М.,

захисників обвинувачених ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дубно кримінальне провадження №12017180040000782 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.2 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дубенського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження №12017180040000782 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, в останнє - 16.02.2017 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, відповідно до вимог ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком 1 рік, після чого в період іспитового строку, у час коли відносно нього розглядаються справи в судді, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

Встановлено, що 08 липня 2017 року, приблизно о 05 годині, ОСОБА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебували в парку по вул. Майдан Незалежності в м. Дубно Рівненської області, де побачили ОСОБА_5, який відпочивав на лавці у даному парку, в ході чого ОСОБА_3, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_4, вирішив незаконно заволодіти чужим майном.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте збагачення за рахунок чужого майна, разом із ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 та після короткої розмови обійняв його, в ході чого, розуміючи, що за його діями спостерігає потерпілий, ОСОБА_3, правою рукою дістав з нагрудної кишені сорочки ОСОБА_5 його мобільний телефон марки Samsung GT-C3010 вартістю 250 гривень та грошові кошти в сумі 50 гривень, які відразу передав ОСОБА_4, який в цей час знаходився поруч з ним.

В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ігноруючи прохання потерпілого про необхідність повернення йому його мобільного телефону та грошових коштів, залишили місце вчинення злочину, перевівши таким чином викрадене майно у своє протиправне володіння, чим спричинили ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 300 гривень.

Таким чином, за твердженнями органу досудового розслідування ОСОБА_3, внаслідок вчинення своїх умисних дій обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою суду від 06 вересня 2017 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку

тримання під вартою ОСОБА_3 оскільки встановлені під час досудового слідства ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не змінились. Зокрема, обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухилитись від слідства та суду, залишити місце проживання, може продовжувати злочинну діяльність та вчинити нові злочини. Вказані обставини дають підстави вважати, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України запобіжний захід тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Обвинувачений та його захисник просять змінити запобіжний захід на більш м»який у вигляді домашнього арешту..

Вислухавши учасників судового засідання, суд прийшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, інших учасників процесу, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що ОСОБА_3 бувсудимий за вчинення корисливих злочинів, схильний до вчинення нових злочинів, в данному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, і тому дає підстави суду вважати, що ОСОБА_3 з метою уникнення передбаченого покарання, може залишити місце свого проживання та таким чином ухилятися від суду, будь-яким іншим способом та перешкодити встановленню істини у справі. Обрання ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, наприклад у виді домашнього арешту, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.

Прокурором наведено переконливі доводи про наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду про обрання такого виду запобіжного заходу як застава, зазначаються, обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.183, 184, 193, 194, 197, 199, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задоволити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжити на шістдесят днів до 15 години 00 хвилин 01 грудня 2017 року.

Встановити розмір застави - п'ятдетят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 слідуючі обов'язки:

1. Прибувати на виклик суду за першою вимогою;

2. Не відлучатись з населеного пункту по місцю проживання без дозволу суду;

3.Повідомляти суд, в провадженні якого знаходиться справа про зміну місця свого проживання.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського відділу поліції ГУНП України в Рівненській області, та начальнику Рівненського слідчого ізолятора.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: